2.7. Звіт про власний капітал як джерело інформації про формування і використання власного капіталу підприємства

К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 

Наступним звітом є Звіт про власний капітал (ф. № 4) (табл. 2.7).

Таблиця 2.7

Звіт про власний капітал

за ____________ 20__  р.

Форма №4

Стаття

Код

Статутний капітал

Пайовий капітал

Додатковий вкладений капітал

Інший додатковий
капітал

Резервний капітал

Нерозподілений прибуток

Неоплачений
капітал

Вилучений капітал

Разом

Залишок на початок року

010

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Коригування:
Зміна облікової політики

020

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виправлення помилок

030

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інші зміни

040

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Скоригований залишок на початок року

050

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Переоцінка активів:
Дооцінка основних засобів

060

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Уцінка основних засобів

070

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дооцінка незавершеного будівництва

080

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Уцінка незавершеного будівництва

090

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дооцінка нематеріальних активів

100

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Уцінка нематеріальних активів

110

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

120

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Чистий прибуток (збиток) за звітний період

130

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розподіл прибутку:
Виплати власникам (дивіденди)


140

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Спрямування прибутку до статутного капіталу

150

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відрахування до резерв­ного капіталу

160

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

170

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Внески учасників:
Внески до капіталу

180

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Погашення заборгованості з капіталу

190

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

200

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вилучення капіталу:
Викуп акцій (часток)


210

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перепродаж викуплених акцій (часток)

220

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Анулювання викуплених акцій (часток)

230

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вилучення частки в капіталі

240

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зменшення номінальної вартості акцій

250

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інші зміни в капіталі:
списання невідшкодованих збитків


260

 

 

 

 

 

 

 

 

 

безоплатно отримані активи

270

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

280

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Разом зміни в капіталі

290

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Залишок на кінець року

300

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Слід пам’ятати, що власний капітал підприємства визначається як різниця між вартістю його майна (А — активи) і борговими зобов’язаннями (З):

К = А – З.

Власний капітал — це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Сума власного капіталу — це абстрактна вартість майна, яка не є його поточною чи реалізаційною вартістю, а тому не відображує поточну вартість прав власників підприємства. На суму власного капіталу мають суттєвий вплив усі умовності бухгалтерського обліку, що були застосовані при оцінці активів і кредиторської заборгованості. Вона може лише випадково збігатися із сукупною ринковою вартістю акцій підприємства або з сумою, яку можна отримати від продажу чистих активів частинами або підприємства в цілому.

Разом з тим власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства, він є одним із найсуттєвіших і найважливіших показників, оскільки виконує такі функції:

довгострокового фінансування;

відповідальності та захисту прав кредиторів;

компенсації понесених збитків;

кредитоспроможності;

фінансування ризику;

самостійності та влади;

розподілу доходів і активів.

Як правило, підприємство створюють з метою отримання прибутку. Реалізувати цю мету воно може лише за умови збереження свого капіталу.

Користувачі фінансової звітності потребують більш докладної інформації про склад та зміни власного капіталу підприємства. Тому фінансова звітність надає інформацію про:

джерела капіталу підприємства;

правові обмеження щодо розподілу інвестованого капіталу серед акціонерів;

обмеження щодо розподілу дивідендів серед теперішніх і майбутніх акціонерів;

пріоритетність прав на майно підприємства при його ліквідації.

Власний капітал утворюється двома шляхами:

внесенням власниками підприємства грошей та інших активів;

накопиченням суми доходу, що залишається на підприємстві.

Сума власного капіталу може збільшуватися внаслідок конвер­тування зобов’язань, а також зростання вартості активів, не пов’язаного із підвищенням заборгованості перед кредиторами (дооцінка необоротних активів, дарчий капітал).

Власний капітал — це власні джерела фінансування підприємства, які без визначення строку повернення внесені його засновниками (учасниками) або залишені ними на підприємстві із чистого прибутку. Тому за формами власний капітал поділяють на дві категорії:

інвестований (вкладений або сплачений капітал);

нерозподілений прибуток.

За рівнем відповідальності власний капітал поділяють на:

статутний капітал;

додатковий капітал (нереєстрований), тобто додатково вкладений капітал, резервний капітал та нерозподілений прибуток.

Разом із фінансовими звітами подаються Примітки до фінансових звітів.

За принципом повного висвітлення фінансова звітність має містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій і подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі. Інформація, яка підлягає розкриттю, наводиться безпосередньо у фінансових звітах або в Примітках до них.

Примітки до фінансових звітів — це сукупність показників і пояснень, що забезпечує деталізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачене відповідними положеннями (стандартами).

Література

Ефимова О. В. Финансовый анализ. — М.: Бухгалтерский учет, 1996.

Економічний аналіз: Навч. посіб. / М. А. Болюх, В. З. Бурчевсь­кий, М. І. Горбатюк, за ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. — К.: КНЕУ, 2001. — 540 с.

Ізмайлова К. В. Сучасні технології фінансового аналізу: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2003. — 148 с.

Кононенко О. Анализ финансовой отчетности. — Х.: Фактор, 2002. — 144 с.

Ковалев А. И., Привалов В. П. Анализ финансового состояния предприятия. — М.: Центр экономики и маркетинга, 1997.

Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансо­вого стану підприємства: Навч. посіб. — К.: Вища шк., 2003. — 278 с.

Прокопенко І. Ф., Ганін В. І., Петряєва Ф. Курс економічного ана­лізу: Підручник / За ред. І. Ф. Прокопенка. — Харків: Легас, 2004. — 384 с.

Фінансова звітність за П(с)БО. — К.: Лібра, 1999.

Шеремет А. Д., Сайфулин Р. С., Негашев Е. В. Методика финансового анализа. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: ИНФРА-М, 2001. — 208 с.

Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз сільськогосподарських підпри­ємств: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2004. — 365 с.

Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансо­вого стану підприємства: Навч. посіб. — К.: Вища шк., 2003. — 278 с.

Шеремет А. Д., Сайфулин Р. С., Негашев Е. В. Методика финансового анализа. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: ИНФРА-М, 2001. — 208 с.

Наступним звітом є Звіт про власний капітал (ф. № 4) (табл. 2.7).

Таблиця 2.7

Звіт про власний капітал

за ____________ 20__  р.

Форма №4

Стаття

Код

Статутний капітал

Пайовий капітал

Додатковий вкладений капітал

Інший додатковий
капітал

Резервний капітал

Нерозподілений прибуток

Неоплачений
капітал

Вилучений капітал

Разом

Залишок на початок року

010

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Коригування:
Зміна облікової політики

020

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виправлення помилок

030

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інші зміни

040

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Скоригований залишок на початок року

050

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Переоцінка активів:
Дооцінка основних засобів

060

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Уцінка основних засобів

070

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дооцінка незавершеного будівництва

080

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Уцінка незавершеного будівництва

090

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дооцінка нематеріальних активів

100

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Уцінка нематеріальних активів

110

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

120

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Чистий прибуток (збиток) за звітний період

130

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розподіл прибутку:
Виплати власникам (дивіденди)


140

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Спрямування прибутку до статутного капіталу

150

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відрахування до резерв­ного капіталу

160

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

170

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Внески учасників:
Внески до капіталу

180

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Погашення заборгованості з капіталу

190

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

200

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вилучення капіталу:
Викуп акцій (часток)


210

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перепродаж викуплених акцій (часток)

220

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Анулювання викуплених акцій (часток)

230

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вилучення частки в капіталі

240

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зменшення номінальної вартості акцій

250

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інші зміни в капіталі:
списання невідшкодованих збитків


260

 

 

 

 

 

 

 

 

 

безоплатно отримані активи

270

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

280

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Разом зміни в капіталі

290

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Залишок на кінець року

300

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Слід пам’ятати, що власний капітал підприємства визначається як різниця між вартістю його майна (А — активи) і борговими зобов’язаннями (З):

К = А – З.

Власний капітал — це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Сума власного капіталу — це абстрактна вартість майна, яка не є його поточною чи реалізаційною вартістю, а тому не відображує поточну вартість прав власників підприємства. На суму власного капіталу мають суттєвий вплив усі умовності бухгалтерського обліку, що були застосовані при оцінці активів і кредиторської заборгованості. Вона може лише випадково збігатися із сукупною ринковою вартістю акцій підприємства або з сумою, яку можна отримати від продажу чистих активів частинами або підприємства в цілому.

Разом з тим власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства, він є одним із найсуттєвіших і найважливіших показників, оскільки виконує такі функції:

довгострокового фінансування;

відповідальності та захисту прав кредиторів;

компенсації понесених збитків;

кредитоспроможності;

фінансування ризику;

самостійності та влади;

розподілу доходів і активів.

Як правило, підприємство створюють з метою отримання прибутку. Реалізувати цю мету воно може лише за умови збереження свого капіталу.

Користувачі фінансової звітності потребують більш докладної інформації про склад та зміни власного капіталу підприємства. Тому фінансова звітність надає інформацію про:

джерела капіталу підприємства;

правові обмеження щодо розподілу інвестованого капіталу серед акціонерів;

обмеження щодо розподілу дивідендів серед теперішніх і майбутніх акціонерів;

пріоритетність прав на майно підприємства при його ліквідації.

Власний капітал утворюється двома шляхами:

внесенням власниками підприємства грошей та інших активів;

накопиченням суми доходу, що залишається на підприємстві.

Сума власного капіталу може збільшуватися внаслідок конвер­тування зобов’язань, а також зростання вартості активів, не пов’язаного із підвищенням заборгованості перед кредиторами (дооцінка необоротних активів, дарчий капітал).

Власний капітал — це власні джерела фінансування підприємства, які без визначення строку повернення внесені його засновниками (учасниками) або залишені ними на підприємстві із чистого прибутку. Тому за формами власний капітал поділяють на дві категорії:

інвестований (вкладений або сплачений капітал);

нерозподілений прибуток.

За рівнем відповідальності власний капітал поділяють на:

статутний капітал;

додатковий капітал (нереєстрований), тобто додатково вкладений капітал, резервний капітал та нерозподілений прибуток.

Разом із фінансовими звітами подаються Примітки до фінансових звітів.

За принципом повного висвітлення фінансова звітність має містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій і подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі. Інформація, яка підлягає розкриттю, наводиться безпосередньо у фінансових звітах або в Примітках до них.

Примітки до фінансових звітів — це сукупність показників і пояснень, що забезпечує деталізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачене відповідними положеннями (стандартами).

Література

Ефимова О. В. Финансовый анализ. — М.: Бухгалтерский учет, 1996.

Економічний аналіз: Навч. посіб. / М. А. Болюх, В. З. Бурчевсь­кий, М. І. Горбатюк, за ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. — К.: КНЕУ, 2001. — 540 с.

Ізмайлова К. В. Сучасні технології фінансового аналізу: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2003. — 148 с.

Кононенко О. Анализ финансовой отчетности. — Х.: Фактор, 2002. — 144 с.

Ковалев А. И., Привалов В. П. Анализ финансового состояния предприятия. — М.: Центр экономики и маркетинга, 1997.

Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансо­вого стану підприємства: Навч. посіб. — К.: Вища шк., 2003. — 278 с.

Прокопенко І. Ф., Ганін В. І., Петряєва Ф. Курс економічного ана­лізу: Підручник / За ред. І. Ф. Прокопенка. — Харків: Легас, 2004. — 384 с.

Фінансова звітність за П(с)БО. — К.: Лібра, 1999.

Шеремет А. Д., Сайфулин Р. С., Негашев Е. В. Методика финансового анализа. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: ИНФРА-М, 2001. — 208 с.

Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз сільськогосподарських підпри­ємств: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2004. — 365 с.

Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансо­вого стану підприємства: Навч. посіб. — К.: Вища шк., 2003. — 278 с.

Шеремет А. Д., Сайфулин Р. С., Негашев Е. В. Методика финансового анализа. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: ИНФРА-М, 2001. — 208 с.