7.6.1. Особливості наукового виробництва і задачі обліку витрат на НДР за договорами із замовниками
К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 1617 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80
Науково-дослідні інститути Національної Академії наук України, Академії медичних наук України, наукові інститути, наукові частини та сектори державних вищих навчальних закладів крім наукової бюджетної тематики виконують НДР за договорами із замовниками та отримують доходи, які плануються та обліковуються в складі коштів спеціального фонду. Ці наукові установи є основними організаційними ланками в нашій науці. Тут використовуються ресурси і створюється наукова продукція. Наукові установи — це специфічні підприємства, де предмети і засоби праці поєднуються з живою працею у виробничому процесі, результатом якого виступає наукова продукція — нові знання, нові методи, технічні, технологічні та організаційні рішення.
Якими б неподібними були наукові установи за профілем, масштабами, можна визначити такі відмітні ознаки наукового виробництва:
1. Невизначеність, вірогідний характер отримуваного результату. Ця риса означає відсутність прямого зв’язку між витратами ресурсів і результатами. Однакові витрати можуть привести до різко відмінних результатів. Можливе отримання негативного результату;
2. Творчий характер праці, роль особистого фактора, непередбачуваність творчих досягнень;
3. Нематеріальність, інформаційний характер продукції. Результатом цього є її невідчужуваність, складність виміру результату діяльності, що ускладнює оцінювання як роботи, так і працівника. Уявлення щодо нематеріальності наукової продукції не протирічить тому, що ця інформація повинна мати матеріальний носій і не втрачати своєї інформаційної суті;
4. Неповторність — науковий пошук завжди спрямований на отримання нових результатів. На відміну від матеріального виробництва, де, в основному, кожна одиниця продукції повторює попередню, а дотримання стандартів є обов’язковим, у науці не може створюватися результат, вже отриманий раніше;
5. Циклічність. Кожна НДР — разовий процес. Цикл може бути достатньо тривалим, що викликає тривалий часовий розрив між затратами ресурсів і отриманням результатів. Протягом циклу продукція, як правило, не може видаватися і використовуватися частинами;
6. У науці частка живої праці набагато більша, ніж у більшості галузей матеріального виробництва і бюджетних установах. Це знаходить відображення в питомій вазі заробітної плати. Нематеріальність продукту призводить до відсутності достатньо точних кількісних показників, які вимірюють результати праці, що утруднює стимулювання трудових зусиль;
7. Предмети праці — це об’єкти дослідження і вже накопичених знань, які піддаються впливу так само, як і в матеріальному виробництві, але в науковому виробництві вони виступають не як сировина для подальшого перетворення її на матеріальний продукт, а як джерело інформації про результати впливу на нього.
У практиці планування та обліку для характеристики витрат живої та уречевленої праці на проведення НДР застосовується термін «витрати на виробництво», а щодо закінченої наукової продукції вони виражаються в її собівартості (на відміну від поняття «видатки на утримання бюджетної установи»).
Задачами обліку виконуваних НДР є:
облік і контроль за виконанням тематичного плану в цілому і за окремими договорами;
своєчасне і повне відображення собівартості НДР;
контроль за дотриманням планових показників собівартості і виявлення фінансових результатів за кожною темою;
контроль за здійсненням режиму економії і виявленням резервів подальшого зниження собівартості НДР.
Науково-дослідні інститути Національної Академії наук України, Академії медичних наук України, наукові інститути, наукові частини та сектори державних вищих навчальних закладів крім наукової бюджетної тематики виконують НДР за договорами із замовниками та отримують доходи, які плануються та обліковуються в складі коштів спеціального фонду. Ці наукові установи є основними організаційними ланками в нашій науці. Тут використовуються ресурси і створюється наукова продукція. Наукові установи — це специфічні підприємства, де предмети і засоби праці поєднуються з живою працею у виробничому процесі, результатом якого виступає наукова продукція — нові знання, нові методи, технічні, технологічні та організаційні рішення.
Якими б неподібними були наукові установи за профілем, масштабами, можна визначити такі відмітні ознаки наукового виробництва:
1. Невизначеність, вірогідний характер отримуваного результату. Ця риса означає відсутність прямого зв’язку між витратами ресурсів і результатами. Однакові витрати можуть привести до різко відмінних результатів. Можливе отримання негативного результату;
2. Творчий характер праці, роль особистого фактора, непередбачуваність творчих досягнень;
3. Нематеріальність, інформаційний характер продукції. Результатом цього є її невідчужуваність, складність виміру результату діяльності, що ускладнює оцінювання як роботи, так і працівника. Уявлення щодо нематеріальності наукової продукції не протирічить тому, що ця інформація повинна мати матеріальний носій і не втрачати своєї інформаційної суті;
4. Неповторність — науковий пошук завжди спрямований на отримання нових результатів. На відміну від матеріального виробництва, де, в основному, кожна одиниця продукції повторює попередню, а дотримання стандартів є обов’язковим, у науці не може створюватися результат, вже отриманий раніше;
5. Циклічність. Кожна НДР — разовий процес. Цикл може бути достатньо тривалим, що викликає тривалий часовий розрив між затратами ресурсів і отриманням результатів. Протягом циклу продукція, як правило, не може видаватися і використовуватися частинами;
6. У науці частка живої праці набагато більша, ніж у більшості галузей матеріального виробництва і бюджетних установах. Це знаходить відображення в питомій вазі заробітної плати. Нематеріальність продукту призводить до відсутності достатньо точних кількісних показників, які вимірюють результати праці, що утруднює стимулювання трудових зусиль;
7. Предмети праці — це об’єкти дослідження і вже накопичених знань, які піддаються впливу так само, як і в матеріальному виробництві, але в науковому виробництві вони виступають не як сировина для подальшого перетворення її на матеріальний продукт, а як джерело інформації про результати впливу на нього.
У практиці планування та обліку для характеристики витрат живої та уречевленої праці на проведення НДР застосовується термін «витрати на виробництво», а щодо закінченої наукової продукції вони виражаються в її собівартості (на відміну від поняття «видатки на утримання бюджетної установи»).
Задачами обліку виконуваних НДР є:
облік і контроль за виконанням тематичного плану в цілому і за окремими договорами;
своєчасне і повне відображення собівартості НДР;
контроль за дотриманням планових показників собівартості і виявлення фінансових результатів за кожною темою;
контроль за здійсненням режиму економії і виявленням резервів подальшого зниження собівартості НДР.