11.4. Облік довгострокових вкладень банку в акції та вкладень в асоційовані й дочірні компанії

К оглавлению 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113

Довгострокові вкладення банку в акції слід розглядати залежно від рівня контролю інвестора над оперативною та фінансовою діяльністю компанії (банку чи іншого суб’єкта господарювання), в яку було здійснено інвестиції. Можливі варіанти такого контролю досить детально викладено в інструкції Національного банку України «Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків».

Нагадаємо основні з них. Так, асоційованою вважається компанія, що в ній банк-інвестор має значний вплив і яка не є ні його дочірньою компанією, ні спільним підприємством.

Значним впливом уважають володіння інвестором (прямо або через дочірні компанії) 20 % або більше капіталу компанії. Такий вплив може мати місце і тоді, коли частка власності менша за 20% капіталу, але виконуються такі умови:

банк-інвестор має представників у раді директорів або в аналогічній керівній структурі компанії;

банк-інвестор бере участь у визначенні стратегії діяльності компанії;

виконується значний обсяг операцій між банком-інвестором та компанією;

банк-інвестор надає компанії суттєву технічну або комерційну інформацію.

Дочірньою вважається компанія, що її контролює банк. Контроль передбачає, що материнська компанія (у нашому випадку — це банк-інвестор) має у власності (прямо або через інші дочірні компанії) 50 % або й більше капіталу компанії.

Як і у випадку з асоційованими компаніями, частка власності може бути меншою, але тоді мають виконуватися такі умови:

материнському банку належить понад 50 % управлінських голосів завдяки угодам з іншими інвесторами;

за статутом або за конкретною угодою банку надане право:

— керувати фінансовою та виробничою політикою підприємства;

— призначати або звільняти більшість членів ради директорів (іншого керівного органу);

— вирішального голосу в раді директорів (іншому керівному органі).

Довгострокові інвестиції у статутний фонд компаній та банків, де банк-інвестор не має ні контрольного, ні принаймні помітного впливу, обліковуються на балансових рахунках групи 320 «Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком у портфелі банку на інвестиції», а саме:

3202 «Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком, випущені банками, в портфелі банку на інвестиції».

3203 «Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком, випущені фінансовими (небанківськими) установами, у портфелі банку на інвестиції».

3205 «Інші акції та вкладення з нефіксованим прибутком у портфелі банку на інвестиції».

Облік нарахування доходів проводиться на рахунку 3208 «Нараховані доходи за акціями та іншими вкладеннями з нефіксованим прибутком у портфелі банку на інвестиції».

Довгострокові інвестиції обліковуються за вартістю їх придбання, що включає ринкову ціну придбаних акцій, комісійні та інші витрати, пов’язані з придбанням.

Так само, як і в попередньому випадку, тут теж досить значущою є інформація аналітичного обліку в розрізі емітентів, яка відображується на окремих особових рахунках.

Метод вартості є також обов’язковою нормою облікової політики банків щодо обліку довгострокових інвестицій. Механізм його застосування дещо відмінний від механізму оцінки портфеля ЦП банку на продаж:

коригування балансової вартості та формування спеціального резерву відбувається один раз наприкінці року;

правило нижчої вартості застосовується до загальної вартості портфеля акцій, а не до кожної його складової.

Розгляньмо приклад.

Вартість портфеля акцій на інвестиції банку «Антей» зазначено в поданій нижче таблиці:

Портфель	Вартість придбання, грн.	Ринкова вартість, грн.
Прості акції ВАТ «Мир»	10000	8000
Привілейовані акції банку «Весна»	25000	22000
Прості акції компанії «Менатеп»	50000	52000
Усього	85000	82000

Як бачимо, ринкова вартість загального портфеля ЦП на інвестиції знизилася на 3000 грн., а отже, банку необхідно створити резерв під загальну суму знецінення, що в обліку супроводжується записом:

Д-т рахунка 7704 «Відрахування в резерв під знецінення цінних паперів на інвестиції» 3000 грн.

К-т рахунка 3290 «Резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку на інвестиції» 3000 грн.

Придбаваючи акції, банк сподівається отримати дохід у вигляді дивідендів.

Цей процес відбувається в три етапи:

1. Банк—держатель акцій отримує повідомлення від банку-емітента про оголошення дивідендів.

2. З моменту оголошення в банку виконується операція з нарахування доходів:

Д-т рахунка 3208 «Нараховані доходи за акціями та іншими вкладеннями з нефіксованим прибутком у портфелі банку на інвестиції»

К-т рахунка 6300 «Дивідендний дохід за акціями та іншими вкладеннями».

3. У разі отримання дивідендів виконується таке проведення:

Д-т рахунка 1200 «Кореспондентський рахунок у Національному банку України» або (2600) «Поточний рахунок клієнта»

К-т рахунка 3208 «Нараховані доходи за акціями та іншими вкладеннями з нефіксованим прибутком у портфелі банку на інвестиції».

У разі підвищення ринкової вартості ЦП у портфелі банку на інвестиції проти попередньої дати (кінець минулого фінансового року) виникає надлишок створеного резерву під знецінення. Коригування суми резерву проводиться записом:

Д-т рахунка 3290 «Резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку на інвестиції»

К-т рахунка 7704 «Відрахування в резерв під знецінення цінних паперів на інвестиції».

Довгострокові вкладення банку в асоційовані та дочірні компанії обліковуються на рахунках класу 4 «Довгострокові вкладення, основні засоби та нематеріальні активи», незважаючи на те, що дані операції є операціями банку з цінними паперами. Таке рішення продиктоване практикою визначення ліквідності. Ураховано також особливі принципи розподілу прибутку. Так, метод участі в капіталі визнано пріоритетним щодо асоційованих компаній, а метод консолідації — щодо дочірніх.

Метод участі в капіталі полягає у відображенні на дату балансу пайових цінних паперів за вартістю, що визначається з урахуванням зміни загальної величини власного капіталу емітента (крім тих ЦП, що є результатом операцій між банком і емітентом цінних паперів).

Для визначення суми коригування балансової вартості цінних паперів, що обліковуються за методом участі в капіталі, необхідно визначити частку банку в чистому прибутку (збитку) емітента і частку банку в змінах іншого власного капіталу емітента (крім прибутку або збитку).

Сума частки банку в чистому прибутку емітента визначається пропорційно до частки банку в статутному капіталі емітента. Ідеться про нарощування первинної суми вкладень, що обліковується на таких балансових рахунках:

Група 410 «Вкладення в асоційовані компанії»:

4102 «Вкладення в асоційовані банки».

4103 «Вкладення в асоційовані (небанківські) фінансові установи».

4109 «Вкладення в інші асоційовані компанії».

Група 420 «Вкладення в дочірні компанії»:

4202 «Вкладення в дочірні банки».

4203 «Вкладення в дочірні фінансові (небанківські) установи».

4209 «Вкладення в інші дочірні компанії».

З огляду на механізм розподілу прибутку за методом участі в капіталі принцип нарахування доходів за інвестиціями в асоційовані компанії є дещо спрощеним. Ідеться лише про ситуацію, коли дивіденди компанією-емітентом оголошуються в одному році, а сплачуються — в наступному. Оскільки дивіденди визнаються інвестором тоді, коли їхню величину оголошено емітентом, то сума дивідендів у році оголошення записується на рахунок 3578 «Інші нараховані доходи».

Як підсумок викладеного розгляньмо приклади бухгалтерських записів операцій з інвестицій в асоційовані банки.

1 лютого 1998 р. банк «Весна» придбав 11000 простих акцій у банку «Зимовий» за ціною 15 грн. за акцію. На цю дату «Зимовий» уже випустив в обіг 35000 акцій (номінал акції 10 грн.):

Д-т рахунка 4102 «Вкладення в асоційовані банки» 165000 грн.

К-т рахунка 1200 «Кореспондентський рахунок у Національному банку України» 165000 грн.

31 грудня 1998 р. банк «Зимовий» згідно з фінансовою звітністю звітував про чистий прибуток у розмірі 200000 грн.

Банк «Весна» має значний вплив, тобто частку в статутному фонді банку «Зимовий» — 31,4 % (нагадаємо, що асоційованою компанія визнається за умови, що інвестор володіє 20 % або більше капіталу компанії). Отже, банк «Зимовий» є асоційованим щодо банку «Весна» і його частка в чистому прибутку банку «Зимовий» становить 62800 грн. (200000 × 0,314).

Належну йому суму чистого прибутку банк «Весна» обліковує як збільшення фінансових інвестицій у банк «Зимовий»:

Д-т рахунка 4102 «Вкладення в асоційовані банки» 62800 грн.

К-т рахунка 6300 «Дивідендний дохід за акціями та іншими вкладеннями» 62800 грн.

31 грудня 1998 р. банк «Зимовий» оголосив дивіденди в сумі 80000 грн. Звідси випливає, що банк «Весна» на підставі своєї частки у 31,4 % може претендувати на отримання дивідендів у сумі 25120 грн.:

Д-т рахунка 3578 «Інші нараховані доходи» 25120 грн.

К-т рахунка 4102 «Вкладення в асоційовані банки» 25120 грн.

20 лютого 1999 р. банк «Зимовий» виплатив дивіденди. В обліку банку «Весна» проводиться запис:

Д-т рахунка 1200 «Кореспондентський рахунок у Національному банку України» 25120 грн.

К-т рахунка 3578 «Інші нараховані доходи» 25120 грн.

Якщо за підсумками фінансового року асоційована компанія звітуватиме про збитки, то банк-інвестор повинен провести в обліку зменшення суми інвестиції (пропорційно до його частки у статутному фонді).

У нашому прикладі це виглядатиме так:

31 грудня банк «Зимовий» звітував про збитки в сумі 200000 грн., яких він зазнав.

В обліку банку «Весна» буде здійснено запис:

Д-т рахунка 7399 «Інші банківські операційні витрати» 62800 грн.

К-т рахунка 4102 «Вкладення в асоційовані банки» 62800 грн.

Облік довгострокових вкладень банку в дочірні компанії прямо пов’язаний із принципом консолідації, тобто з тим, що банк як головна компанія, володіючи контрольним пакетом акцій іншого банку, складатиме зведену консолідовану фінансову звітність. Проте зведена звітність складається в разі виконання таких двох умов:

по-перше, банк-інвестор має можливість контролювати діяльність дочірньої компанії;

по-друге, здійснені інвестиції безпосередньо доповнюють діяльність банку-інвестора.

За невиконання цих умов вартість придбаних акцій у балансі банку (головної компанії) обліковується тільки як вкладення в асоційовані компанії (410 група балансових рахунків).