Тема 2.4:Облік дебіторської заборгованості за нетоварними операціями та витрат майбутніх періодів

К оглавлению1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 

Сутність та види дебіторської заборгованості за нетоварними операціями.

Облік розрахунків  за  виданими авансами.

Облік розрахунків з підзвітними особами.

Облік розрахунків за нарахованими доходами.

Облік розрахунків за претензіями.

Облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків.

Облік розрахунків з іншими дебіторами.

Поняття та облік витрат майбутніх періодів.

Сутність та види дебіторської заборгованості за нетоварними операціями.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансових звітах визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 “Дебіторська заборгованість” (опрацювати самостійно).

Дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Дебітори-юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може достовірно визначена її сума.

Згідно П(С)БО 10 дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову та поточну. При цьому враховуються такі критерії, як: строк погашення та зв’язок з нормальним операційним циклом. Операційний цикл - проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отримання коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.

Довгострокова дебіторська заборгованість - сума  дебіторської заборгованості фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Для віднесення дебіторської заборгованості до довгострокової необхідно, щоб виконувалися обидва критерії:

не виникає в ході нормального операційного циклу;

строк її погашення більше 12 місяців.

У разі, якщо строк погашення дебіторської заборгованості, що не виникає в ході нормального операційного циклу, менше року, вона відноситься до поточної.

Поточна дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу, або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу.

Дебіторська заборгованість, яка виникає в ході нормального операційного циклу визнається поточною незалежно від строку погашення.

Також доцільно виділити такі види дебіторської заборгованості:

дебіторська заборгованість за товари, роботу, послуги (товарна);

дебіторська заборгованість, яка виникає від операцій підприємства інших, ніж продаж товарів, виконання робот, надання послуг (нетоварна).

Донетоварних операцій відносять:

розрахунки за виданими авансами,

розрахунки з підзвітними особами;

розрахунки за нарахованими доходами;

розрахунки за претензіями;

розрахунки за відшкодуванням завданих збитків;

розрахунки з іншими дебіторами;

2.Облік розрахунків  за  виданими авансами.

Аванс – суми, видані іншим підприємствам під майбутню поставку матеріальних цінностей, виконання робіт тощо.

Авансові платежі постачальникам та іншим підприємствам оформляють платіжними дорученнями, в яких міститься посилання на укладений договір.

Аналітичний облік виданих авансів ведуть по кожному дебітору окремо.

Синтетичний облік виданих авансів ведуть на субрахунку 371 “Розрахунки за виданими авансами”, по дебету якого відображають суми виданих авансів, а по кредиту – погашення авансів при надходженні матеріалів, виконанні робіт тощо, а також суми, що повертаються постачальниками (підрядниками) як невикористані.

При журнальній формі обліку синтетичний облік ведуть в журналі 3.

Господарські операції з обліку розрахунків за виданими авансами

№ п/п

 

Зміст господарських операцій

(фактів, подій)

 

Проводка

 

Дебет

 

Кредит

 

1.

 

Оплата авансом відображається у платника

На суму податкового кредиту

371

641

31

644

2.

 

Отримання виробничих запасів малоцінних предметів, за які

раніше було перераховано аванс

На суму податкового кредиту з податку на додану вартість

20

22

644

63

63

3.

 

Зарахування передоплати (авансу), раніше виданої постачальнику

63

 

371

 

4.

 

Повернення невикористаних авансів

31

 

371

 

3.Облік розрахунків з підзвітними особами.

Підзвітні особи – це працівники даного підприємства, які отримали грошові суми в підзвіт для майбутніх витрат згідно наказу (розпорядження) керівника підприємства.

Під звіт видається готівка на господарські потреби та на витрати, пов'язані з відрядженням на визначений термін. Гроші підзвітним особам видаються з каси підприємства, видача проводиться за умови повного звіту за раніше видані суми. Гроші видані під звіт повинні використовуватись за призначенням на ті потреби, на які вони видані. Видача грошей відбувається на основі письмової заяви, на якій є дозвіл керівника на проведення операції. Гроші у підзвіт видаються в межах кошторису, видача готівки на витрати, пов'язані із службовими відрядженнями проводиться у межах сум, належних відрядженим особам на ці цілі відповідно до порядку встановленого урядом України.

На господарські витрати (купівля канцтоварів тощо) підзвітні суми видаються на один робочий день на підставі розпорядження керівника. Список осіб, які мають право одержувати гроші в підзвіт на господарські потреби, затверджується наказом керівника. Працівники, які одержали готівку в підзвіт на господарські потреби,  зобов’язані не пізніше наступного дня після видачі коштів подати до бухгалтерії підприємства авансовий звіт про витрачені суми. До авансового звіту обо’язково прикладаються всі виправдовуючі документи про витрачені суми (акти закупівлі, рахунки, чеки, квитанції, квитки тощо). Витрати, вказані в авансовому звіті повинні бути затверджені керівником чи уповноваженою ним особою.

Службовим відрядженням – вважається  поїздка працівника за розпорядженням керівника на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Термін відрядження визначається керівником,але не може перевищувати в межах України 30 календарних днів, за кордон – 60 календарних днів.

Направлення працівника у відрядження здійснюється керівником підприємства і оформлюється наказом із зазначенням пункту призначення, назви підприємства, строку і мети відрядження.

На підставі наказу відрядженому працівнику видається посвідчення про відрядження.

За відрядженим працівником залишається місце роботи, середній заробіток за час відрядження, в тому числі і за час перебування у дорозі.

Витрати, які були здійсненні працівником під час відрядження і які пов’язані з метою відрядження, відшкодовуються відрядженому працівникові та списуються на витрати підприємства (вартість проживання в готелі, вартість проїзду тощо). Але витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків, рахунків готелів тощо.

Також працівнику за кожен день відрядження (включаючи день від’їзду та приїзду) виплачуються добові, норми яких встановлені постановою КМУ «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордоном». Добові в межах України становлять: 18 грн. (в разі коли до рахунків вартості проживання в готелі не включені витрати на харчування), 14 грн. 40к.( включаються витрати на одноразове харчування); 10 грн.80к.( дворазове харчування); 7 грн.20к. (трьох разове харчування).

Після повернення з відрядження працівник зобов’язаний протягом трьох днів відзвітуватись за витрачені суми. При цьому він подає авансовий звіт, разом з посвідченням про відрядження і документами, що підтверджують вартість витрат (крім суми добових). Авансові звіти проходять ретельну перевірку. Перевіряється наявність наказу із вказівкою мети відрядження, перевіряються відмітки про перебування у відрядженні, а також встановлюється законність виправдовуючих документів: проїзних квитків, квитанцій, посвідчення про відрядження тощо. Перевірені авансові звіти затверджуються керівником підприємства, після чого надходять до бухгалтерії, яка повинна організувати аналітичний і синтетичний облік розрахунків.

Суми авансу, які були видані працівнику зверх затверджених по авансовому звіту витрат, працівник повинен повернути в касу підприємства (цю суму  у разі неповернення стягують з заробітної плати працівника). Якщо працівник по авансовому звіту здійснив перевитрату коштів, порівняно з виданим авансом, то суму перевитрати відшкодовують з каси підприємства.

Аналітичний облік розрахунків з підзвітними особами ведуть за кожною підзвітною особою. Синтетичний облік розрахунків з підзвітними особами ведуть на субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» (активно-пасивний). Сальдо по дебету показує невитрачені суми, заборгованість перед підприємством і в балансі приводиться у третьому розділі активу. Залишок по кредиту – перевитрати, які підлягають відшкодуванню з каси підприємства, в балансі відображаються у четвертому розділі пасиву. По дебету рахунку відображають видані підзвітні суми, по кредиту – списання за відповідними документами підзвітних сум, повернення невикористаних авансів, утримання заборгованості з заробітної плати підзвітних осіб.

При журнальній формі обліку операції по кредиту рахунку 372 відображають у журналі 3, реєстром аналітичного обліку є відомість 3.2.

Кореспонденція рахунків

п/п

 

Зміст господарських операцій

(фактів, подій)

 

Проводка

 

Дебет

 

Кредит

 

1.

 

Видача із каси коштів під звіт і відшкодування перевитрат підзвітної

особи

372

 

30

 

2.

 

Придбання через підзвітних осіб матеріальних цінностей

20, 22, 28 …

 

372

3.

 

Списуються суми витрат по відрядженню

92, 93 …

372

 

4.

Внесено до каси невикористані підзвітні суми

30

372

5.

Утримано з заробітної плати неповернуту вчасно підзвітну суму

661

372

4. Облік розрахунків за нарахованими доходами

Облік нарахованих дивідендів, відсотків тощо, що підлягають отриманню, ведуть на субрахунку 373”Розрахунки за нарахованими доходами”. За дебетом рахунку відображають виникнення заборгованості за нарахованими доходами, за кредитом – погашення цієї заборгованості.

Наприклад:

Нараховані дивіденди по інвестиціям чи відсотки по фінансовій оренді: Д-т 373 К-т 73;

На поточний рахунок зараховані дивіденди (відсотки): Д-т 311 К-т 373

5. Документування та облік розрахунків за претензіями

Претензії можуть висуватись:

за виявлені в рахунках постачальників, підрядників, транспортних організацій невідповідності цін, арифметичні помилки тощо;

за виявлену невідповідність якості матеріальних цінностей, що надійшли від постачальників;

за нестачу вантажів;

за брак і простій з вини постачальників;

за суми, помилково списані установами банків з поточного рахунку;

за штрафи, пені, неустойки, що утримуються з постачальників, покупців, підрядників тощо у розмірах, визнаних платником або присуджених господарським судом.

Письмова претензія до порушника підписується керівником підприємства і надсилається адресату. При визнанні претензії у відповіді зазначають визнану суму, номер і дату платіжного доручення на перерахування визнаної суми або інший спосіб задоволення претензії. Якщо в задоволенні претензії відмовлено або був недотриманий строк відповіді на претензію, заявник вправі подати позов до господарського суду.

Підставою для записів в обліку є: письмові претензії; рішення судових органів; письмова відповідь постачальників на пред’явлені претензії; виписки установ банку на суми, що надійшли в порядку задоволення претензій тощо.

Облік розрахунків за претензіями ведуть на субрахунку 374”Розрахунки за претензіями”. По дебету субрахунку відображають суми пред’явлених претензій, а по кредиту – задоволення претензій (перерахування визнаної суми тощо). У разі, якщо пред’явлені претензії не визнані судовими органами і стягненню не підлягають, їх суми відносять на ті рахунки, з яких вони були списані.

Синтетичний облік розрахунків за претензіями ведуть в журналі №3.

Наприклад:

відображені суми, помилково зняті з поточного рахунку: Д-т374 К-т311;

відображені суми штрафів, пені, неустойки, що стягуються за недотримання договірних зобов’язань: Д-т374 К-т715;

виставлена претензія за оприбутковані ТМЦ: Д-т374 К-т20,22,28 тощо;

відображені суми платежів за претензіями: Д-т30,31 К-т374;

на суми відновлених платежів: Д-т20,92 тощо К-т374.

6. Документування та облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків

Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків виникають за результатами інвентаризації, коли виявлені понаднормові недостачі та втрати від псування цінностей, нестачі та розкрадання грошових коштів та при цьому виявлені винні особи. Підставою для записів в обліку є протоколи інвентаризаційної комісії; розрахунки матеріальної шкоди в результаті недостачі, псування, розкрадання майна; наказ керівника, у відповідності з яким в обліку виправляються всі виявлені розбіжності тощо.

Для обліку розрахунків по відшкодуванню матеріального збитку, крадіжок коштів, ТМЦ використовують субрахунок 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”. По дебету субрахунку відображають суми, що підлягають відшкодуванню особами, які допустили недостачу, втрату від псування цінностей, нестачу та розкрадання грошових коштів. По кредиту – погашення (списання) заборгованості винними особами.

Аналітичний облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків ведуть окремо за кожною винною особою, реєстром синтетичного обліку є журнал №3.

Наприклад:

виявлена нестача запасів: Д-т947 К-т20,22,28 тощо;

відображена сума, що підлягає відшкодуванню в розмірі фактичної нестачі: Д-т375  К-т71;

отримано суму відшкодування втрат: Д-т30 К-т375;

утримано суму нестач із заробітної плати винної особи: Д-т66 К-т375.

7. Облік розрахунків з іншими дебіторами

Облік розрахунків з іншими дебіторами ведуть на субрахунках 163 “Інша дебіторська заборгованість”, 377 “Розрахунки з іншими дебіторами”. Субрахунок 163 призначений для обліку довгострокової дебіторської заборгованості, а 377 – для обліку короткострокової. На вказаних субрахунках обліковують:

надані безпроцентні позики працівникам підприємства;

розрахунки по оплаті житлово-комунальних послуг тощо.

За дебетом субрахунків 377 та 163 відображають виникнення дебіторської заборгованості, за кредитом – її погашення чи списання. Аналітичний облік ведуть за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення. Реєстром синтетичного обліку є журнал №3.

Наприклад:

видана позика працівникам підприємства: Д-т377,163 К-т30;

погашена позика, шляхом утримання з заробітної плати: Д-т66 К-т377,163;

списано заборгованість квартиронаймачів: Д-т30,31 К-т377,163.

8. Поняття та облік витрат майбутніх періодів

Витрати майбутніх періодів - це витрати, які здійснені у звітному періоді, але відносяться до наступного (або наступних) облікових періодів.

До витрат майбутніх періодів відносяться :

витрати, пов'язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості;

з освоєнням нових виробництв та агрегатів;

сплачена авансом орендна плата;

наперед сплаче­на страховка;

передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання тощо.

Для узагальнення інформації щодо здійснених витрат у звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах, використовується рахунок 39 "Витрати майбутніх періодів".

За дебетом рахунка 39 "Витрати майбутніх періодів" відображаються понесенні витрати майбутніх періодів, за кредитом - їх списання (розподіл) та включення до складу відповідних витрат звітного періоду.

Витрати на підготовку й освоєння нових видів продукції збираються за дебетом рахунка 39 «Витрати майбутніх періодів» із кредиту рахунків 20 «Виробничі запаси»» 23 «Виробництво», 66 «Розрахунки з оплати праці», 65 «Розрахунки за страхуванням», 13 «Знос необоротних активів», 68 «Розрахунки за іншими операціям»» на суму витрат, пов'язаних із науковими та дослідно-експериментальними роботами.

Сутність та види дебіторської заборгованості за нетоварними операціями.

Облік розрахунків  за  виданими авансами.

Облік розрахунків з підзвітними особами.

Облік розрахунків за нарахованими доходами.

Облік розрахунків за претензіями.

Облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків.

Облік розрахунків з іншими дебіторами.

Поняття та облік витрат майбутніх періодів.

Сутність та види дебіторської заборгованості за нетоварними операціями.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансових звітах визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 “Дебіторська заборгованість” (опрацювати самостійно).

Дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Дебітори-юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може достовірно визначена її сума.

Згідно П(С)БО 10 дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову та поточну. При цьому враховуються такі критерії, як: строк погашення та зв’язок з нормальним операційним циклом. Операційний цикл - проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отримання коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.

Довгострокова дебіторська заборгованість - сума  дебіторської заборгованості фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Для віднесення дебіторської заборгованості до довгострокової необхідно, щоб виконувалися обидва критерії:

не виникає в ході нормального операційного циклу;

строк її погашення більше 12 місяців.

У разі, якщо строк погашення дебіторської заборгованості, що не виникає в ході нормального операційного циклу, менше року, вона відноситься до поточної.

Поточна дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу, або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу.

Дебіторська заборгованість, яка виникає в ході нормального операційного циклу визнається поточною незалежно від строку погашення.

Також доцільно виділити такі види дебіторської заборгованості:

дебіторська заборгованість за товари, роботу, послуги (товарна);

дебіторська заборгованість, яка виникає від операцій підприємства інших, ніж продаж товарів, виконання робот, надання послуг (нетоварна).

Донетоварних операцій відносять:

розрахунки за виданими авансами,

розрахунки з підзвітними особами;

розрахунки за нарахованими доходами;

розрахунки за претензіями;

розрахунки за відшкодуванням завданих збитків;

розрахунки з іншими дебіторами;

2.Облік розрахунків  за  виданими авансами.

Аванс – суми, видані іншим підприємствам під майбутню поставку матеріальних цінностей, виконання робіт тощо.

Авансові платежі постачальникам та іншим підприємствам оформляють платіжними дорученнями, в яких міститься посилання на укладений договір.

Аналітичний облік виданих авансів ведуть по кожному дебітору окремо.

Синтетичний облік виданих авансів ведуть на субрахунку 371 “Розрахунки за виданими авансами”, по дебету якого відображають суми виданих авансів, а по кредиту – погашення авансів при надходженні матеріалів, виконанні робіт тощо, а також суми, що повертаються постачальниками (підрядниками) як невикористані.

При журнальній формі обліку синтетичний облік ведуть в журналі 3.

Господарські операції з обліку розрахунків за виданими авансами

№ п/п

 

Зміст господарських операцій

(фактів, подій)

 

Проводка

 

Дебет

 

Кредит

 

1.

 

Оплата авансом відображається у платника

На суму податкового кредиту

371

641

31

644

2.

 

Отримання виробничих запасів малоцінних предметів, за які

раніше було перераховано аванс

На суму податкового кредиту з податку на додану вартість

20

22

644

63

63

3.

 

Зарахування передоплати (авансу), раніше виданої постачальнику

63

 

371

 

4.

 

Повернення невикористаних авансів

31

 

371

 

3.Облік розрахунків з підзвітними особами.

Підзвітні особи – це працівники даного підприємства, які отримали грошові суми в підзвіт для майбутніх витрат згідно наказу (розпорядження) керівника підприємства.

Під звіт видається готівка на господарські потреби та на витрати, пов'язані з відрядженням на визначений термін. Гроші підзвітним особам видаються з каси підприємства, видача проводиться за умови повного звіту за раніше видані суми. Гроші видані під звіт повинні використовуватись за призначенням на ті потреби, на які вони видані. Видача грошей відбувається на основі письмової заяви, на якій є дозвіл керівника на проведення операції. Гроші у підзвіт видаються в межах кошторису, видача готівки на витрати, пов'язані із службовими відрядженнями проводиться у межах сум, належних відрядженим особам на ці цілі відповідно до порядку встановленого урядом України.

На господарські витрати (купівля канцтоварів тощо) підзвітні суми видаються на один робочий день на підставі розпорядження керівника. Список осіб, які мають право одержувати гроші в підзвіт на господарські потреби, затверджується наказом керівника. Працівники, які одержали готівку в підзвіт на господарські потреби,  зобов’язані не пізніше наступного дня після видачі коштів подати до бухгалтерії підприємства авансовий звіт про витрачені суми. До авансового звіту обо’язково прикладаються всі виправдовуючі документи про витрачені суми (акти закупівлі, рахунки, чеки, квитанції, квитки тощо). Витрати, вказані в авансовому звіті повинні бути затверджені керівником чи уповноваженою ним особою.

Службовим відрядженням – вважається  поїздка працівника за розпорядженням керівника на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Термін відрядження визначається керівником,але не може перевищувати в межах України 30 календарних днів, за кордон – 60 календарних днів.

Направлення працівника у відрядження здійснюється керівником підприємства і оформлюється наказом із зазначенням пункту призначення, назви підприємства, строку і мети відрядження.

На підставі наказу відрядженому працівнику видається посвідчення про відрядження.

За відрядженим працівником залишається місце роботи, середній заробіток за час відрядження, в тому числі і за час перебування у дорозі.

Витрати, які були здійсненні працівником під час відрядження і які пов’язані з метою відрядження, відшкодовуються відрядженому працівникові та списуються на витрати підприємства (вартість проживання в готелі, вартість проїзду тощо). Але витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків, рахунків готелів тощо.

Також працівнику за кожен день відрядження (включаючи день від’їзду та приїзду) виплачуються добові, норми яких встановлені постановою КМУ «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордоном». Добові в межах України становлять: 18 грн. (в разі коли до рахунків вартості проживання в готелі не включені витрати на харчування), 14 грн. 40к.( включаються витрати на одноразове харчування); 10 грн.80к.( дворазове харчування); 7 грн.20к. (трьох разове харчування).

Після повернення з відрядження працівник зобов’язаний протягом трьох днів відзвітуватись за витрачені суми. При цьому він подає авансовий звіт, разом з посвідченням про відрядження і документами, що підтверджують вартість витрат (крім суми добових). Авансові звіти проходять ретельну перевірку. Перевіряється наявність наказу із вказівкою мети відрядження, перевіряються відмітки про перебування у відрядженні, а також встановлюється законність виправдовуючих документів: проїзних квитків, квитанцій, посвідчення про відрядження тощо. Перевірені авансові звіти затверджуються керівником підприємства, після чого надходять до бухгалтерії, яка повинна організувати аналітичний і синтетичний облік розрахунків.

Суми авансу, які були видані працівнику зверх затверджених по авансовому звіту витрат, працівник повинен повернути в касу підприємства (цю суму  у разі неповернення стягують з заробітної плати працівника). Якщо працівник по авансовому звіту здійснив перевитрату коштів, порівняно з виданим авансом, то суму перевитрати відшкодовують з каси підприємства.

Аналітичний облік розрахунків з підзвітними особами ведуть за кожною підзвітною особою. Синтетичний облік розрахунків з підзвітними особами ведуть на субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» (активно-пасивний). Сальдо по дебету показує невитрачені суми, заборгованість перед підприємством і в балансі приводиться у третьому розділі активу. Залишок по кредиту – перевитрати, які підлягають відшкодуванню з каси підприємства, в балансі відображаються у четвертому розділі пасиву. По дебету рахунку відображають видані підзвітні суми, по кредиту – списання за відповідними документами підзвітних сум, повернення невикористаних авансів, утримання заборгованості з заробітної плати підзвітних осіб.

При журнальній формі обліку операції по кредиту рахунку 372 відображають у журналі 3, реєстром аналітичного обліку є відомість 3.2.

Кореспонденція рахунків

п/п

 

Зміст господарських операцій

(фактів, подій)

 

Проводка

 

Дебет

 

Кредит

 

1.

 

Видача із каси коштів під звіт і відшкодування перевитрат підзвітної

особи

372

 

30

 

2.

 

Придбання через підзвітних осіб матеріальних цінностей

20, 22, 28 …

 

372

3.

 

Списуються суми витрат по відрядженню

92, 93 …

372

 

4.

Внесено до каси невикористані підзвітні суми

30

372

5.

Утримано з заробітної плати неповернуту вчасно підзвітну суму

661

372

4. Облік розрахунків за нарахованими доходами

Облік нарахованих дивідендів, відсотків тощо, що підлягають отриманню, ведуть на субрахунку 373”Розрахунки за нарахованими доходами”. За дебетом рахунку відображають виникнення заборгованості за нарахованими доходами, за кредитом – погашення цієї заборгованості.

Наприклад:

Нараховані дивіденди по інвестиціям чи відсотки по фінансовій оренді: Д-т 373 К-т 73;

На поточний рахунок зараховані дивіденди (відсотки): Д-т 311 К-т 373

5. Документування та облік розрахунків за претензіями

Претензії можуть висуватись:

за виявлені в рахунках постачальників, підрядників, транспортних організацій невідповідності цін, арифметичні помилки тощо;

за виявлену невідповідність якості матеріальних цінностей, що надійшли від постачальників;

за нестачу вантажів;

за брак і простій з вини постачальників;

за суми, помилково списані установами банків з поточного рахунку;

за штрафи, пені, неустойки, що утримуються з постачальників, покупців, підрядників тощо у розмірах, визнаних платником або присуджених господарським судом.

Письмова претензія до порушника підписується керівником підприємства і надсилається адресату. При визнанні претензії у відповіді зазначають визнану суму, номер і дату платіжного доручення на перерахування визнаної суми або інший спосіб задоволення претензії. Якщо в задоволенні претензії відмовлено або був недотриманий строк відповіді на претензію, заявник вправі подати позов до господарського суду.

Підставою для записів в обліку є: письмові претензії; рішення судових органів; письмова відповідь постачальників на пред’явлені претензії; виписки установ банку на суми, що надійшли в порядку задоволення претензій тощо.

Облік розрахунків за претензіями ведуть на субрахунку 374”Розрахунки за претензіями”. По дебету субрахунку відображають суми пред’явлених претензій, а по кредиту – задоволення претензій (перерахування визнаної суми тощо). У разі, якщо пред’явлені претензії не визнані судовими органами і стягненню не підлягають, їх суми відносять на ті рахунки, з яких вони були списані.

Синтетичний облік розрахунків за претензіями ведуть в журналі №3.

Наприклад:

відображені суми, помилково зняті з поточного рахунку: Д-т374 К-т311;

відображені суми штрафів, пені, неустойки, що стягуються за недотримання договірних зобов’язань: Д-т374 К-т715;

виставлена претензія за оприбутковані ТМЦ: Д-т374 К-т20,22,28 тощо;

відображені суми платежів за претензіями: Д-т30,31 К-т374;

на суми відновлених платежів: Д-т20,92 тощо К-т374.

6. Документування та облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків

Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків виникають за результатами інвентаризації, коли виявлені понаднормові недостачі та втрати від псування цінностей, нестачі та розкрадання грошових коштів та при цьому виявлені винні особи. Підставою для записів в обліку є протоколи інвентаризаційної комісії; розрахунки матеріальної шкоди в результаті недостачі, псування, розкрадання майна; наказ керівника, у відповідності з яким в обліку виправляються всі виявлені розбіжності тощо.

Для обліку розрахунків по відшкодуванню матеріального збитку, крадіжок коштів, ТМЦ використовують субрахунок 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”. По дебету субрахунку відображають суми, що підлягають відшкодуванню особами, які допустили недостачу, втрату від псування цінностей, нестачу та розкрадання грошових коштів. По кредиту – погашення (списання) заборгованості винними особами.

Аналітичний облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків ведуть окремо за кожною винною особою, реєстром синтетичного обліку є журнал №3.

Наприклад:

виявлена нестача запасів: Д-т947 К-т20,22,28 тощо;

відображена сума, що підлягає відшкодуванню в розмірі фактичної нестачі: Д-т375  К-т71;

отримано суму відшкодування втрат: Д-т30 К-т375;

утримано суму нестач із заробітної плати винної особи: Д-т66 К-т375.

7. Облік розрахунків з іншими дебіторами

Облік розрахунків з іншими дебіторами ведуть на субрахунках 163 “Інша дебіторська заборгованість”, 377 “Розрахунки з іншими дебіторами”. Субрахунок 163 призначений для обліку довгострокової дебіторської заборгованості, а 377 – для обліку короткострокової. На вказаних субрахунках обліковують:

надані безпроцентні позики працівникам підприємства;

розрахунки по оплаті житлово-комунальних послуг тощо.

За дебетом субрахунків 377 та 163 відображають виникнення дебіторської заборгованості, за кредитом – її погашення чи списання. Аналітичний облік ведуть за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення. Реєстром синтетичного обліку є журнал №3.

Наприклад:

видана позика працівникам підприємства: Д-т377,163 К-т30;

погашена позика, шляхом утримання з заробітної плати: Д-т66 К-т377,163;

списано заборгованість квартиронаймачів: Д-т30,31 К-т377,163.

8. Поняття та облік витрат майбутніх періодів

Витрати майбутніх періодів - це витрати, які здійснені у звітному періоді, але відносяться до наступного (або наступних) облікових періодів.

До витрат майбутніх періодів відносяться :

витрати, пов'язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості;

з освоєнням нових виробництв та агрегатів;

сплачена авансом орендна плата;

наперед сплаче­на страховка;

передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання тощо.

Для узагальнення інформації щодо здійснених витрат у звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах, використовується рахунок 39 "Витрати майбутніх періодів".

За дебетом рахунка 39 "Витрати майбутніх періодів" відображаються понесенні витрати майбутніх періодів, за кредитом - їх списання (розподіл) та включення до складу відповідних витрат звітного періоду.

Витрати на підготовку й освоєння нових видів продукції збираються за дебетом рахунка 39 «Витрати майбутніх періодів» із кредиту рахунків 20 «Виробничі запаси»» 23 «Виробництво», 66 «Розрахунки з оплати праці», 65 «Розрахунки за страхуванням», 13 «Знос необоротних активів», 68 «Розрахунки за іншими операціям»» на суму витрат, пов'язаних із науковими та дослідно-експериментальними роботами.