5. Засоби ефективного впровадження інноваційних організацій і формування нових центрів.

К оглавлению 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60

Тому в наш час продовжується процес укрупнення фірм, створення об'єднань, яким не властиві чинники, що стримують зростання малих фірм. У цьому інтеграційному процесі можна виділити] основні риси великих організацій, в основному спеціалізованих, комплексних інноваційних організацій. Коротко перелічимо їх:

1. Маркетингові організації - займаються сегментацією ринку, розробленням нормативів конкурентоспроможності, реалізацією концепції маркетингу й ін.

2. Науково-дослідні центри - проводять наукову й експериментальну перевірку можливості матеріалізації нормативів конкурентоспроможності товарів, розробляють нововведення, здійснюють їхню апробацію і дифузію.

3. Сфера діяльності проектно-конструкторських організацій, спеціальних конструкторських бюро - конструкторські розробки, проектування ідей, експериментування і випробування нових зразків товарів.

4. Проектно-технологічні організації розробляють і виготовляють технологічні системи виробництва товарів з мінімальними витратами ресурсів і високої якості.

5. Будівельно-монтажні організації розробляють проектно-кошторисну документацію на об'єкти нового капітального будівництва, розширення, реконструкції або технічного переозброєння у зв'язку з упровадженням інновацій.

6. Організації з матеріального забезпечення виробництва - здійснюють нормування і аналіз ефективності використання ресурсів.

7. Фінансові організації - регулюють фінансово-кредитний механізм, грошові потоки, банківські взаємовідносини інноваційної організації з постачальниками, споживачами і зовнішнім середовищем.

8. Серед завдань підприємства - освоєння виробництва нової продукції, серійне виробництво, тактичний маркетинг і збут.

9. Сервісні організації - забезпечують управління якістю; сервісу продукції від виготовлювача до її споживача.

10. Ремонтні організації - займаються технічним обслуговуванням і ремонтом продукції.

11. Наукові парки - інноваційні організації, що формуються навколо великих наукових центрів (університети, інститути).

12. Корпорації - добровільні об'єднання незалежних промислових підприємств, наукових, проектних, конструкторських і інших організацій з метою підвищення ефективності на основі колективного підприємництва.

13. Фінансово-промислові групи - організаційні структури, що об'єднують промислові підприємства, банки, торгові організації, пов'язані технологічним циклом для підвищення конкурентоспроможності товарів і послуг.

14. Холдинги (холдингові компанії) форма організації ФПГ, що припускає створення материнської і дочірніх компаній, де перша володіє контрольним пакетом акцій дочірніх компаній.

15. Консорціуми - тимчасові об'єднання великих фірм у рамках міжфірмової кооперації, що передбачає спільне фінансування, проведення стратегічних НДДКР, розроблення технологій і стандартів протягом визначеного часу.

16. Транснаціональні корпорації - товариства з дочірніми фірмами і філіями в різних країнах.

17. Технопарк - компактно розташований комплекс, що функціонує на засадах комерціалізації науково-технічної діяльності.

18. Технополіс - спеціально створений комплекс в одному регіоні, поблизу центру наукових ідей, до складу якого входять фірми і організації, що охоплюють повний інноваційний цикл.

19. Стратегічний альянс - угода учасників міжфірмової кооперації на проведення комплексу складних робіт протягом усього інноваційного циклу, включаючи комерціалізацію результатів.

Вибір типу організації варто здійснювати після глибокого аналізу чинників, що впливають на цей процес (профіль організації, рівень її спеціалізації тощо).

Загальний порядок створення і функціонування технопарків та інноваційних структур інших типів, їх правовий статус, основи взаємовідносин учасників цих структур визначаються „Положенням про порядок створення і функціонування технопарків та інноваційних структур інших типів” (Постанова від 22.05. 1996 р. №549).

Згідно з цим Положенням інноваційна структура – це юридична особа будь-якої організаційно-правової форми, що створена відповідно до законодавства, або група юридичних і фізичних осіб, яка діє на основі договору про спільну діяльність з визначеними галузями діяльності та типом функціонування орієнтованим на створення та впровадження наукомісткої конкурентоспроможної продукції.

Учасниками інноваційної структури можуть бути будь-які підприємства, організації та установи незалежно від форм власності, а саме:

науково-дослідні та проектно-конструкторські організації, які працюють за профілем інноваційної структури;

навчальні заклади, які працюють за профілем інноваційної структури або спеціалізуються на підготовці підвищення кваліфікації фахівців з базових спеціальностей інноваційної структури;

виробничі підприємства, які впроваджують результати науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт та винаходів;

інноваційні фонди, комерційні банки, страхові фірми;

суб’єкти підприємницької діяльності, що надають юридичні послуги, послуги в галузі науково-технічної експертизи, менеджменту, маркетингу, транспорту, рекламної, видавничої та інформаційної діяльності;

іноземні юридичні особи, міжнародні організації а також іноземні громадяни.

Інноваційні структури створюються з метою інтенсифікації розроблення, виробництва та впровадження наукомісткої конкурентоспроможної продукції і спрямування взаємо узгоджених дій наукових організацій, закладів освіти, промислових підприємств та ін. суб’єктів на задоволення потреб внутрішнього ринку і нарощування експортного потенціалу країни.

Основними джерелами фінансування інноваційної структури є:

вклади учасників;

бюджетне фінансування за умови виконання державного замовлення;

кредити банків;

інвестиції, в т.ч. іноземні;

прибуток від підприємницької діяльності.

Вкладами учасників інноваційних структури можуть бути: споруди, будинки, обладнання та ін. Матеріальні цінності, права користування землею, водою та ін. природними ресурсами, а також майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), кошти, в т.ч. в іноземній валюті.

Інноваційна структура може бути позбавлена статусу шляхом виключення її з Державного реєстру інноваційних структур, підставою для того може бути невідповідність її діяльності критеріям, визначеним Міжвідомчою радою, або ліквідація інноваційної структури.

Інноваційна структура будь-якого виду розробляє і затверджує проект своєї діяльності, який містить:

визначення концепції та цілей функціонування інноваційної структури;

визначення основного інноваційного продукту (товару, виду послуг);

техніко-економічного обґрунтування;

інформацію про її учасників;

інформацію про її органи управління та положення про орган управління науково-технічною діяльністю інноваційної структури, погоджене з МОН;

бізнес-план, який передбачає комплекс підготовчих робіт з розгортання інноваційної структур, робоче освоєння території, будівництво і оснащення конкретних об’єктів, формування творчих колективів, опрацювання організаційно-економічного механізму функціонування інноваційної структури, створення бізнес-центру, технологічних інкубаторів, інноваційних фондів, навчальних закладів, консалтингових і страхових фірм, міжнародне співробітництво, виробничу та комерційну діяльність.

Такий підхід до організації інноваційної діяльності в умовах підприємництва сприяв би значному розвитку економіки в Україні, виходу держави з економічно-соціального занепаду, підвищенню ефективності використання всіх виробничих і природних ресурсів, збереженню навколишнього середовища, зростанню рентабельності і виробництва продукції.

Питання для перевірки знань

1. Методи проектування організаційних структур інноваційних організацій.

2. Венчурні інноваційні організації.

5. Лідерство в інноваційних організаціях.

4. Функціонування технопарків у Європі.

5. Особливості інтеграції науки та виробництва в Україні.

Література: [6, 7, 13, 15, 20, 24, 27, 39]