ІІ рівень
41. Вкажіть особливості розвитку промисловості у другій половині ХІХ ст. в українських землях, що входили до складу Російської імперії:
А) південь України - основна паливно-металургійна база Росії;
Б) швидкі темпи;
В) високий рівень концентрації виробництва;
Г) значний вплив іноземного капіталу;
Д) диспропорційність.
42. Вкажіть особливості розвитку економіки західноукраїнських земель у другій половині ХІХ ст.:
А) повільність;
Б) кустарно-ремісничий характер;
В) орієнтація на добування та первинну обробку сировини, деформована структура промислового потенціалу;
Г) залежність від іноземного капіталу;
Д) перетворення західноукраїнських земель на ринок збуту.
43. Вкажіть особливості громадянської війни в Україні у 1919-1920 роках:
А) значна кількість претендентів на владу;
Б) різновекторність політичних, економічних, національних орієнтацій воюючих сторін;
В) вплив зовнішніх чинників;
Г) переважання анархічних ідей;
Д) відсутність військово-політичної сили, яка б тривалий час домінувала в Україні.
44. Вкажіть особливості індустріалізації в Україні:
А) швидкий розвиток легкої промисловості;
Б) побудова та реконструкція великих промислових об’єктів, поява нових галузей;
В) нерівномірність модернізації промислового потенціалу;
Г) відставання модернізації легкої та харчової промисловості;
Д) інвестування в промисловість значної частини коштів.
45. Вкажіть основні тенденції, що свідчили про розвиток тоталітарної системи в Україні:
А) утвердження комуністичної ідеології;
Б) поява національних організацій;
В) монополізація влади більшовиками, зрощення партії з державним апаратом;
Г) активізація політичної опозиції;
Д) встановлення контролю держави над всіма сферами життя.
46. Риси фашистського окупаційного режиму України - це:
А) створення рейхскомісаріату «Україна» та призначення рейхскомісаром Еріха Коха, якого називали «другим Сталіним»;
Б) підтримання національних сил;
В) забезпечення німецької армії продовольчими, людськими, матеріальними ресурсами;
Г) придушення опору місцевого населення;
Д) фізичне знищення, депортації, вивезення на роботу до Німеччини українського населення.
47. Переселення українців із Закерзоння (Лемківщина, Посяння, Підляшшя, Холмщина) на територію УРСР:
А) проходило у декілька етапів (вересень 1944 - серпень 1945 року, вересень 1945 - серпень 1946 року, квітень - липень 1947 року);
Б) було «добровільним переселенням»;
В) супроводжувалось вбивствами, пограбуваннями, мародерством;
Г) не відбувалось;
Д) проходило під назвою «Вісла».
48. Ідеологічною основою москвофільства було:
А) протиставлення польській мові «язичія» (суміші російської, української, старослов’янської та польської мов);
Б) обстоювання ідеї про єдиний «руський народ, що проживає від Карпат до Уралу»;
В) захист таких ознак руської ідентичності, як візантійська літургія, юліанський календар, кириличний алфавіт;
Г) захист ідеї революції;
Д) обстоювання ідеї необхідності еміграції в Росію.
49. Здобутками народовців були:
А) підйом народних мас на повстання;
Б) створення мережі періодичних видань;
В) заснування культурно-освітніх та наукових товариств;
Г) видання та популяризація творів українських письменників;
Д) революційна діяльність.
50. Програма Союзу визволення України включала такі положення:
А) утворення самостійної української держави;
Б) автономія України;
В) встановлення конституційної монархії;
Г) передача влади народу;
Д) демократичні свободи.
51. Четвертий Універсал Центральної ради проголошував:
А) незалежність, суверенність УНР;
Б) укладення миру з іншими державами;
В) передача землі селянам без викупу;
Г) скликання Українських Установчих зборів;
Д) автономія України.
52. Брест-Литовський мирний договір:
А) був підписаний 26 січня 1918 року;
Б) передбачав встановлення кордонів;
В) був підписаний між УНР та країнами німецького блоку;
Г) передбачав відмову від взаємних претензій, взаємний обмін полоненими;
Д) передбачав налагодження дипломатичних відносин, встановлення митних пільг.
53. Здобутками гетьманату П. Скоропадського були:
А) відновлення приватної власності, підтримка вільного підприємництва;
Б) створено понад 150 українських гімназій;
В) відкрито два державних університети;
Г) відкрито Українську Академію наук;
Д) встановлення дипломатичних зв’язків з Грузією, Доном, Кримом, Кубанню, Литвою, Фінляндією, Голландією, Іспанією, Данією та іншими державами.
54. Основними причинами падіння гетьманату П. Скоропадського були:
А) широка соціальна база;
Б) залежність стабільності держави від австро-німецьких збройних формувань, відсутність численної регулярної української армії;
В) реставрація старих порядків, вплив на державну лінію гетьмана російських консервативних сил;
Г) вузька соціальна база;
Д) підкорення соціально-економічної політики інтересам панівних верств та окупаційної влади.
55. Основними причинами падіння влади Директорії були:
А) суперечлива внутрішня політика;
Б) вирішення аграрного питання;
В) протистояння політичних лідерів;
Г) слабка армія;
Д) міжнародна ізоляція.
56. Акт злуки УНР та ЗУНР:
А) проголошений 22 січня 1919 року в Києві;
Б) мав символічний характер;
В) був реалізований;
Г) ЗУНР мала бути перейменована у ЗОУНР;
Д) проголошений 19 січня 1920 року.
57. Наслідками політики «воєнного комунізму» були:
А) руйнація системи ринкових відносин;
Б) розрив економічних зв’язків між містом і селом;
В) посилення інфляції;
Г) активне формування однопартійної системи;
Д) ліквідація станів, посилення соціального напруження.
58. Українсько-польські договори, укладені в квітні 1920 року, були:
А) політичною, торгово-економічною та військовою конвенціями;
Б) завершили радянсько-польську війну;
В) поклали початок радянсько-польській війні;
Г) УНР та Польща об’єднувалась у єдину державу;
Д) за ними Польща визнавала незалежність УНР та Директорію УНР на чолі з С. Петлюрою як верховну владу.
59. Внутрішнє становище УРСР на початку 1920-х років характеризувалось:
А) економічною розрухою;
Б) політичною нестабільністю;
В) стабільністю;
Г) економічним підйомом;
Д) голодом 1921-1923 років.
60. Запровадження нової економічної політики було обумовлене:
А) економічним підйомом;
Б) закінченням бойових дій;
В) кризовим станом економіки;
Г) невдоволенням селянства продрозкладкою;
Д) спадом світового революційного руху.
61. Процес поступового об’єднання радянських республік включає:
А) перший етап - червень 1919 - грудень 1920 року - утворення «воєнно-політичного» союзу республік, збереження за Україною формального статусу незалежної держави;
Б) другий етап - грудень 1920 - грудень 1922 року - формування договірної федерації, обмеження суверенітету України;
В) третій етап - грудень 1922 - травень 1925 року - утворення СРСР, втрата Україною незалежності;
Г) червень 1919 - грудень 1922 року;
Д) створення СРСР.
62. Трагедія колективізації - це:
А) створення колгоспів;
Б) депортація «куркулів»;
В) запровадження «внутрішніх паспортів» для селян, що не давало можливості без дозволу місцевої влади переїхати до міста;
Г) підтримка державою селян;
Д) голодомор 1932-33 років.
63. Наслідки колективізації:
А) індустріальний стрибок;
Б) жертви розкуркулення і голодомору;
В) втрата селянами відчуття хазяїна;
Г) дезорганізація аграрного сектору;
Д) аграрний стрибок.
64. «Великий терор» був:
А) засобом боротьби із злочинцями;
Б) формою утвердження особистої влади Сталіна;
В) формою усунення політичних опонентів, інакодумців;
Г) пов'язаний із розвінчанням культу особи Сталіна;
Д) блокуванням процесів національного відродження.
65. Договір від 23 серпня 1939 року був:
А) радянсько-німецьким;
Б) договором про ненапад;
В) містив таємний протокол про розділ українських земель по лінії Нарев-Вісла-Сян;
Г) радянсько-польським;
Д) був формою розмежування сфер інтересів.
66. Інкорпорація західноукраїнських земель до складу СРСР відбувалась:
А) після рішення ХХ з’їзду КПРС;
Б) в результаті радянсько-німецького договору про дружбу і кордони від 28 вересня 1939 року (СРСР отримав частину західноукраїнських земель);
В) у результаті тиску Німеччини на румунський уряд Румунія 28 червня 1940 року погодилась віддати СРСР Бессарабію та Північну Буковину;
Г) після рішення Верховної Ради СРСР про включення Північної Буковини і Південної Бессарабії до складу УРСР та створення Молдавської РСР;
Д) у 1941 року.
67. Оборона Києва:
А) розцінена Гітлером як «найбільша битва у світовій історії»;
Б) стала великою трагедією, бо Сталін не дозволив відступ військ в умовах загрози оточення;
В) завершилось загибеллю десяток тисяч командирів, в тому числі, командуючого фронтом М. Кирпоноса;
Г) завершилась перемогою радянських військ;
Д) тривала більше 2 тижнів.
68. УПА:
А) виникла навесні 1943 року, спочатку називаючись Українською визвольною армією;
Б) очолював Роман Шухевич;
В) за зонами дії вона поділялась на три групи: УПА-Північ, УПА-Захід, УПА-Південь;
Г) вела партизанську війну проти німців, радянських партизанів, Червоної Армії;
Д) продовжувала діяти до середини 1950-х років.
69. Індустріалізація в західноукраїнських землях після Другої світової війни мала такі особливості:
А) повільні темпи промислового розвитку;
Б) швидкі темпи промислового розвитку;
В) зміни у структурі промисловості;
Г) поява нових галузей промисловості;
Д) відкриття нових родовищ корисних копалин.
70. Особливості економічного розвитку України у період застою:
А) деформована структура розміщення продуктивних сил;
Б) пришвидшення темпів розвитку економіки;
В) катастрофічна екологічна ситуація;
Г) значна зношеність основних виробничих фондів;
Д) хронічне відставання за головними економічними показниками.
71. Ознаки реалізації курсу на стабілізацію:
А) підміна справжнього народовладдя формальним представництвом трудівників у радах, обмеження їх реальної влади;
Б) зростання бюрократичного апарату, узурпація законодавчої влади виконавчими органами;
В) фактичне одержавлення громадських організацій;
Г) згортання гласності;
Д) зосередження в руках КПРС усієї повноти влади.
72. Течії дисидентського руху:
А) літературна;
Б) демократична;
В) правозахисна;
Г) релігійна;
Д) національно орієнтована.
73. Перші важливі кроки на шляху державотворення України:
А) фіксація кордонів;
Б) визнання національної символіки як державної;
В) визначення громадянства;
Г) розпад СРСР;
Д) запровадження власної грошової одиниці.
74. Наслідки помаранчевої революції:
А) набуття Україною іміджу правової демократичної держави;
Б) посилення євроінтеграційних тенденцій у зовнішній політиці;
В) започаткування нового етапу модернізації державно-політичної системи;
Г) формування системи двоблоковості в Україні;
Д) розширення меж свободи слова.
75. Ознаки розвитку релігійної сфери у сучасній Україні:
А) посилення релігійності населення;
Б) поліконфесійність;
В) активізація діяльності церков національних меншин;
Г) зменшення уваги суспільства до релігії;
Д) поява нетрадиційних культів.
76. Чинники, що зумовлюють особливості української ментальності:
А) геополітичне становище між Заходом та Сходом;
Б) вплив двох історичних пластів традиційно-побутової культури: землеробського та козацького;
В) багатовікова відсутність власної держави;
Г) тривала роз’єднаність українських земель;
Д) нашарування радянської ментальності.
77. Чинники, що перешкоджають активізації українських інтеграційних процесів:
А) відмінності у нормативно-правовій базі України та ЄС;
Б) зношеність основних виробничих фондів української економіки;
В) низький рівень конкурентоспроможності українських підприємств;
Г) недостатня розвиненість української економіки;
Д) прагнення західних держав зберегти стабільність ЄС.
78. Негативні тенденції в сфері освіти в Україні у сучасних умовах:
А) залишковий принцип фінансування;
Б) невідповідність матеріальної бази освіти оптимальним нормативам і потребам суспільства;
В) падіння соціального престижу педагогічної діяльності;
Г) збільшення фінансування;
Д) кадрова проблема.
79. Формування багатопартійності в Україні:
А) відбувалось з 2000 року;
Б) включає перший етап - зародження (середина 1988 - березень 1990 року);
В) включає другий етап - вихід багатопартійності на державний рівень (травень 1990 - серпень 1991 року);
Г) включає третій етап - становлення (з серпня 1991 року);
Д) це ознака політичної стабільності.
80. На початковому етапі державотворення в Україні на цей процес впливали такі чинники:
А) непідготовленість українського суспільства до державотворчих дій;
Б) деформована структура економіки;
В) незбалансований природно-ресурсний потенціал;
Г) незавершеність розподілу функцій між законодавчою, виконавчою, судовою гілками влади;
Д) необхідність радикальних реформ.