Планування реалізації стратегії

Стратегічне планування визначає, що і коли хоче досягти організація. Але для виконання її цілей важливо знати, як реалізувати стратегію, тобто існує необхідність планування реалізації стратегії. Тому процес стратегічного планування доцільно зобразити у вигляді розширеної версії (рисунок 3.3).

З моделі, представленої на рисунок4.4, випливає, що реалізація стратегій здійснюється у двох напрямах:

— з використанням адміністративних важелів на основі тактики, політики, процедур та правил;

— з допомогою економічних важелів шляхом формування бюджету, застосування системи показників та управління за цілями.

Зупинимося на складових елементах адміністративного напряму.

Тактика — це короткотермінові стратегії, які:

— розробляються з метою розвитку стратегій;

— створюються на рівні середньої ланки управління;

— діють коротший час, ніж стратегії;

— мають властивість досить швидко виявляти результати.

Прикладом може бути стратегія Львівського автобусного заводу, сутність якої полягає у виході на міжнародний ринок автобусів — в Африку, колишні соціалістичні країни Європи тощо. А тактичні плани повинні спрямовуватися на поступове поліпшення якості автобусів (конструкції, двигуна тощо) з реалізацією їх в Україні та країнах СНД.

Політика — це загальне керівництво для дій і прийняття рішень, які полегшують досягнення цілей. Як приклад можна розглядати політику, спрямовану на уніфікацію деталей та вузлів автомобіля.

Процедури — дії, які слід виконувати в конкретній ситуації. Наприклад, зміст інструкцій з експлуатації автомобіля визначає сутність процедур його технічного огляду й обслуговування, ремонту тощо.

Правило вказує на те, що слід зробити в специфічній одноразовій ситуації. Воно розраховане на конкретне й обмежене питання. Прикладом правила може бути порядок підписання певного документа.

Правила і процедури:

— вказують працівникам напрям дій;

— виключають повторювання;

— дають змогу передбачати події;

— сприяють порівнянню з минулим, аналогом тощо.

Таким чином, застосування тактики, політики, процедур і правил дає змогу створити певний організаційно-розпорядчий механізм, спрямований на забезпечення реалізації стратегії.

Економічний напрям базується на формуванні бюджету, застосуванні системи показників і управлінні цілями.

Бюджет — це метод розподілу ресурсів, поданих у кількісній формі, з метою досягнення певних цілей, які також мають кількісне вираження. Формування бюджету здійснюється у цифровій формі. При цьому враховують усі видатки, витрати, збитки, а також джерела надходження грошових коштів, доходів тощо. Механізм формування бюджету передбачає попередню розробку кошторисів службами й підрозділами та підготовку підсумкового бюджету.

Рисунок 3.3 - Схематична модель планування реалізації стратегії

З метою конкретизації напряму реалізації стратегії доцільно формувати систему показників, яка буде відображати основні параметри тактики і стратегії. Показники слід визначати для кожного рівня управління.

Управління за цілями являє собою підхід, згідно з яким кожний керівник організації повинен мати чіткі цілі, які забезпечують досягнення цілей керівників вищого рівня, тобто цілі формуються знизу доверху. Фактично керівник будь-якого підрозділу отримує планове завдання, виходячи з необхідності виконання планів вищої ланки. Управління за цілями здійснюється етапами (рисунок 3.4).

Управління за цілями є досить ефективним способом реалізації стратегії. Однак менеджер повинен чітко уявляти собі можливі причини невдачі програми управління за цілями, до яких належать:

— відсутність зацікавленості та підтримки вищого керівництва;

— відхилення від концепції програми;

— труднощі при постановці цілей;

— збільшення канцелярської роботи;

— дефіцит часу;

— відсутність відповідної кваліфікації у працівників;

— відсутність індивідуальних стимулів;

— слабка інтеграція з іншими елементами організації;

Рисунок 3.4 - Етапи управління за цілями

— непотрібні зміни;

— неможливість об'єднатися навколо конкретної ідеї.

Оцінка стратегії — це порівняння результатів роботи з місією і цілями.