Застосування експортного мита та їх економічні наслідки

Регулювання зовнішньої торгівлі за допомогою митних тарифів може застосовуватись не тільки для імпорту, а й до експорту. Розглянемо ситуацію оподаткування експорту, наприклад зерна з України (рис. 5).

Криві попиту і пропозиції зерна на внутрішньому ринку визначають ціну однієї тони зерна в умовах рівноваги в точці Т.

За умов відкритої економіки вільно здійснюються експортно-імпортні операції із закордонними партнерами і на внутрішньому зерновому ринку встановлюється світова ціна на рівні С за тонну (550 грн). За цією ціною в Україні купують зерно в кількості СЕ тон на рік. Але в Україні виробляється в рік і пропонується на ринок відповідно до кривої пропозиції СМ тонн зерна. Кількість запропонованого зерна, що перевищує внутрішній попит на нього (ЕМ) експортується.

 

 


Рис. 5

Нехай держава встановила обмежуюче експортне мито, яке дорівнює 50 грн за кожну експортовану тонну зерна. Експортне мито зменшує прибутковість експорту і виробники частину своєї продукції , яка йшла на експорт, залишають на внутрішньому ринку. Збільшується пропозиція пшениці на внутрішньому ринку і знижуються ціни на неї, поки нова внутрішня ціна не встановиться на рівні 500 грн. вищою вона бути не може. Адже експорт зерна здійснювався за світовою ціною – 550 грн за тонну. І коли експортери з кожної експортованої тонни змушені 50 грн віддавати державі, залишаючи собі тільки 500 грн, їм стає вигідніше продавати це зерно на внутрішньому ринку за будь-якою ціною, що є меншою за 550 грн і вищою за 500 грн. таким чином на ринку як реакція втручання держави встановлюється нова внутрішня ціна на рівні 500 грн за тонну.

З рис.5 видно, що в умовах нової ціни стали іншими і обсяги вітчизняного попиту зерна, і величина експорту. Внутрішнє споживання збільшилося з СЕ тон до СК тон на рік. А кількість експорту зменшилася з ЕМ до КN тонн. Внаслідок скорочення експорту на внутрішньому ринку виявився надлишок перевиробництва зерна в кількості МN тонн. Ця обставина змушує виробників зерна перекинути частину ресурсів в іншу виробничу сферу замість вирощування зерна. Таким чином, вплив митного оподаткування експорту на добробут виробників не важко підрахувати. Виробники пшениці потерпають від значних збитків, отримуючи 500 грн за кожну тонну замість 550 грн до застосування експортного мита.

Загальні витрати виробників зерна в цілому дорівнюють площі фігури BCML.

Споживачі ж зерна у результаті зниження цін отримають виграш у розмірі, що дорівнює площі фігури ВСЕF. Розмір надходжень до державної казни становить величину, що дорівнює площі фігури КFLN. Але економічна вигода споживачів зерна і державної казни в сумі менші, ніж, витрати виробників продукції на величину, що дорівнює сумі площ фігур EKF і MNL Це витрати виробників зерна, що нічим і ніким не компенсуються і нікому користі не приносять