Основні протиборчі воєнно-політичні сили в громадянській війні

Червоні Білі
Представляли: ліворадикальні політичні сили і насамперед більшо­виків. Виступали під червоними зна­менами - символом пролетарської революції. Представляли:підприємців, банкі­рів, поміщиків, більшість офіцерів цар­ської армії, студентство, частину інтелі­генції. Виступали під білими знамена­ми - символом монархії.  
Основні цілі:здійснення соціаліс­тичної революції в Росії й світі, вста­новлення диктатури пролетаріату у формі влади Рад, фізичне знищення опозиційне налаштованих до нової влади осіб, здійснення на практиці ідей К. Маркса, Ф.Енгельса і В. Леніна.   Основні цілі:звільнення Росії від влади більшовиків, скликання Уста­новчих зборів або Земського собору, відновлення старих порядків і «єдиної неподільної» Росії. Захист підприємни­цтва, громадянських свобод, вирішення аграрного й національного питань.  
Червоних підтримували:робітни­ки, найбідніше селянство, частина ін­телігенції, солдати і частина офіцерів колишньої царської армії, матроси.   Білий рух підтримували:монархіс­ти, ліберали, кадети, октябристи.  

 

 

б) Початок військових дій. Організація оборони Радянської держави. Політика «воєнного комунізму».

Початок інтервенції.У січні 1918р. Румунія захопила захопила Бессарабію, війська Німеччини - Курську, Воронезьку, Орловську губернії.

Навесні 1918 р. англійські, фран­цузькі, американські війська висади­лися в Мурманську й Архангельську; японські, англійські й американ­ські — у Владивостоці, у Середній Азії і Закавказзі. На Закавказзя вдер­лись турецькі війська. За умовами Брестського договору західні території країни окупували німецькі й австро-у горські війська.

Створення Червоної армії. Наступ на Східному фронті. У лютому 1918 р. була створена регулярна Червона армія. У травні 1918 р. у РРФСР була запроваджена загальна військова повинність. Формувалися нові з'єднання. У вересні 1918 р. на Східному фронті війська Червоної армії перейшли в наступ, захопивши Казань, Симбірськ, Самару. Під Царициним були зу­пинені війська П. Краснова.

Воєні дії 1918 – лютий 1919рр. У листопаді 1918 р. відбулася рево­люція в Німеччині, яка на цей час була вимушена визнати свою поразку у світовій війні. Уряд РРФСР анулював Брестський мирний договір. Закінчення Першої світової війни дозволило країнам Антанти посилити свою присутність у Росії, Пізньої осені 1918 р. англійські війська висади­лися в Батумі і Новоросійську, а французькі - в Одесі і Севастополі. Зрос­ла чисельність військ інтервентів на Далекому Сході, у Сибіру, на Півночі.

У цей час в окремих регіонах країни до влади прийшли білогвардійські диктатури, очолювані: О. Колчаком — у Сибіру, Е. Міллером - на півночі країни, М. Юденичем - на північному заході й А. Денікіним — на півдні.

Воєнні дії в березні 1919 — навесні 1920 р. Східний фронт. Навесні 1919р. Східний фронт знову став головним. У березні 1919 р. з території Сибіру почався наступ 400-тисячної армії О. Еолчака, який оголосив себе «Верховним правителем Росії». Метою своєї діяльності Колчак проголосив «нещадну і невблаганну боротьбу з більшовиками». Колчаківські війська взяли Перм,, але просунутися далі їм не вдалося. Захоплення Уфи стало їхнім останнім успіхом.

28 квітня 1919р. частини Червоної Армії перейшли у контрнаступ, і до червня захопили Урал і відкинули противника в Сибір. На січень 1920 р. армія Колчака була повністю знищена, а сам він відмовився від влади.

Бої на півдні.Влітку 1919 р. війська Денікіна захопили Донбас, Харків, Царицин і почали просування до Москви. Однак на початок осені на­ступ припинився. Добровольча армія змушена була підтримувати порядок на захоплених територіях, а в розпал наступу довелося вести важку бо­ротьбу в тилу із загонами батьки Махна, який діяв на території України.

Червона армія перекинула на Південний фронт великі кавалерійські з'єднання (Першу і Другу кінні армії), які успішно билися з регулярною кіннотою «білих». Наприкінці жовтня війська Червоної армії перейшли в контрнаступ, фронт покотився на південь. У січні 1920 р. Червона армія вступила в Ростов-на-Дону, у лютому - в Одесу. Залишки Добровольчої ар­мії евакуювалися в Крим і перейшли під керування генерала П. Врангеля.

Бої на півночі країни.Армія генерала М.Юденича, наступаючи з Ес тони, тричі намагалася захопити Петроград, але була розгромлена.

Завдавши поразки військам Колчака, Денікіна і Юденича, Червона ар­мія перехопила стратегічну ініціативу в громадянській війні.