Тема: Тренінгові технології

План

Лекція 3. Тема: Технологія індивідуалізації навчання.

Мета: поглибити знання студентів про індивідуальні технології навчання, технологію організації і роль учителя; показати недоліки і переваги над іншими технологіями навчання.

Тип заняття: лекція.

 

1. Індивідуальне навчання – форма, модель організації навчального порядку.

2. Технологія індивідуального навчання – індивідуальний підхід, індивідуальна форма навчання.

3. Класифікаційні характеристики технологій навчання.

4. Загальні принципи технологій індивідуального навчання.

5. Аналоги технологій індивідуального навчання.

Література:

1. Освітні технології / за ред. О. М. Пєхоти, К., 2002.

2. Щербань П. М. Навчально-педагогічні ігри. - К., 1993.

3. Васьков Ю. В. Педагогічні теорії, технології, досвід. - Харків, 2000.

4. Селевко Г. К. Современные образовательные технологии. - М., 1998.

5. Бондар В. І. Дидактика: ефективні технології навчання студентів. - К.,1996.

6. Дичківська І. М. Основи педагогічної інноватики. — Рівне, 2001.

Технологія індивідуального навчання – така організація навчального процесу, при якій індивідуальний підхід і індивідуальна форма навчання являються пріоритетними.

Індивідуальний підхід як принцип здійснюється в тій чи іншій мірі у всіх існуючих технологіях, тому індивідуалізацію навчання можна також вважати “проникаючою технологією”. Однак технології, котрі ставлять за основу індивідуалізацію, роблячи її головним засобом досягнення мети навчання, можна розглядати окремо, як самостійну систему, яка володіє всіма якостями і ознаками цілісної педагогічної технології.

В сучасній вітчизняній педагогічній практиці і теорії найбільш яскравим прикладом технологій внутрішньокласної індивідуалізації навчання являються такі:

- Технологія індивідуального навчання Інге Унт;

- Адаптивна система навчанні А.С. Гриницької;

- Навчання на основі індивідуально-орієнтованого навчального плану В.Д. Мадрілова.

 

Класифікаційні характеристики технологій індивідуального навчання:

 

За рівнем застосування: всі рівні.

За філософською основою: гуманістичні.

За основним фактом розвитку: комплексне, біо-, соціо-, психогенні.

За концепцією засвоєння: асоціативно-рефлекторні.

За орієнтацією на персональні структури: інформаційна.

За характером змісту: навчаюча, світська, гуманітарна, загальноосвітня, персонально- орієнтована, дидактоцентрична, проникаюча.

За типом керування: система “репетитор”.

За організаційними формами: альтернативні, академічні, індивідуально-групові.

За підходом до дитини: гуманно-особистісні.

За напрямом модернізації: альтернативні.

За категорією учнів: всі категорії.

 

Цільові орієнтації:

- Збереження і подальший розвиток індивідуальності дитини, її потенціальних можливостей (здібностей);

- Сприяння засобами індивідуалізації виконання навчальних програм кожним учнем, попередження неуспішності учнів;

- Формування загальноосвітніх вмінь і навичок при опорі на долю найбільшого розвитку кожного учня;

- Поліпшення навчальної мотивації і розвиток пізнавальних інтересів;

- Формування особистісних якостей: самостійності, працелюбності, творчості.

 

Загальні принципи:

- Індивідуалізація є стратегія процесу навчання;

- Індивідуалізація являється необхідним фактором формування особистості;

- Використання індивідуалізованого навчання з усіх предметів, які вивчаються;

- Інтеграція індивідуальної роботи з іншими формами навчальної діяльності;

- Навчання в індивідуальному стилі і темпі;

- Передумовою Індивідуалізації навчання являється вивчення особливостей учнів, які в першу чергу слід враховувати при індивідуалізації навчальної роботи, навчання, навчальні вміння, пізнавальні інтереси;

- Індивідуальна робота вимагає адекватного рівня розвитку вмінь і навичок.

 

Особливості змісту і методик:

Інге Унт: індивідуальні навчальні завдання для самостійної роботи, робочі зошити з друкованою основою, подібними до індивідуалізованої самостійної роботи. Пристосування до існуючої навчальної літератури.

 

Індивідуальне навчання – форма, модель організації навчального процесу, при якій:

1. вчитель взаємодіє лише з одним учнем;

2. один учень взаємодіє лише із засобами навчання (книги, комп’ютер).

 

Головною перевагою індивідуального навчання є те, що воно дозволяє повністю адаптувати зміст, методи і темпи навчальної діяльності дитини до її здібностей, слідкувати за його ходом від незнань до знань, вносити своєчасно корективи в діяльність того, хто навчається, так і вчителя, пристосовувати їх до ситуації, яка постійно змінюється, але контролюється з боку вчителя і з боку учня. Все це дозволяє учневі працювати економно, постійно контролювати затрати своїх сил, працювати в оптимальний для себе час, що звичайно, дозволяє досягти високих результатів навчання. Індивідуальне навчання в такому вигляді використовується в масовій школі дуже обмежено.

Індивідуальний підхід – це: 1. Принцип педагогіки, згідно якому в процесі навчально-виховної роботи з групою вчитель взаємодіє з окремими учнями по індивідуальній моделі, враховуючи їх особистісні особливості; 2. Орієнтація на індивідуальні особливості дитини в спілкування х нею; 3. Облік індивідуальних особливостей дитини в процесі навчання; 4. Створення психолого-педагогічних умов не тільки для розвитку усіх учнів, але й для розвитку кожної дитини зокрема.

Індивідуалізація навчання – це: 1) організація навчального процесу, при якому вибір засобів, прийомів, темпу навчання зумовлюється індивідуальними особливостями учнів; 2) різноманітні навчально-методичні, психолого-педагогічні і організаційно-управлінські які забезпечують індивідуальний підхід.

А.С. Границька: оригінальна нерелігійна конструкція уроку: частина перша – навчання всіх; частина друга – два паралельний процеси: самостійна робота учнів і індивідуальна робота вчителя з окремими учнями. Використання узагальнених схем (Шатолов), робота в парах змінного складу (Дяченко), багаторівневих завдань з адаптацією (картки Границької).

В.Д. Шадріков: навчальний план, програма і методичні посібники для шести рівнів, які дозволяють вести навчання залежності від здібностей кожного учня, вибираючи посильний рівень складності з кожного предмета, учні знаходяться в класах з перемінним складом. І не втрачаючи в об’ємі в змісті предмета, разом засвоюють навчальний матеріал.

Вибір рівня складності достатньо рухливий і робиться не назавжди , як і в класах вирівнювання, наприклад, а у відповідності із сьогоднішнім наявним станом здібностей учня.

Шість рівнів складності допомагають охопити практично всіх дітей, не викидаючи на вулицю невстигаючих, організовувати навчальний процес посильний для всіх, адаптований до здібностей учня, до його розвитку.

 

Загальні особливості технологій індивідуалізації:

- врахування факторів, які обумовлюють неуспішність учнів (прогалини в знаннях, дефекти в мисленні, в навичках навчальної роботи, зниженні працездатності та ін.), засоби подолання індивідуальних недоліків в знаннях, вміннях і навичках в процесі навчання;

- врахування і подолання недоліків сімейного виховання, а також нерозвинутості мотивації, слабкості волі;

- оптимізація навчального процесу відносно до здібних і обдарованих учнів (творча діяльність, поєднання класної і позашкільної роботи);

- надання свободи вибору ряду елементів процесу навчання;

- формування загальноосвітніх вмінь і навичок;

- формування адекватної самооцінки учнів;

- використання технічних засобів навчання.

 

Аналоги технологій індивідуалізації:

 

План Трампа широко відомий в США – система організаційних форм навчання, яка поєднує заняття в великих аудиторіях з індивідуальними заняттями в малих групах. Лекції з використанням сучасних технічних засобів (телебачення, КВК ін) для великих груп в 100-500 чол. Читають висококваліфіковані викладачі, професори. Малі групи в 10-15 чоловік обговорюють матеріали, лекції, ведуть дискусії. Індивідуальна робота проводиться в спільних кабінетах, лабораторіях. Час усіх видів занять розподіляється так: на лекційні заняття відводиться 40%; на заняття в малих групах – 20%; на індивідуальну роботу і кабінетах і лабораторіях – 40%. Класів як таких немає, склад груп непостійний.

 

Питання та завдання:

 

1. Поясніть поняття “індивідуальних підхід”, “індивідуалізація навчання”, “технологія індивідуалізованого навчання”.

2. Розкрийте суть кваліфікаційний характеристик технологій індивідуального навчання.

3. Порівняйте різні концепції індивідуалізації навчання.

4. Цільові орієнтації і загальні принципи індивідуалізованого навчання.

5. В чому полягають особливості змісту і методики різних технологій індивідуалізованого навчання?

6. Назвіть загальні особливості технології індивідуалізації навчання.

7. Які існують технології індивідуалізації навчання? Охарактеризуйте їх.

Мета: узагальнити знання студентів про тренінгові технології навчання; охарактеризувати види технологій та методику їх застосування.

Тип заняття:лекція