Зразок 3.12

КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНЕ УПРАВЛІННЯ В ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ Старшому ревізору контрольно-ревізійного управління в Київській області   16.10.2006 р. № 35-24 ОКРЕМЕ ДОРУЧЕННЯ   Нами проводиться ревізія господарської діяльності ВАТ “Олена”, Житомирської області, в ході якої було встановлено, що підприємство, яке ревізується мало розрахунки в 2005-2006 рр. з Київською прядильною фабрикою. Так як окремі записи в облікових регістрах не документовані і викликають сумнів, прошу Вас виконати наступні ревізійні дії: Зняти копії облікових регістрів за 2005-2006 рр., в яких відображені розрахунки ВАТ “Олена” з Київською прядильною фабрикою. Зняти копії всіх первинних документів, що слугували основою для відображення стану розрахунків в облікових регістрах. Виконання окремого доручення прошу прискорити. Відповідь прошу надіслати за адресою: м. Житомир, 10004, вул Короленко, 12, Контрольно-ревізійне управління Житомирської області. Ст. ревізор (підпис) С.Р. Соляр

 

Направлення окремого доручення ревізора має на меті розподіл праці по проведенню ревізії, максимальне скорочення часу її проведення.

Для виконання перевірки шляхом направлення окремого доручення рекомендується доручати наступні ревізійні дії: вилучення документів, їх взаємозвірка, зняття копій, отримання пояснень, проведення вибіркових інвентаризацій тощо. Більший обсяг роботи ревізор, що проводить ревізію, повинен перевіряти сам, а не доручати цю роботу іншим ревізорам. В усіх випадках основні ревізійні дії повинні здійснюватися ревізором, якому доручено проведення ревізії (інвентаризація, обстеження, вилучення документів, отримання пояснень тощо).

При визначенні ревізійних дій, які можуть бути виконані шляхом направлення окремого доручення, потрібно керуватися ще й тим, що ревізор, який проводить ревізію, несе повну відповідальність за якість та строки ревізії. Той ревізор, якому направлене для виконання окреме доручення, персонально відповідає лише за своєчасне та якісне виконання такого доручення.

Якщо визначається виконавець окремого доручення, слід керуватися наступним: а) окреме доручення необхідно адресувати ревізору того ж відомства, в якому працює ревізор, що направляє доручення; б) окреме доручення для виконання може бути адресоване будь-яким ревізором відповідному органу КРУ у випадку необхідності або з метою контролю.

Ревізор, якому для виконання адресоване окреме доручення, має право переадресувати його іншому ревізору, якщо він вважає, що отримане ним окреме доручення виходить за межі його компетенції. Ревізор у такому випадку повинен повідомити про це орган, що надіслав окреме доручення.

Юридично кожне окреме доручення ревізора повинно бути надано в письмовому вигляді. Лист, що містить окреме доручення ревізора, можна оформляти наступним чином. В першій, вступній частині повинен бути точно зазначений адресат окремого доручення, його виконавець. Окреме доручення повинно направлятись безпосередньо контрольно-ревізійному органу, якому підпорядковане підприємство, що перевіряється. Якщо такий орган розташований далеко від підприємства, то окреме доручення необхідно направляти ревізору КРУ відповідного району. Необхідно точно визначати ревізійний орган та його територіальне розміщення.

В другій, описовій частині окремого доручення потрібно викласти обставини ревізії в обсязі, необхідному для якісного виконання окремого доручення. При цьому важливо вказати на основні версії, що висуває ревізор в ході ревізії, та що потребують детальної перевірки в інших організаціях. Можна навіть зазначати основні напрямки перевірки (способи,
прийоми тощо).

Заключна частина окремого доручення повинна містити конкретне формулювання завдання виконавцю. В ній зазначається, за якими документами та в якій послідовності необхідно здійснити перевірку того чи іншого питання. При необхідності отримати пояснення від конкретних осіб, ревізор повинен чітко сформулювати питання, що підлягають з’ясуванню.

Ревізійні дії в іншій організації можуть здійснюватися на прохання зацікавлених осіб. У будь-яких випадках ревізор зобов’язаний повідомити зацікавлених осіб (якщо це не суперечить правилам ревізії), які мають право брати участь у перевірці того чи іншого питання. Якщо зацікавлені особи братимуть участь у перевірці питання, ревізор повинен повідомити про це в окремому дорученні. Ревізор-виконавець окремого доручення повинен повідомити зацікавлених осіб про час та місце ревізійної дії. Вирішення питання про присутність зацікавленої особи при виконанні ревізійних дій сприяє реалізації права зацікавлених осіб в ревізії.

Виконання завдань ревізійного контролю реалізується шляхом перевірки об’єктів ревізії, під якими розуміється стан і рух активів підприємства та їх джерел: основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, розрахункових і кредитних операцій, фондів тощо. Причому об’єкти ревізії як при традиційному обліку, так і в умовах автоматизованої обробки облікових даних не змінюються.

Якість ревізії значною мірою залежить від застосування технічних засобів.

 

Технічні засоби в ревізії – це сукупність технічного обладнання, яке застосовується в процесі організації і проведення ревізії для збору, реєстрації та вивчення документів, записів, облікових регістрів, звітності тощо

 

Призначені технічні засоби для забезпечення раптовості ревізії, виявлення та попередження зловживань, точного відображення фактів дійсності, фіксації доходу і результатів проведення ревізійних дій, гарантії об’єктивності проведення ревізії.

Всі методи та прийоми науково-технічного характеру, які застосовуються в ревізії, повинні відповідати вимогам об’єктивності, повноти, всебічного виявлення, фіксації і перевірки доказів, законності та оперативності проведення ревізії.

Технічні засоби, що застосовуються в ревізії, поділяються на дві групи:

– засоби, що використовуються при організації ревізії;

– засоби, що використовуються безпосередньо в ревізійному процесі.

В процесі проведення ревізії рекомендується застосовувати наступні технічні засоби:

– вимірювальні прилади: метр, лінійка, масштабні лінійки, мензурки тощо;

– інструменти для виконання креслярських робіт: готовальні, циркулі тощо;

– прилади для пломбування: пломбіратор або металева (сургучна) печатка;

– засоби для фіксації об’єктів дослідження та отримання фотокопій документів, наприклад, фотоапарати, ксерокси;

– прилади для дослідження документів, наприклад, лупа;

– прилади і таблиці для математичних розрахунків: калькулятор, таблиці тощо;

– комп’ютерна техніка (комп’ютери, принтери тощо);

– техніка для фіксації роз’яснень та пояснень, наприклад, магнітофони, диктофони тощо.