Індивідуальний план ревізій

Зразок 3.3

Зазначається відомство) на IV квартал 200х р.

Проведення комплексної ревізії господарської діяльності підприємств

КВАРТАЛЬНИЙ ПЛАН РЕВІЗІЇ

Зразок 3.2

ЗАТВЕРДЖУЮ

Керівник відомства

________________ К.Ц. Кравець

“25” вересня 200х р.

№ з/п Підпри-ємство, що підлягає ревізії Період, за який проводиться ревізія Дата ревізії Вид ревізії Затрати праці на ревізію (включаючи ревізійну комісію підприємства) (люд/годин) Відпові-дальний виконавець
поча-ток закін-чення
“Олена” 11.10 23.10 Комплексна Ст. економіст-контролер Л. Лоза
“Сатурн” 08.11 29.11 Бухгалтерська Гол. бухгалтер управління К. Кульков
“Наутілус” 01.11 20.11 Комплексна Ст. економіст-контролер Б. Бєлан

 

Начальник контрольно ревізійного відділу ____________________________ К.В. Куліков

 

 

На підставі квартального плану керівник ревізійної служби складає індивідуальні місячні або квартальні плани ревізій для кожного контролера. Вони складаються в одному примірнику, підписуються тільки керівником ревізійного органу та вручаються виконавцям не пізніше, ніж за 10 днів до початку місяця або кварталу, щоб виконавці мали час для підготовки до ревізії. Ревізори зберігають отримані індивідуальні плани під ключем як документи, що не підлягають розголошенню. Індивідуальний місячний план має приблизно таку форму (зразок 3.3).

№ з/п Підпри-ємство, що підлягає ревізії Дані про попередню ревізію (за який період і коли проводилась) Період, за який буде проводи-тись ревізія Дати початку і закін-чення ревізії Затра-ти часу, людино-днів Вид реві-зії Особи, які будуть прово-дити ревізію
               

 

 

Тривалість ревізій встановлюється для кожного об’єкта в залежності від обсягу роботи та кількісного складу ревізійної бригади. Кількість членів бригади та час, необхідний для комплексної ревізії, обумовлені обсягом господарської діяльності підприємства.

 

Тривалість ревізії – це кількість днів, що відводяться на ревізію із зазначенням термінів її початку та завершення (але не більше 20 днів)

 

Затрати часу на проведення ревізії визначають залежно від обсягу ревізії, кількості і кваліфікації ревізорів. Важливо передбачити, щоб ревізії проводилися на кожному підприємстві в якомога коротший термін, як правило, не більше місяця. Триваліші ревізії негативно впливають на роботу підприємств, де вона проводиться.

Обсяг ревізії характеризує трудомісткість контрольно-ревізійних дій. Загальний обсяг ревізії можна виміряти шляхом аналізу більшості показників діяльності підприємства та ряду інших факторів, наприклад, величиною товарообігу та обороту по випуску продукції промислових підприємств, кількістю підприємств, що об’єднані між собою, кількістю папок (справ) бухгалтерських документів в середньому за місяць, тривалістю періоду, що ревізується, станом бухгалтерського обліку та кваліфікацією головного бухгалтера, а також видом ревізії, що проводиться.

 

Обсяг ревізії – це трудомісткість контрольно-ревізійних дій, яка вимірюється товарооборотом, виробництвом, кількістю підприємств, кількістю справ (папок) документів тощо

 

В ревізії слід розрізняти такі поняття, як ревізуємий період і балансомісяць.

 

Ревізуємий період – це період діяльності підприємства від закінчення попередньої ревізії до початку поточної. Кожна наступна ревізія повинна охоплювати період, починаючи з моменту завершення попередньої

 

Обов’язковим реквізитом повідомлення про пред’явлення планової перевірки є термін проведення перевірки. Він відраховується від дати початку перевірки і до дати підписання акта перевірки.

На практиці ревізуємий період визначають за кількістю балансомісяців.

 

Балансомісяць – це один місяць ревізуємого періоду, який підтверджується складанням бухгалтерського балансу, наприклад, з 1 лютого по 1 грудня – 10 балансомісяців

 

Крім балансомісяців, тривалість ревізії характеризується і кількістю людино-днів, що необхідні для її проведення (але не більше 20 днів). Час на ревізію слід відводити з урахуванням її якісного проведення, можливості правильного оформлення матеріалів та обговорення результатів в колективі підприємства. Період проведення ревізій повинен узгоджуватися з передбачуваними відрядженнями спеціалістів відомства на підвідомчі підприємства, враховувати участь ревізорів у засіданнях, різних зборах, семінарах, навчанні тощо.

 


3.3. Підготовка до проведення ревізії

 

Підготовку до майбутньої ревізії ревізори здійснюють, в основному, в два етапи (табл. 3.2).

Таблиця 3.2. Етапи підготовки до ревізії

Етап Характеристика Дії ревізора
1 2 3
Перший Накопичення матеріалів по конкретному об’єкту з моменту, коли ревізору стали відомі об’єкти ревізії Накопичує матеріали про діяльність об’єктів, ознайомлюється і вивчає бухгалтерську та статистичну звітність, описує та аналізує, робить виписки з розпоряджень і постанов, що надійшли від вищестоящих організацій тощо. Ревізор заводить робочий зошит на кожний об’єкт, в який заносить всі дані, що його цікавлять
Другий Починається з моменту отримання наказу на проведення ревізії на конкретному об’єкті Продовжує поповнювати свої записи в робочому зошиті, вивчає матеріали, які характеризують діяльність підприємства. Далі ревізор складає план проведення ревізії

 

Перший етап – збір і накопичення матеріалів по підприємствах, що підлягають ревізії та закріплені за ревізорами на майбутній рік. Маючи затверджений річний план ревізії, керівник ревізійної служби попередньо закріплює підприємства, що будуть підлягати ревізії, за штатними ревізорами.

Рекомендується наступний порядок підготовки до проведення ревізії:

Знаючи підприємства, які підлягатимуть ревізії протягом поточного року, ревізор на кожне підприємство заводить робочий зошит, в який заносить дані, необхідні для проведенні ревізії. На практиці до робочого зошиту ревізори записують:

– загальні дані про підприємство, що ревізується;

– дані про виконання рекомендацій та вказівок по раніше проведених ревізіях, перевірках та інвентаризаціях;

– основні показники господарської діяльності підприємства;

– інформацію про стан обліку, зберігання та витрачання грошових коштів;

– інформацію про стан розрахунків підприємства з постачальниками, покупцями та підрядниками;

– отримання та використання кредитів банку;

– стан обліку, зберігання та використання запасів;

– дотримання порядку зберігання та експлуатації техніки, ефективності використання транспортного парку;

– стан нормування та витрачання фонду заробітної плати та розрахунків з працівниками;

– формування та розподіл доходів підприємства;

– стан обліку, звітності та внутрішньогосподарського контролю;

– дотримання положень Статуту підприємства;

– інші дані про підприємство, що буде ревізуватися.

Потім ревізор збирає всі необхідні матеріали, а саме: акт попередньої ревізії, пропозиції і рішення за її результатами та відомості про їх виконання; бізнес-плани підприємства (або контрольні цифри до них) на період, що підлягає ревізії, і відомості про виконання цих планів на окремі звітні дати; звітність підприємства за період, що підлягає ревізії (квартальна, річна), рішення (висновок) вищестоящої організації за останнім річним звітом підприємства і відомості про його виконання; накази керівника контрольно-ревізійного органу щодо діяльності підприємства за період, який підлягає ревізії; листування контрольного органу з підприємством і доповідні записки спеціалістів контрольно-ревізійного органу, які відвідали підприємство в службовому відрядженні протягом цього періоду.

Вивчаючи ці матеріали, контролер ще до виїзду на ревізію буде знати “слабкі місця” підприємства, галузі чи ділянки роботи, які потребують негайного ретельного вивчення, щоб надати підприємству, що ревізується, оперативну або інструктивну допомогу.

Другий етап підготовки до ревізії починається з моменту отримання ревізором наказу на її проведення на конкретному підприємстві (зразок 3.4). Ревізії в підвідомчих підприємствах призначаються наказом керівника вищестоящого органу, на підставі якого ревізору видається посвідчення на відрядження.