Оцінка агроекологічного стану ґрунтового покриву

Основною метою оцінки агроекологічного стану ґрунтового покриву є отримання достовірної інформації про основні процеси, які відбуваються в грунтах і визначають рівень їхньої родючості та стабільно високої продуктивностиі агроекосистем для забезпечення заходів управління ними.

Виділимо основні етапи оцінки агроекологічного стану ґрунтового покриву:

1) постановка мети і завдань оцінки;

2) підбір основних та допоміжних показників оцінки;

3) вибір методів отримання даних для оцінки (експериментальні чи розрахункові);

4) порівняння отриманих показників з еталонами;

5) визначення найгірших і найкращих показників стану та причин, що їх викликали;

6) узагальнення показників та проведення інтегральної оцінки.

Наступним етапом, що слідує за оцінкою є етап управління агроекологічним станом грунтів, для здійснення якого власне і потрібна оцінка.

Залежно від мети і завдань оцінки проводиться підбір основних та допоміжних оціночних показників. Всі показники агроекологічної оцінки поділяються на три групи, кожна з яких ділиться на три категорії (див. рис.5.3.).

Рис. 5.3. Групування показників оцінки агроекологічного стану ґрунтового покриву

Вибір методів отримання даних для оцінки залежить головним чином від наявності певних даних і можливості їхнього порівняння. Якщо існують експериментальні дані, які можна порівнювати, то в більшості випадків їм і надають перевагу, тому що саме експериментальні добре систематизовані, статистично опрацьовані дані є найбільш достовірними. Розрахункові ж дані характеризуються більшою неточністю у зв’язку з тим, що отримуються за математичними залежностями, які в більшості випадків спрощують опис природного явища і не враховують великої кількості побічних факторів, які можуть істотно відхилити фактичне значення від прогнозованого. Оцінка агроекологічного стану грунтів може здійснюватися як за прямими показниками (такими, які встановлюються експериментально шляхом польових досліджень або в процесі моніторингу) так і непрямими (такими, які самі по собі безпосередньо не свідчать про агроекологічний стан, але характеризують імовірність виникнення певних процесів у грунтовиму покриві, тому за їхніми величинами прогнозують агроекологічний стан, на основі чого і роблять оцінку). Непрямі показники є показниками прогнозу агроекологічного стану ґрунтового покриву (див. розділ).

В межах груп показники ранжують на категорії, які підпорядковані контролю санітарного стану грунту:

1 -для визначення вмісту речовин, які необхідні для нормального функціонування агроекосистеми;

2 - для виявлення речовин, які в певних концентраціях мають негативний вплив;

3 - для характеристики токсичних речовин, присутність яких або зовсім виключається або допустима в мікрокількостях.

Оцінка агроекологічного стану ґрунтового покриву за всіма перерахованими в табл.. показниками буде повною і даватиме вичерпну інформацію про всі можливі процеси, що протікають в грунті.