В ґрунтах України між I та VI турами агрохімічних обстежень

Адміністративна область ΔрНсол
Волинська +0,4
Житомирська +0,5
Закарпатська +0,6
Івано-Франківська +0,5
Львівська +0,2
Рівненська +0,3
Чернігівська +0,4
В середньому по Поліссю +0,4
Вінницька +0,3
Київська +0,2
Полтавська -0,2
Сумська -0,3
Тернопільська +0,5
Харківська -0,2
Хмельницька +0,2
Чернівецька +0,4
Черкаська -0,5
В середньому по Лісостепу +0,1
В середньому по Україні +0,2

 

З інших властивостей, що відображають агроекологічний стан грунтів і їхню якість, є: гранулометричний склад, еродованість, оглеєність, засоленість і солонцюватість. Ці дані наведено в таблиці 3.8. за основними типами ґрунтів України.

Гранулометричний склад грунту є похідною від мінералогічного і успадковується від материнської (ґрунтоутворюючої) породи. Найбільш агрономічно цінними за гранулометричним складом є легко- та середньо суглинкові ґрунти. Так, дані про гранулометричний склад показують, що грунти переважаючого в Україні типу – чорноземи звичайні (23,4%) на 88,5% мають важкосуглинковий гранулометричний склад, 6,5% - середньо суглинковий, 3,9% - глинистий, решта – супіщані та глинисто-піщані.. Чорноземи типові, які займають 14,1% ґрунтового покриву, мають легший гранулометричний склад – 40,4% - середньо суглинкових, 34,1% - важко суглинкових, 25,0% - легкосуглинкових, решта – супіщані та глинисті. Чорноземи південні займають також 14,1% в структурі ґрунтового покриву України. Грунти цього типу характеризуються таким гранулометричним складом: 84,4% - важко суглинкові, 10,5% - середньо суглинкові, 3,0% - глинисті і решта – легкосуглинкові. На другому місці в структурі грунтовго покриву України – сірі лісові грунти – 17,8% від всієї площі України. Ці грунти мають легший гранулометричний склад порівняно з чорноземами перерахованих типів: 42,9% - легкосуглинкові, 34,0% - середньо суглинкові, 16,8% - супіщані, лише 6,0% - важко суглинкові і решта – піщані та глинисто-піщані. Дерново-підзолисті грунти, які зосереджені на Поліссі, займають 7,8% ґрунтового покриву України і характеризуються переважно легким гранулометричним складом – 48,2% - супіщаних, 19,9% - глинисто-піщаних, 11,7% легкосуглинкових, 7,6% - піщаних, решта – суглинки середні та важкі.

В окрему групу можна об’єднати близькі за генезисом та властивостями лучні, лучно-чорноземні та дернові грунти, які в сумі займають 10,6% ґрунтового покриву України. Ці грунти характеризуються і подібним гранулометричним складом. Так, в їхньому складі домінантними є суглинки легкі (32-37%) та суглинки середні (23-32%) та суглинки важкі (28-35%), решта – глинисті, супіщані, глинисто-піщані, піщані. Такий широкий діапазон гранулометричного складу зумовлений інтразональність і формуванням грунтів цих типів у заплавах річок.

В Степу України поширені темно-каштанові і каштанові грунти, які займають в структурі ґрунтового покриву країни біля 3,4%. Цим грунтам характерний переважно важко суглинковий гранулометричний склад (68%-90%), зустрічаються також і суглинки середні (10-18%), а серед темно-каштанових – суглинки легкі (8%), глини (4%) та супіски (2%).

Узагальнення даних про гранулометричний склад переважаючих типів грунтів показало, що на території України переважають ґрунти важко суглинкового гранулометричного складу (47,3%), на другому місці – середньо суглинкові (20,4%), на третьому – легкосуглинкові (18,2%). Це говорить про те, що Україна володіє значним агро потенціалом – біля 40% грунтів мають найбільш агрономічно цінний гранулометричний склад (середньо та легкосуглинковий), біля 65% грунтів – мають гранулометричний склад, близький до оптимального (супіщаний та важко суглинковий). Це є передумовами високої родючості грунтів та здатності давати високі врожаї сільськогосподарських культур при збалансованих агротехнічних заходах.