Екологічна стабільність ландшафтів

Екологічна стабільність ландшафтів характеризується індексами екологічної стабільності, які розраховуються за співвідношенням площ умовно стабільних і нестабільних елементів ландшафту. Найбільш нестабільними елементами ландшафту є розорані землі. Умовно стабільними елементами є сіножаті, пасовища, землі, вкриті лісами, чагар­никами, болотами.

На рис. 4.2 представлено районування території Ук­раїни за стабільністю ландшафтів. Коефіцієнт стабільності розраховано за методикою М.О. Клименка та ін. (1995) як відношення площі умовно стабільних угідь до площі ріллі. Згідно картосхеми найбільш стійкими слід вважати земельні ресурси північних і західних областей України (>0,7), а найбільш вразливими - півден­них і східних областей (<0,3).

Рис. 3.2. Антропогенна перетвореність ландшафтів території України