Арифметичні операції. Умовні оператори. Оператор циклу

План

Години

Підготував:професор кафедри ООРД,

к.ю.н., доцент

Бірюков Г.М.

Розглянуто та схвалено

на засіданні кафедри організації ОРД

протокол №___ від «____»________2012р.

Ірпінь – 2012

Вступ

1. Історичний аспект виникнення категорії «інформаційне забезпечення».

2. Сутність та поняття інформації та інформаційного забезпечення.

3. Особливості інформаційного забезпечення оперативно-розшукової тактики податкової міліції.

Висновок

Вступ

Сучасний стан злочинності у сфері оподаткування в Україні потребує від оперативних підрозділів податкової міліції активізації дій по своєчасному виявленню, запобіганню та розкриттю злочинів, а також розшуку осіб, які ухиляються від слідства та суду.

Основою прийняття найбільш ефективних заходів по протидії економічної злочинності є своєчасно отримана повна, достовірна інформація.

Уміло організована та ефективно діюча система інформаційного забезпечення дозволяє вирішити завдання, що стоять перед оперативно-розшуковою діяльністю податкової міліції.

Оперативно-розшукова діяльність здійснюється заради отримання інформації, її накопичення, обробки, аналізу і висновків та вжиття відповідних заходів.

Неможливо навіть уявити, що оперативні підрозділи податкової міліції, можуть виконати своє завдання, не маючи ніяких відомостей про злочинця. Повне і всебічне висвітлення діяльності « суб’єкта оподаткування» являється запорукою успішного припинення його протиправної поведінки. Наявність попередньої інформації про злочин і особу, яка його вчинила, являється основою його розкриття.

Саме інформаційне забезпечення як сукупність даних про осіб, причетних до підготовки або вчинення злочинів, про факти злочинних проявів у сфері оподаткування, стан оперативно-розшукових сил і засобів про обставини, які мають безпосереднє значення для використання тактичних прийомів займає особливе місце серед організаційних засад оперативно-розшукової тактики у протидії злочинності.

1. Історичний аспект виникнення категорії «інформаційне забезпечення»

Інформаційне забезпечення – це серцевина оперативно-розшукової діяльності. З розвитком інформаційних технологій значення інформаційно-аналітичного та інформаційно-прогностичного забезпечення неухильно зростає.

Інформаційне забезпечення як і любе соціальне явище має історію своєї появи.

Інформаційні технології впливають на людську діяльність досить тривалий період. Їх вік складає не одне століття. Своєю появою вони зобов’язані розвитку економіки. Перші обліки зародилися ще в Давньому Єгипті, Шумері, Китаї, Індії. Згодом цей винахід древніх економістів почали використовувати в інших сферах людської діяльності. А в ХІХ столітті вони знайшли застосування й у діяльності правоохоронних органів.

Інформаційні бази даних відіграють важливу роль у боротьбі зі злочинністю взагалі й особливо з тяжкими резонансними злочинами, що вчинюються організованими формуваннями у сфері оподаткування.

Правоохоронна діяльність минулих років свідчить про те, що тільки завдяки введенню в 80-ті роки ХІХ століття однієї з перших цивілізованих систем реєстрації злочинців – антропометрії, яка дозволила деякий час успішно встановлювати осіб, котрі раніше скоювали злочини, значно підвищилися якість боротьби зі злочинністю. З 1914 року в усіх цивілізованих державах з метою реєстрації злочинців почали використовувати більш досконалу систему їх реєстрації – дактилоскопічний облік, яка використовується й сьогодні.

Слід відмітити що, як свідчать наукові роботи вчених та досвід практичних працівників, фахівців у цієї галузі, на початку створення перших інформаційно-пошукових систем, які були прийняті на озброєння правоохоронними органами ще до оснащення їх електронно-обчислювальною технікою стояв російський вчений С.С. Овчинський. С.С. Овчинський одним із перших вчених запропонував у якості накопичення, зберігання та використання в подальшому у боротьбі зі злочинністю так звані «перфокарти», які передбачали механічну (ручну) роботу з інформаційними масивами, носіями котрих і були перфокарти (1967 рік).

Впровадження електронно-обчислюваних машин привело до автоматизації оперативних обліків та створенню перших автоматизованих інформаційно-пошукових систем (ІПС) оперативно-розшукового призначення. У ті роки це були такі ІПС як «Облік», «Розшук» тощо.

Не можемо не погодитися з Гуцалюком М.В., який з цього приводу зауважує: уперше важливість впровадження нових методів боротьби зі злочинністю, заснованих на досягненні науково-технічного прогресу, було зазначено на V Конгресі ООН із запобігання злочинності. На VІ Конгресі 1980 року рекомендовано всім державам активізувати свої зусилля щодо удосконалення систем збору інформації, у тому числі статистичної, з метою вивчення проблеми злочинності та функціонування системи правосуддя.

Успішна боротьба зі злочинністю потребує, щоб правоохоронні органи мали вірогідну інформацію про об’єкти, які потрапили у сферу кримінально-процесуальної та оперативної діяльності. Чим більше інформації мають у своєму розпорядженні оперативні працівники податкової міліції про особу, об’єкти й обставини вчиненого злочину, тим швидше його можна розкрити. Від якісної та своєчасної інформації залежить і точність оцінки оперативної обстановки, і добротність управлінських рішень, і спрямованість планування оперативно-розшукових заходів, і чіткість постановки завдань виконавцям.

В той же час історія розвитку обчислюваної техніки, як і історія інформатизації діяльності правоохоронних органів, має немало драматичних сторінок. Так, створена дуже ефективна інформаційно-аналітична система «Паспорт», що дозволяла фіксувати та накопичувати інформацію про усі переміщення громадян через кордони Радянського Союзу, система за допомогою якої були розкриті крупні махінації з незаконного вивезення антикваріату та ювелірних виробів з країни, а також попереджені злочини, поєднані з контрабандою та міжнародною злочинністю у великих розмірах, була знята з озброєння та ліквідована по вказівці вищого керівництва країни як порушення прав людини.

Основи існуючого інформаційного забезпечення правоохоронних органів України були закладені у 70-х роках та орієнтовані на інформаційну підтримку оперативно-службової діяльності підрозділів у боротьбі зі злочинністю.

Інформатизація у правоохоронних органах України у тому числі і у оперативних підрозділах податкової міліції ДПС має певну практику. За допомогою комп’ютерів швидко опрацьовуються, передаються і зберігаються великі обсяги інформації, значно покращується якість управління, а головне, більш раціонально використовується час, оперативні працівники податкової міліції вивільняються від рутинних операцій, уможливлюється виконання творчої роботи.

2. Сутність та поняття «інформація» та «інформаційне забезпечення»

В сучасних умовах суттєвого значення набуває удосконалення інформаційного забезпечення процесу попередження розкриття та розслідування злочинів з використанням в оперативно-службовій діяльності оперативних підрозділів податкової міліції інформаційних технологій. У даному аспекті дуже тяжко не погодитись з точкою зору А.Ю. Шумилова, який визначає, що розширення застосування інформаційних технологій в ОРД вимагає подальшого розвитку теоретичних уявлень про оперативно-розшукову інформацію.

З метою осмислення понять «інформація» та «інформаційне забезпечення» необхідно перш за все звернутися до довідкової літератури.

Інформація – відомості про які-небудь події, чиюсь діяльність і таке інше, повідомлення про щось. Відомості в будь-якій формі та вигляді, на будь-яких носіях (листування, схеми, фотографії, відеофільми, звукові записи, бази даних комп’ютерних систем), пояснення осіб та будь-які інші публічно оголошені чи документовані відомості.

Згідно юридичної енциклопедії, інформація – документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві й державі та навколишньому природному середовищі.

Інформація – многозначне поняття, що характеризує суму визначених відомостей, даних, знань. В списку – відомості про осіб, предмети, факти, обставини, явища та процеси (незалежно від форми їх подання).

Інформація є найціннішим глобальним ресурсом усього людства. Інформація постійно ускладнюється, змінюється якісно, зростає кількість її джерел і споживачів. Економічний потенціал суспільства значною мірою визначається обсягом інформаційних ресурсів та рівнем розвитку інформаційної інфраструктури. Водночас зростає уразливість сучасного інформаційного суспільства від недостовірної (а іноді і шкідливої) інформації, її несвоєчасного надходження, промислового шпигунства, комп'ютерної злочинності тощо. Тому забезпечення інформаційної безпеки Конституцією України віднесено до найважливіших функцій держави.

В усі часи інформація відігравала значну роль в будь-якому суспільстві, але вивчати поняття «інформація» почали лише в 20-х роках нашого століття, при чому спочатку в межах гуманітарних наук, що досліджували масові та індивідуальні комунікації. Теорія та практика журналістики були тією першою сферою, де почався пошук підходів, що вплинули потім не лише на теорію масових комунікацій, але й на теоретико-інформаційні уявлення в межах кібернетики.

Найбільш значного розвитку проблема визначення поняття «інформація» набула в межах теорії інформації та кібернетики. Ці наукові галузі уточнили, визначили кількісні методи вимірювання інформації, поглибили, збагатили її зміст.

Теорія інформації, що розвинулася в межах кібернетики, почалася з робіт К. Шеннона (1948 р.), в яких під інформацією розумілися не будь-які відомості, а лише ті, які зменшують невизначеність у користувача інформації. Невизначеність же, згідно із Шенноном, є лише тоді, коли відбувається вибір однієї із кількох можливостей.

Завдяки своєму загальному характеру, праці Шеннона суттєво стимулювали всі дослідження, суть яких полягала в передаванні та зберіганні будь-якої інформації в природі чи техніці. Не визначивши сам термін «інформація», Шеннон зосередив увагу на визначенні «кількість інформації». Першопочатковий шенноновський варіант теорії інформації був у подальшому суттєво змінений.

У такому ж руслі дає своє визначення і французький вчений Буаде. Під інформацією він розуміє «все те, що зменшує ступінь невизначеності нашого знання про даний предмет». Інший французький вчений, І. Ложе, визначає таку дефініцію як всеохоплюючу, тому що, на його думку, вона охоплює всі рівні, на яких інформація присутня – чи-то кількість градусів, що характеризують температуру, чи то акт податкової перевірки. Всюди помітне одне й те ж спрямування – зменшити рівень невизначеності.

За радянських часів інформацію визначали як відомості, що передаються людьми усно, письмово або іншим способом (за допомогою умовних сигналів, технічних засобів і тощо); з середини 20 століття «інформація» - загальнонаукове поняття, яке включає обмін відомостями між людьми, людиною і автоматом; одне з основних понять кібернетики.

Інформація в управлінні соціальними системами як відповідним чином документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі, і які використовуються в управлінській діяльності (управлінському процесі, управлінських відносинах). Інформація як категорія існує в іншому змісті – як діяльність дії щодо одержання, використання, поширення (розповсюдження) інформації у певному соціальному середовищі.

Мороз Д.О. та Розум О.М. спираючись на Макаревича А.А. пишуть, ми поділяємо погляди академіка Макаревича А.А., який під інформацією виділяє «відомості, що є об’єктом певних організацій: передачі, розподілу, зберігання та безпосереднього використання з метою задоволення певних потреб».

З метою встановлення визначення поняття «інформація» на законодавчому рівні звернемося до Законів України з цього питання.

Згідно Закону України «Про інформацію», під інформацією розуміється документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає, що публічна інформація – відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень, своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Але нас більш цікавить оперативно-розшукова інформація, як основа інформаційного забезпечення оперативно-розшукової тактики.

Оперативно-розшукова інформація є особливим видом інформації. Вона не тільки вказує на відповідні факти, а й поглиблює процес пізнання до виявлення слідів злочинів, конкретних обставин у сфері оподаткування, що можуть бути використані під час досудового слідства та судового розгляду.

Оперативно-розшукова інформація може міститись у заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, ЗМІ, в оперативно-слідчих матеріалах. Згідно Закону «Про оперативно-розшукову діяльність» способи одержання такої інформації: опитування осіб за їх згодою, використання їх добровільної допомоги, зняття інформації з каналів зв’язку, застосування технічних засобів отримання інформації, встановлення конфіденційного співробітництва з особами на засадах добровільності, створення і застосування автоматизованих інформаційних систем тощо.

Інформація оперативно-розшукова: відомості про що-небудь, які одержані найбільш швидко (у конкретних обставинах) оперативним працівником, дані здобуті у ході здійснення ОРД.

Розглянемо точки зору вчених щодо визначення та значення оперативно-розшукової інформації.

Історія дослідження сутності та змісту поняття оперативно-розшукова інформація дуже цікава та повчальна. У теорії оперативно-розшукової діяльності спочатку звернулися до терміна «інформація» рахуючи її синомитичним. Розуміючи під інформацією «дані», «факти», «події», «обставини», які виникають у практиці боротьби зі злочинністю, у самому визначенні інформації використовували методи їх перерахування.

Наприклад, Д.В. Гребельський розглядав оперативно-розшукову інформацію як сукупність первинних та висновкових даних про осіб, які причетні до підготовки та вчинення злочинів, фактах злочинних проявів, стану оперативно-розшукових сил та засобів, а також умов, в яких проходить діяльність – боротьба зі злочинністю.

Не усі вчені та практичні працівники, що здійснюють боротьбу з економічною злочинністю з цим погодились. Непогодженість виникла із-за меж розуміння терміну «сукупність даних». При такому підході оперативно-розшукова інформація неминуче охоплює відомості про економічні, демографічні та інші умови, які враховуються при вивченні оперативної обстановки та організації боротьби зі злочинністю.

У кінцевому рахунку, специфіка методів та тактичних прийомів отримання інформації відрізняє оперативно-розшукову інформацію від інших видів соціальної інформації.

Зміст оперативно-розшукової інформації відрізняється широкою різноманітністю відомостей, які відносяться також до характеристики оперативно-тактичної обстановки, основних сил ОРД, до оцінки результатів їх використання. Оперативно-розшукова інформація відбиває не тільки ті явища, події, обставини, зміни у середовищі, які виникають у результаті вчинення злочинів, але й широке коло явищ, обставин, подій, які впливають на злочинну поведінку окремих осіб.

Маючи об’єктивний характер, оперативно-розшукова інформація виникає у результаті дій (злочинних, до злочинних, антисоціальних, у тому числі висловлювання (наприклад, аморального змісту)) виявлення умов, що об’єктивно склалися, або навмисно створених, які можуть бути використані в злочинних цілях.

Посилаючись на дослідження вчених з цього питання, можна зробити висновок, що оперативно-розшукова інформація являється різновидом соціальної інформації, специфічної за цілями отримання (боротьба зі злочинністю), методом отримання та режиму використання, який забезпечує конспірацію, надійну зашифровку джерел, можливість перевірки відомостей, які повідомляються та їх застосування тільки зацікавленими працівниками оперативних підрозділів податкової міліції.

З метою більш глибокого осмислення поняття «інформаційне забезпечення оперативно-розшукової тактики», розглянемо сутність «інформаційного забезпечення» з точки зору довідкової літератури та науковців, фахівців в даній галузі.

Інформаційне забезпечення – забезпечення необхідною інформацією, організація банку даних.

Для того щоб розкрити сутність та поняття «інформаційне забезпечення» необхідно перш за все визначитись з категорією «забезпечення». Вчені пишуть: для цього визначаємось в категорії «забезпечення». Слово «забезпечення» означає дію, а також зберігання, виконання чогось, править за гарантією здійснення того чи іншого процесу. Таким чином, коли говорять про якесь часткове забезпечення управління, вказуючи на його конкретний якісний аспект (інформаційний), то мають на увазі передусім комплекс засобів, умов і дій, що гарантують нормальне проходження управлінських процесів.

З метою з’ясування поняття інформаційного забезпечення, треба знати, що саме мусить бути забезпечене. Якщо йдеться про забезпеченість системи управління множинною інформацією, тобто її наявність, тобто воно вичерпується, завершується, стає реальним з її появою. Якщо ж йдеться про забезпечення організованості системи управління, упорядкованості взаємодії, функціонування її складових компонентів, то під забезпеченням слід розуміти діяльність.

На нашу думку, в це поняття повинні включатися комплекс взаємопов’язаних методів, заходів і засобів (науково-методичного, соціально-політичного, техніко-економічного й організаційно-правового характеру тощо), які реалізують створення і функціонування інформаційних технологій – процесів збору, передачі, переробки, зберігання та видачі (відображення), а також використання інформації з метою здійснення ефективної діяльності органів управління соціальними системами.

Інформаційне забезпечення системи управління – це поєднання усієї інформації, що використовується, специфічних засобів і методів її обробки, а також діяльності фахівців щодо ефективного використання даних, відомостей, знань у організації управління конкретної соціальною системою.

Інформаційне забезпечення можна визначити як комплекс організаційних, правових, технічних і технологічних заходів, засобів та методів, котрі забезпечують в процесі управління і функціонування системи інформаційні зв’язки елементів (суб’єктів і об’єктів) шляхом оптимальної організації інформаційних масивів баз даних і знань.

Інформаційне забезпечення – це загальний метод організації тієї чи іншої діяльності. Водночас цей процес пов'язаний з отриманням (збиранням), переробкою, використанням та збереженням інформації, яка відображає реальні явища, події, факти тощо.

Раніше ми вже не одноразово підкреслювали, що ОРД вийшла з такої науки як криміналістика, тому розглянемо визначення інформаційного забезпечення з точки зору вчених-криміналістів.

Інформаційно-довідкове забезпечення розслідування злочинів – це окреме криміналістичне вчення, предметом якого є знання про організацію та функціонування інформаційних систем незалежно від їх основного призначення, від відомчої належності, порядок отримання облікової інформації та особливості її використання в розслідуванні.

На нашу думку, інформаційне забезпечення – це діяльність, яка забезпечує необхідною інформацією оперативні підрозділи податкової міліції ДПС України та фундамент для аналізу (інформаційно-аналітичної роботи).

3. Особливості інформаційного забезпечення оперативно-розшукової тактики податкової міліції

Одержання інформації, її аналіз і синтез складають основу будь-якої людської діяльності. Неможливо собі уявити співробітника податкової міліції який би не осмислював би інформацію, необхідну йому для виконання своїх професійних функцій.

Практичний досвід роботи оперативних підрозділів податкової міліції ДПС України свідчить, що для того щоб протидія злочинам у сфері оподаткування була ефективною та спрямованою потрібна визначена організація інформаційних процесів. Засобом такої організації, як ми вже казали раніше, являються інформаційні системи.

До компонентів інформаційних систем відносять:

- Інформацію яка необхідна для виконання однієї або декількох функцій оперативних підрозділів податкової міліції.

- Персонал, що забезпечує функціонування інформаційної системи.

- Технічні засоби збору, обробки та передачі інформації.

- Методи та процедури збору та перетворення інформації.

Інформаційні системи як і любі інші системи окрім структури характеризуються також функціями:

1. Підготовка функції заключається у фіксації первинних даних на носіях, вводі даних до комп’ютерної техніки, систематизації, збереження.

2. Основні функції зводяться до пошуку або змістовної обробки інформації, документальному оформленню та розмноженню результатів обробки, передачі вихідної інформації споживачам.

Сутність інформаційних систем формує систему інформації податкової міліції ДПС України.

Якщо поняттям «система інформації» охоплюється уся інформація ДПС України, то поняттям «інформаційна система» - частина цієї інформації. Інформаційна система являється частиною системи інформації, її підсистемою, визначеною на якомусь виду інформації, функціями тощо.

Інформаційна система – система призначена для рішення завдань пошуку та логічної обробки інформації.

Специфіка боротьби зі злочинами у сфері оподаткування складається у тому, що об’єкти впливу знаходяться як правило поза системою податкової міліції, у зв’язку з цим значна частина інформації про ці об’єкти може бути отримана тільки у процесі активного та ціленаправленого її пошуку.

Поле збору цієї інформації дуже велике. Тому звичайні канали та способи отримання інформації у податковій міліції не завжди можуть бути достатніми.

Ці особливості у свій час викликали необхідність створення у податковій міліції ДПС України спеціальних підрозділів інформаційно-аналітичного напряму та інформаційних систем забезпечення оперативно-розшукової тактики протидії злочинності у сфері оподаткування.

В наш час на рівні Державної податкової служби України існує Управління інформаційно-аналітичного забезпечення в його складі інформаційно-оперативний відділ, відділ стратегічного планування ДПС України та відділ координації структурних підрозділів ДПС України. Слідуючим підрозділом, що займається інформаційним забезпеченням є підрозділ, який знаходиться у складі Головного управління податкової міліції , а у ньому Штаб (відділ обліку, відділення інформаційного забезпечення), надалі Оперативно-аналітичне управління (інформаційний відділ, аналітичний відділ, відділ «Промінь»); у Департаменті відомчого контролю також знаходиться інформаційно-аналітичний відділ; надалі Департамент інформатизації та обліку платників податків (відділ впровадження, супроводу та експлуатації інформаційно-аналітичних систем обліку платежів, відділ впровадження та супроводу інформаційно-аналітичних систем контрольно-перевірочної роботи, відділ впровадження, супроводу та експлуатації інформаційно-аналітичних систем центрального рівня), Управління планування та інформаційно-аналітичного забезпечення податкового контролю (відділ інформаційного забезпечення та аналітичної роботи).

На рівні територіальних підрозділів податкової міліції ДПС України існує також Штаб ( відділ (відділення) оперативного реагування, відділ (відділення) тощо. Аналітичне управління (аналітичний відділ, інформаційний відділ), оперативно-аналітичний сектор, який займається інформаційно-аналітичною роботою.

Що стосується джерел отримання інформації для формування та поновлення інформаційних систем податкової міліції ДПС України, то вони можуть бути як гласними так і негласними.

Як свідчить практика система інформації податкової міліції характеризується 4-ма блоками відомостей.

1. Інформаційні системи які характеризують стан криміногенної обстановки у системі оподаткування на різних рівнях (місто, район, область, держава).

Головною особливістю системи цього блоку є те, що вони не зв’язані з інформаційним забезпеченням як основних функцій податкової міліції так і функцій управління ними.

2. Джерела інформації про стан криміногенної обстановки:

- громадяни, посадові особи, суб’єкти підприємницької діяльності тощо;

- співробітники ДПС України;

- негласні співробітники;

- керівництво ДПС України тощо.

3. Носії цієї інформації:

- заяви громадян, довідки, протоколи, повідомлення, журнали, карточки, Інтернет тощо.

4. Нагромаджуючи : журнали, статистичні звіти, карточки, оперативно-розшукові справи, автоматизовані інформаційні системи тощо.

Таким чином інформаційне забезпечення оперативно-розшукової тактики податкової міліції - це комплекс заходів основу якого складає збір, опрацювання, накопичення та використання необхідної інформації з метою ефективної протидії злочинам у сфері оподаткування.

Ми вже раніше підкреслювали, що у складі територіальних підрозділів податкової міліції існують Аналітичні управління які включають в себе аналітичні та інформаційні відділи. Ці відділи в своїй роботі не дублюють один одного, а кожен виконує свої функції.

Так, аналітична робота податкової міліції по забезпеченню управління підпорядкованими підрозділами полягає у виявленні злочинних технологій у сфері оподаткування, дослідження окремих операцій та конкретних схем ухилення від сплати податків, встановлення задіяних у цих схемах осіб й підприємств, з’ясування відносин між ними. На основі отриманої інформації організується одночасне, або планомірне їх відпрацювання співробітниками різних підрозділів податкової міліції. Такі заходи необхідні у зв’язку з тим, що в більшості схем ухилення від сплати податків використовуються суб’єкти підприємницької діяльності, що знаходяться на обліку у різних територіальних підрозділах податкової міліції.

Необхідно відмітити, що аналітична робота не може вестись окремо від інформаційної. В процесі аналізу інформації постійно виникають нові обставини та необхідність додаткового отримання інформації. Інформація є основою, фундаментом для аналітики.

Особливістю інформаційно-аналітичної роботи підрозділів податкової міліції є те, що вона має три основних взаємних напрямки:

- інформаційно-аналітичне забезпечення оперативно-службової діяльності;

- інформування органів державної влади про результати та проблеми протидії податкової злочинності, підготовка пропозицій про внесення змін та доповнень до діючого законодавства;

- розробка, впровадження й експлуатація інформаційної системи підрозділів податкової міліції.

Інформаційно-аналітична робота в інтересах оперативно-службової діяльності забезпечує вирішення оперативних задач діяльності підрозділів податкової міліції і виконує дві функції.

По-перше, ІАР задовольняє потреби оперативних працівників в інформації, необхідній для ефектного вирішення основних задач по виявленню, припиненню і попередженню податкових та пов’язаних з ними злочинів і правопорушень.

По-друге, на підставі аналізу й узагальнення масивів даних про види і форми порушень податкового законодавства ІАР дозволяє здійснити складання прогнозів розвитку обстановки у сфері оподаткування, визначити майбутню динаміку найбільш небезпечних податкових злочинів і, відповідно, найважливіші напрямки оперативної діяльності на майбутнє.

Первинною фазою інформаційного забезпечення оперативно-розшукової тактики податкової міліції є одержання чи добування відомостей, які можуть свідчити про приховування об’єктів оподаткування чи пов’язаних з цими фактами інших протиправних діянь. Одним із джерел такої інформації є інформаційні системи, у яких реалізуються спеціальні технології активного інформаційного пошуку. Такі технології є найважливішим засобом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності.

Для ефективного інформаційно-аналітичного забезпечення оперативно-розшукової тактики податкової міліції використовується також інформація, що надходить:

1. Від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація:

- що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах;

- що міститься у наданих великими платниками податків в електронному вигляді копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документів, які ведуться в електронному вигляді, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів;

- про фінансово-господарські операції платників податків;

- про застосування реєстрів розрахункових операцій.

2. Від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, зокрема інформація:

- про об’єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами. Зазначена інформація повинна містити, зокрема, вид, характеристики, індивідуальні ознаки об’єкта оподаткування (в разі наявності), за якими його можна ідентифікувати;

- про результати здійснення державного контролю за господарською діяльність платника податків;

- що містяться у звітних документах (крім персоніфікованої статистичної інформації, фінансових звітів), які надаються платником податків органам виконавчої влади та/або органам місцевого самоврядування;

- про встановлені органами місцевого самоврядування ставки місцевих податків, зборів та надані такими органами податкові пільги;

- про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності, яка повинна містити, зокрема: найменування платників податків, якому видані такі дозволи, ліцензії, патенти;

- податковий номер або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи;

- вид дозвільного документа;

- вид діяльності, на провадження якої видано дозвільний документ;

- дату видачі дозвільного документу;

- строк дії дозвільного документу, інформацію про припинення (зупинення) дії дозвільного документу із зазначенням підстав такого припинення, зупинення;

- сплату належних платежів за видачу дозвільного документа;

- перелік місць провадження діяльності, на яку видано дозвільний документ;

- про електронні та імпортні операції платників податків.

3. Від банків, інших фінансових установ – інформація про рух коштів платників податків на рахунках платників податків.

4. Від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів.

5. Від підрозділів податкової служби та митних органів – за результатами податкового контролю.

6. Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, отримана як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та /або добровільно чи за запитом надана органу Державної податкової служби в установленому законом порядку.

Отримання інформації від платників податків має свої особливості:

По-перше, інформація від платників податків в орган Державної податкової служби надається за письмовим запитом та при наявності підстав. Запит підписується керівником або його заступником.

По-друге, інформація про наявність та рух коштів на рахунках платників податків надається банками та іншими фінансовими установами контролюючим органам за рішенням суду. Вище визначена зібрана інформація зберігається та опрацьовується в інформаційних базах органів Державної податкової служби.

Значну роль в забезпеченні інформацією оперативно-розшукової тактики податкової міліції відіграють автоматизовані системи (А.С.) («Відбору платників податків – юридичних осіб та визначення першочерговості для включення до плану-графіка», «Відстрочення», «Звіт-Акциз», «Касові апарати», «Апеляція», «Паспорт», «Злочин», «Реєстри та відшкодування», «ПДВ»), автоматизовані робочі місця (АРМ) («Митниця», «Патент», «Ед. Налог», «Система співпоставлення податкового кредиту та податкових зобов’язань у розрізі компонентів», ПАІ «Промінь» (реєстр утрачених паспортів, спецповідомлень, фігуранти оперативних установ.))

Автоматизовані інформаційні системи (АІС) («Аудит» (результати контрольно-перевірочної роботи ДПС); «ЗІПП» (формування зведеної інформації з податку на прибуток); «РПП» (формування реєстру суб’єктів фіктивного та суб’єктів господарювання з ознаками фіктивності); «Облік платників податків», «Податки», «Податкова звітність» (анкетні дані); «ПДС» (пошуково-довідкова система); «WEB-ПДС» (дані про марки акцизного податку, реєстраційні та облікові дані платників податків, дані про платників ПДВ, тощо); «Скарга» (ведення та коригування скарг); «Конвертаційні центри» (єдина база даних щодо виявлення конвертаційних центрів), тощо.

Свою роль в інформаційно-аналітичному забезпеченні оперативно-розшукової тактики відіграють також і оперативні обліки податкової міліції. Серед яких обліки осіб, з якими встановлюють конфіденційне співробітництво, обліки осіб відносно яких здійснюються оперативно-розшукові заходи, обліки оперативно-розшукових справ тощо.

Висновки

Аналізуючи усе вищевикладене можна прийти до висновку, що злочинність нашого часу в сфері оподаткування характеризується високою організованістю, латентністю, професіоналізмом, глибокою наявністю прикриття з боку корумпованих чиновників тощо.

У зв’язку з цим від оперативних працівників податкової міліції вимагається прийняття необхідних адекватних заходів протидії цього виду злочинності. Велику роль у цьому відіграє своєчасне, законне та повне інформаційно-аналітичне забезпечення оперативно-розшукової тактики, основної категорії оперативно-розшукової діяльності.

З метою ефективного виконання цієї задачі у Державній податковій службі України створені спеціальні підрозділи.

На рівні ДПС України у складі Головного управління податкової міліції існує Оперативно-аналітичне управління, на територіальному у великих містах Аналітичне управління.

Джерела інформаційного забезпечення оперативно-розшукової тактики податкової міліції можуть бути як гласними так і негласними. Серед яких особливу роль відіграють автоматизовані робочі місця (АРМ), та автоматизовані інформаційні системи (АІС), оперативні обліки, негласні співробітники, оперативно-розшукові справи тощо.

Правовою основою інформаційного забезпечення є Закони України «Про інформацію», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про доступ до публічної інформації», та інші нормативно правові акти.

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності оперативних підрозділів податкової міліції – це комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації необхідної для виконання органами Державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

Література

1. Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1999 року №2657-ХІІ / Відомості Верховної Ради України, 1992, №48, ст..650.

2. Податковий Кодекс України.

3. Базы данных и компьютерные сети в практике работы органов внутренних дел: Учебное пособие/ Г.М. Бирюков, А.А. Михно, Д.И. Никифорчук, В.И. Лебеденко; МВД Украины; [Отв. Ред. Г.М. Бирюков]. – Луганск: РИО МВД, 2001. –71 с.

4. Овчинский С.С. Оперативно-розыскная информация / Под. ред. А.С.-Овчинского и В.С. Овчинского – М.:ИНФА-М,2000.-367с

5. Бірюков В.В. Теоретичні основи інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів : Монографія / Луг.держ. ун-т внутр. справ ім. Е.О. Дідоренка – Луганськ: РВВ ЛДУВС ім.Е.О. Дідоренка, 2009-664с

6. Комаха В.О., Кривда Г.Ф., Сиволап Ю.М. До питання відносно проблем створення інформаційної бази даних з метою ідентифікації рецидивістів за ознаками ДНК/ Информационное обеспечение противодействия организованной преступности : Об.науч.статей/ Под.ред. М.Ф. Орзиха, В.Н. Дремина – Библиотека журнала «Юридический весник» - Одесса: Феникс, 2003.-217с.

7. Плішкін В.М. Теорія управління органами внутрішніх справ: - Підручник/ За ред.канд.юрид.наук Ю.Ф.Кравченка. –К.: Національна академія внутрішніх справ України, 1999.-702с.

8. Гуцалюк М.Ф., Гайсенюк Н.А Організація захисту інформації. Навчальний посібник-К.: «Альтерпрес», 2005.-244с

9. Овчинский А.С. Информация и оперативно-розыскная деятельность.: Монография / Под.ред. Заслуженого юриста Российской Федерации, доктора юридических наук В.И. Попова. – М.: ИНФА.-М.,2002.-97с.

10. Дубоносов Е.С. Основы оперативно-розыскной деятельности: учеб.пособие/Е.С. Дубоносов: Под.ред. проф.Ч.К.Синилова.-М.:Высшее образование, Юрайт-Издат, 2009.-350с.

11. Великий тлумачний словник сучасної української мови(з дод. і доповн.) Уклад. і голов.ред. В.Т. Бусел. – К.;Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005.-1728с.

12. Юридична енциклопедія: В 6т./Редакт. Ю.С Шемшученко(голова редакт.) та ін..-К.: «Укр.енцикл.», 1998. т.2: Д-й. – 1999.-744с.

13. Краткая энциклопедия: Деятельность оперативно-розыскная, контрразведовательная, частная сыскная, детективная/Авт.-докт.юрид.наук, проф. А.Ю. Шумилов. – М.:изд-ль Шумилова И.И., 2000.-221с.

14. Інформаційне забезпечення управлінської діяльності в умовах інформатизації: організаційно-правові питання теорії і практики. Монографія/Калюжний Р.А., Шамрай В.О., Швець М.Я., та ін./ за ред. Калюжного Р.А. та В.О. Шамрая – Київ,2002.-296с.

15. Мороз Д.О., Розум О.М. Інформаційне забезпечення виявлення, розкриття злочинів у сфері господарської діяльності: збірник наукових праць за матеріалами Міжнародної науково-практичної конференції, 26-27 листопада 2010/ Національний університет ДПС України, НДУ фінансового права.: Алерта, 201-.-464с.

16. Самофалов Л.П., Самофалов О.Л. Інформаційне забезпечення оперативних підрозділів органів внутрішніх справ/ Напрями протидії у сфері господарської діяльності: збірник наукових праць за матеріалами Міжнародної науково-практичної конференції, 26-27 листопада 2010/ Національний університет ДПС України, НДУ фінансового права.: Алерта, 201-.-464с.

17. Оперативно-розыскная деятельность: Учебник 2-е изд., дороб. и перераб.,/ Под. ред.К.К. Горяинова, В.С. Овчинского, - К. Синилова, А.Ю. Шумилова – М.:ИНФА-М,2004.-XIV,848c.

18. Лук’янчиков Є.Д. Методологічні засади інформаційного забезпечення розслідування злочинів: Монографія. –К.: Нац.акад.внутр.справ України, 2005.-228с.

19. Семир’янов Д.Я. Інформаційно-аналітичне забезпечення управління підрозділами податкової міліції: дис.кандидата юр.наук: 12.00.07/ Семир’янов Дмитро Якович: Ірпінь, 2005- 185с.

20. Наказ ДПС України №185 від 29.11.2011р «Про функціональні повноваження підрозділів ДПС України та їх організаційну структуру»

21. Наказ ДПС України №139 від 11.11.2011р «Про затвердження типової організаційної структури, дислокації підрозділів податкової міліції, слідчих підрозділів територіальних органів ДПС України».

Арифметичні операції: + - / * = % -бінарні

Бінарні операнти – ті які виконуються з двома числами

% - ця операція застосовується тільки до дійсних чисел. Частка від ділення на число: 5%2=1 9%4=1 9%3=0

Для того щоб можна було б працювати не тільки з бінарними операторами а і з деякими математичними функціями використовують бібліотеку math.h