Фінансування страхування від нещасного випадку.
Служба страхових експертів
Метою діяльності служби страхових експертів є контроль за додержанням законодавства про страхування від нещасного випадку; адекватності страхових виплат і соціальних послуг ступеню важливості страхової події (випадку виробничої травми, професійного захворювання, отруєння, смерті від професійного захворювання тощо), впровадження механізму економічної заінтересованості страхувальників у зниженні страхових ризиків, впровадження і контроль виконання профілактичних програм на підприємствах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, сприяння здійсненню заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, захист економічних інтересів Фонду та застрахованих осіб при здійснені страхових виплат.
Страхові експерти з охорони праці мають право:
· безперешкодно та в будь-який час відвідувати підприємства для перевірки стану умов і безпеки праці та проведення профілактичної роботи з цих питань;
· одержувати від роботодавців пояснення та інформацію, зокрема в письмовій формі, про стан охорони праці;
· брати участь у роботі комісій з питань охорони праці підприємств;
· подавати власникам підприємств, органам виконавчої влади, державного нагляду за охороною праці відомості про порушення законодавства щодо охорони праці і вимагати вжити економічні санкції або притягнути до відповідальності посадових осіб, які допустили ці порушення, а також про заборону подальшої експлуатації робочих місць, дільниць і цехів, робота яких загрожує здоров'ю або життю працівників;
· складати протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
· брати участь як незалежні експерти в роботі комісій з випробувань та приймання в експлуатацію виробничих об’єктів, засобів виробництва та індивідуального захисту, апаратури та приладів контролю.
Відповідно до Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці. Фінансування Фонду здійснюється, в основному, за рахунок внесків роботодавців. Працівники не несуть ніяких витрат на страхування від нещасного випадку. Фонд має автономну, незалежну від будь-якої іншої систему фінансування, причому кошти Фонду не включаються до складу Державного та місцевих бюджетів.
Суми страхових внесків обчислюються у відсотках: для підприємств – до річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг); для бюджетних установ – до річної суми фактичних витрат на оплату праці. Закон передбачає диференціацію страхових внесківзалежно від класу професійного ризику виробництва (перша диференціація), а також рівня травматизму і стану охорони праці на підприємстві (друга диференціація).
Перша диференціація передбачає розподіл галузей економіки (видів робіт) за умовними класами професійного ризику виробництва. Чим вищий клас – тим вищі й галузеві страхові тарифи.
Друга диференціація передбачає певні знижки або надбавки до галузевого страхового тарифу за відповідно низькі або високі рівні травматизму, профзахворюваності, стан охорони праці на підприємстві. Рівні цих чинників, а відтак відсоток знижки або надбавки (не вище 50% страхового тарифу) по кожному підприємству визначають робочі органи виконавчої дирекції Фонду.