Фінансування страхування від нещасного випадку.

Служба страхових експертів

Метою діяльності служби страхових експертів є контроль за додержанням законодавства про страхування від нещасного випадку; адекватності страхових ви­плат і соціальних послуг ступеню важливості страхової події (випадку виробничої травми, професійного захворювання, отруєння, смерті від професійного захворювання тощо), впровадження механізму економічної заінтересованості страхувальників у зниженні страхових ризиків, впровадження і контроль виконання профілактичних програм на підприємствах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, сприяння здійсненню заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, захист еконо­мічних інтересів Фонду та застрахованих осіб при здійснені страхових виплат.

Страхові експерти з охорони праці мають право:

· безперешкодно та в будь-який час відвідувати підпри­ємства для перевірки стану умов і безпеки праці та проведення профілактичної роботи з цих питань;

· одержувати від роботодавців пояснення та інформацію, зокрема в письмовій формі, про стан охорони праці;

· брати участь у роботі комісій з питань охорони праці підприємств;

· подавати власникам підприємств, органам виконавчої вла­ди, державного нагляду за охороною праці відомості про пору­шення законодавства щодо охорони праці і вимагати вжити еко­номічні санкції або притягнути до відповідальності посадових осіб, які допустили ці порушення, а також про заборону подаль­шої експлуатації робочих місць, дільниць і цехів, робота яких за­грожує здоров'ю або життю працівників;

· складати протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

· брати участь як незалежні експерти в роботі комісій з ви­пробувань та приймання в експлуатацію виробничих об’єктів, засобів виробництва та індивідуального захисту, апаратури та приладів контролю.

Відповідно до Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці. Фінансування Фонду здійснюється, в основному, за рахунок внесків роботодавців. Працівники не несуть ніяких витрат на страхування від нещасного випадку. Фонд має автономну, незалежну від будь-якої іншої систему фінансування, причому кошти Фонду не включаються до складу Державного та місцевих бюджетів.

Суми страхових внесків обчислюються у відсотках: для підприємств – до річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг); для бюджетних установ – до річної суми фактичних витрат на оплату праці. Закон передбачає диференціацію страхових внесківзалежно від класу професійного ризику ви­робництва (перша диференціація), а також рівня травматизму і стану охорони праці на підприємстві (друга диференціація).

Перша диференціація передбачає розподіл галузей економіки (видів робіт) за умовними класами професійного ризику вироб­ництва. Чим вищий клас – тим вищі й галузеві страхові тарифи.

Друга диференціація передбачає певні знижки або надбавки до галузевого страхового та­рифу за відповідно низькі або високі рівні травматизму, профзахворюваності, стан охорони праці на підприємстві. Рівні цих чинників, а відтак відсоток знижки або надбавки (не вище 50% страхового тарифу) по кожному підприємству визначають робочі органи виконавчої дирекції Фонду.