ВИТИНАНКА ЯК ВИД ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА.
Витинанка — художній твір народного декоративно-прикладного мистецтва у вигляді вирізаної з одно- або багатоколірних аркушів паперу орнаментованої чи сюжетної композиції.
Мереживно вирізані ножицями (або спеціально загостреним ножем). Витинанки є чудовими зразками прорізного паперового декору. У давнину, як прикрасу витинанки наклеювали на стіни, печі, шибки вікон. Техніка витинанки подібна до техніки вирізування силуету, який був широко розповсюджений в Західній Європі у XIX — поч. XX ст. Але коріння як витинанки, так і силуету сягає глибокої давнини ужиткового мистецтва країн Сходу (зокрема Японії та Китаю) VІІ-ХII ст. Уперше витинанки у вигляді ажурного візерунка зі шкіри, хутра, повсті зустрічаються в кочових народів V ст. до н.е.
За технологічними та художніми особливостями витинанки поділяють на:
- ажурні (зображення міститься у прорізах);
- силуетні (зображення виступає контуром);
- одинарні (виготовлені з одного аркуша паперу);
- складні (аплікаційні — з кількох аркушів паперу, а тому завжди поліхромні).
Останні залежно від прийомів виготовлення бувають накладними (накладають одна на одну «гіркою») та складеними (великомасштабні твори, орнаменти та зображення котрих утворені з окремих елементів, складених поряд один з одним, гармонійно поєднаних між собою в одне ціле).
Інколи витинанки наклеювали на аркуш паперу, тло якого також могло слугувати невід'ємною складовою задуманої автором композиції. У сучасному декоративно-прикладному мистецтві витинанка набула виставочного характеру — це рід ажурних тематичних творів, пристосованих для експонування на виставках. Виготовляють їх і для оздоблення поліграфічної продукції — цим самим вони переходять від декоративно-прикладного до образотворчого мистецтва (витинальна графіка). Характерним зразком виставочних витинанок є фігурні та орнаментальні заставки, витинанки-плакати, екслібриси, вітальні листівки тощо.
Отже, витинанки– це паперові ажурні прикраси, якими з сер. ХІХ ст. оздоблювали хати в українських селах. Виникнення і поширення витинанок пов’язане переважно з появою на селі паперу та переходом від курної хати до чистої. Термін «витинанки» з’явився в літературі ще в 1913 р. Кожний різновид ажурних паперових прикрас у різних регіонах називалися по-своєму: стриганці, зірочки, квіти, хрестики,козаки тощо.
Витинанка - це не тільки втілення задуму та композиції за допомогою кольорового паперу, але ще й спосіб через створений образ передавати глядачеві свої думки, зробити його своїм однодумцем, співрозмовником.