Значення вітру для с/г виробництва

Вплив природних факторів на вітер

Добовий і річний хід швидкості вітру

Встановлено, що вітер має правильний (закономірний) добовий хід. Після сходу Сонця швидкість вітру зростає і приблизно о 13 – 14 год. досягає максимуму, а після цього починає зменшуватись. Увечері і вночі буває слабкий вітер або штиль. Добові коливання швидкості вітру особливо помітні влітку над суходолом. Над морями і океанами завдяки незначним змінам температури, коливання швидкості вітру невеликі. З наближенням до берегової лінії вони збільшуються.

Описані зміни добового ходу швидкості вітру справедливі для приземного шару атмосфери.

У помірних і полярних широтах середня річна швидкість вітру змінюється від мінімальної влітку до максимальної взимку, оскільки різниця температур між тропіками і полюсом збільшується від літа до зими.

В окремих районах мінімум швидкості вітру спостерігається взимку, а максимум – навесні. Такий річний хід зумовлений тут пануванням у холодну пору антициклонів, які характеризуються холодними і слабкими вітрами.

Серед природних факторів найбільший вплив на вітер мають рослинність і рельєф.

Рослинний покрив, особливо густий, дуже послабляє вітер. найбільше впливає на вітровий режим ліс. Він змінює не тільки швидкість, але і його напрям. Повітряні течії завжди обтікають ліс з усіх боків та зверху. На завітряній стороні лісу повітряні течії досягають початкової швидкості лише на відстані приблизно 500 м. На навітряній стороні – також спостерігається зменшення швидкості вітру, яке починається на відстані, що дорівнює 20–30-кратній висоті лісу. Отже, чим ближче до лісу, тим швидкість вітру менша. Ці закономірності впливу лісу на вітер використовують при розробці типів полезахисних лісосмуг.

Рельєф впливає як на напрям, так і на швидкість вітру. Найбільші швидкості вітру бувають на підвищеннях і в глибоких долинах, особливо коли їх напрям збігається з напрямом вітру. У закритих знижених місцях швидкість вітру найменша.

Вітер не відносять до числа метеофакторів, які потрібні для життя рослин і тварин. Але він певною мірою впливає на розвиток і продуктивність рослинного і тваринного світу. Цей вплив може бути як позитивний, так і негативний.

Вітер є головним постачальником вологи, яку він переносить на далекі відстані, а також перерозподіляє її в атмосфері по вертикалі. Вітри певних напрямків несуть повітря з відповідними властивостями і тому є одним з факторів зміни погоди.

Важливу роль відіграє вітер у запиленні окремих культур і поширенні насіння і плодів, сприяє поширенню бур’янів, шкідників, хвороб тощо. Сильний вітер зриває квітки, ламає гілки, завдає шкоди лісовому господарству. Вітровий режим впливає на продуктивність бджіл.

Вітер збільшує випаровування, що призводить до непродуктивної витрати вологи. Навесні сильний вітер видуває посіви, пошкоджує сходи, зносить верхній родючий шар ґрунту і оголює коріння рослин, що підсилює дію на них несприятливих факторів.

Вітер має енергію, що у природі витрачається на тертя, перенос часток, передається воді (хвилювання, вітрові плини). Часом вітер викликає зовсім небажані явища: вітрову ерозію ґрунтів, повені. Використання енергії вітру має значення в тих випадках, коли інші її види не можуть бути використані. Вітрові двигуни пускають у хід насоси, що подають воду на поля і пасовища. Вітрові електростанції дозволяють у віддалених районах висвітлювати клуби, школи, лікарні і т.п., дуже часто використовуються в експедиціях, у пошукових партіях, частково вітрова енергія обслуговує дрейфуючі станції СП, полярні метеорологічні станції.