Структура уроку.

Ι. Організація класу.

Вчитель: Наша мандрівка у добу козаччини триває. Кожного уроку ми знайомимося із новими відомими діячами даного періоду, відкриваємо все нові сторінки боротьби українського народу за свою державу. На скільки вдалою була ця боротьба у часи гетьманування І.Мазепи ми довідалися на попередньому уроці і результати своєї роботи випродемонструєте зараз, відтворюючи домашнє завдання у різних формах, після чого усім класом розпочнемо нове дослідження .

ΙΙ. Актуалізація опорних знань учнів.

Для перевірки вивченого на попередньому уроці вчитель пропонує учням виконати наступні завдання:

1.Розвиваємо хронологічні вміння, виконуючи завдання гри історичне лото.

2.Одночасно інший учень на іншій дошці виконує подібне завдання, тільки зміст карток лото складають не дати і події, а історичні постаті та інформація про їх діяльність.

3.Перевірку виконання завдань вчитель пропонує зробити іншим двом учням

4.Наокремій дошці третій учень виконує роль «реставратора» пошкодженого тексту, добираючи слова із довідки.

5.Вчитель проводить перевірку письмового домашнього завдання, яке учні отримали на попередньому уроці.

6.Після завершення виконання усіх завдань вчитель пропонує учням зробити висновок про виконану роботу ( що робили і який результат). Проводить оцінювання учнів.

ΙΙΙ .Оголошення теми та вивчення нового матеріалу.

Мотивація навчальної діяльності учнів:

Вчитель пропонує уважно прослухати віршований уривок: (зачитує)

Стоїть у селі Суботові

На горі високій домовина.

Україна, широка, глибока,

То є церков гетьманова,

Там то він молився,

Щоб москаль добром і лихом

З козаками ділився,

Мир душі твоїй, гетьмане,

Не так воно стало, москалики, що заздрили,

То все очухрали,

Могили вже розгрібають

Та грошей шукають,

Льохи твої розкопують та тебе ж і лають.

(Т. Шевченко)

Вчитель: Сумні слова наводить Т.Г. Шевченко. Та чи справді це так? Я пропоную сьогодні побувати у ролі істориків - дослідників і на протязі уроку підтвердити чи спростувати слова Великого Кобзаря . А головними документами, які сьогодні будемо досліджувати – історичний текст нашого підручника § 16. Прошу записати тему уроку - «Ліквідація української козацької держави» і ознайомитися із очікуваними результатами уроку. ( вчитель записує тему уроку на дошці і оголошує очікувані результати, які прикріплює до дошки).

Вчитель.Як правило, на уроці завжди питання ставить учитель. Сьогодні ми дещо поміняємось ролями, граючи у гру «Дерево пізнання», з правилами якої ви вже знайомі. Завдання гри будете виконувати у парах із сусідом по парті. Спочатку необхідно прочитати текст параграфу до кінця, після чого, спільно з партнером, на отриманих листочках ви записуєте по 3 питання до вказаних на звороті листочків номерів абзаців. (Див додаток №4 до уроку).

(За час, коли учні знайомляться з текстом підручника, вчитель креслить на вільній частині дошки хронологічну таблицю із пропусками, та на іншій частині дошки - таблицю з іменами історичних осіб та їх діяльністю.)

Таблиця № 1.

Таблиця № 2.

Після виконання завдання, вчитель запрошує представника від пари у тій послідовності, у якій вони ставили питання до змісту абзаців. Учень зачитує питання, прикріплює їх до «Дерева пізнання». Однокласники, або сусід по парті дають відповіді на питання і одночасно заповнюються прогалини у таблицях.

Таким чином відповіді на питання у підсумку складають розповідь про останній період існування Гетьманщини та Запорозької Січі.

ΙV. Закріплення вивченого матеріалу.

Закінчивши роботу, вчитель пропонує повернутися учням до проблемного питання, пов’язаного із віршованим уривком Т. Г.Шевченка. Чи справді можна стверджувати, що російські царі впродовж 18 ст. проводили політику спрямовану на порушення обіцянок, даних при укладенні українсько-московського договору за часів Б. Хмельницького та політику спрямовану на ліквідацію української державності?