Методи визначення ґрунтової вологи

Основним методом визначення вологості ґрунту є термостатно-ваговий, що прийнятий як еталон для оцінки інших методів. За цим методом ґрунтовими бурами проводять відбір зразків ґрунту через кожні 10 см до глибини 1,0 - 1,5 м. Принцип дії цих бурів базується на ручному обертанні бурового стакану за допомогою штанги та ручки-воротка. З нижньої треті стакану ґрунт перекладають у алюмінієві стаканчики (бюкси) й накривають кришками.

Потім ці проби переносять до лабораторії і зважують на технічних терезах (механічних чи електричних) з точністю до 0,1 г. Після зважування бюкси з відкритими кришками висушують в термостаті при температурі 100 -105 °С до постійної маси. Це дозволяє вилучити з ґрунту всю вологу. На основі різниці мас проб до і після висушування розраховують вологість ґрунту (у відсотках до маси абсолютно сухої наважки):

де W - вологість ґрунту, %; m_вол,, m_сух - маса зразків до і після висушування, г.

Вологість ґрунту розраховують з точність до 0,1%.

Вміст вологи у ґрунті не залишається постійним. Він змінюється у часі та у просторі в залежності від метеорологічних умов, типу ґрунту, рельєфу, виду та віку рослин та ін. Спостереження за вологістю ґрунту проводять регулярно, у теплий період року кожну декаду, по восьмих днях у чотирикратній повторності.

Описаний метод визначення вологості ґрунту потребує багато часу та сил, тому розроблюють різноманітні непрямі методи. їх поділяють на три основні груди:

- оммічний метод, який оснований на вимірюванні електричного опору
ґрунту;

- тензометричний метод - вимірювання капілярного натяжіння ґрунтової вологи;

- нейтронний метод - вимірювання ступеню ослаблення Інтенсивності
гама-променів.

Розроблений також метод дистанційного визначення запасів продуктивної вологи у орному шарі ґрунту радіометричним вологоміром. Принцип роботи приладу заснований на вимірюванні радіотеплового випромінювання ґрунту, яке залежить від вологості ґрунту.

Однак по цей час ні один з цих методів не в змозі замінити термостатно-ваговий.