Якщо приплив радіації перевищує витрати, то радіаційний баланс має позитивний знак і діяльна поверхня нагрівається. При від’ємному балансі вона охолоджується. Влітку радіаційний баланс вдень позитивний, вночі – від’ємний.

Сьогодні людина не має змоги змінювати ресурси сонячної радіації у великих межах і в бажаному для себе напрямі. Тому поки що у сільському господарстві використовують ряд науково обґрунтованих агротехнічних заходів для регулювання (збільшення або зменшення) кількості сонячної радіації, одержуваної окремою рослиною. Серед них найпоширенішими є: проріджування посівів, зменшення або збільшення норм висіву, створення куліс з високостеблих рослин, сумісні посіви, екранізація рослин захисною плівкою, додаткове штучне освітлення, зміна напряму сівби відносно сторін горизонту, спеціальна обробка крон дерев тощо.

Більшість перелічених заходів дуже проста і не потребує роз'яснень. Нижче наведено характеристику лише окремих заходів, які мають велике практичне значення.

Останнім часом усе більше застосовують так звані сумісні посіви. Вони бувають одновидові (в одному посіві об'єднують два чи більше сортів одного виду рослин) і змішані (об'єднані різні види рослин). Великої уваги в умовах України заслуговують кукурудзяно-соєві посіви. Домішування до кукурудзи сої різко збільшує вихід протеїну. Але треба пам'ятати, що для сумісних посівів треба правильно добирати культури, оскільки не всі рослини можуть рости у таких умовах.

У свій час у колишньому Радянському Союзі під керівництвом проф. В. Г. Віткевича було проведено польові досліди для з'ясування впливу напряму сівби на врожайність озимої пшениці. Досліди показали, що при напрямі сівби з півночі на південь врожайність пшениці була найбільшою. Повторення подібних дослідів з ячменем, картоплею і вівсом підтвердили повністю результати з озимою пшеницею. При меридіональному напрямі сівби приріст урожаю становив: для ячменю 13,9%, картоплі — 8 і вівса — до 19%. При цьому ячмінь і картопля містили більше крохмалю, ніж при сівбі в напрямі із заходу на схід.

Напрям сівби впливає на якість і кількість врожаю льону і конопель. Так, льон, висіяний у напрямі із заходу на схід, вищий і має більший вихід якісного волокна, хоч якість насіння гірша. Вибір напряму сівби (садіння) потребує дальших досліджень з урахуванням таких важливих факторів, як живлення, конкретні погодні умови, мікроклімат тощо.

У поліпшенні використання сонячної енергії рослинами велике значення має густота посівів і зв'язана з нею площа листяної поверхні.

Останнім часом радянські вчені звернули увагу на таке: опромінення окремих органів рослин — насіння, бульб картоплі — імпульсним концентрованим сонячним світлом сприяє підвищенню схожості та енергії проростання, посилює ріст, прискорює розвиток, підвищує продуктивність. Рослини раніше достигають, нагромаджують більше органічної маси. Поліпшується і якість продукції. В ній збільшується вміст білка, цукрів, вітамінів тощо. Ось кілька прикладів. Під впливом сонячної стимуляції насіння цукрових буряків маса вирощених з нього коренів збільшується на 15—20%, цукристість — на 1 — 1,5%. А це додатково 700—1000 кг цукру з гектара.

Одним з практичних заходів поліпшення освітленості польових культур є своєчасне проріджування посівів і знищення бур'янів.

Регулювання потоків сонячної радіації з метою поліпшення продуктивності сільськогосподарських тварин ще дуже мало застосовують, хоч практична цінність його не викликає ніякого сумніву.