Метеорологічна площадка і ділянка для спостережень

Метеорологічні станції і пости

Метеорологічна станція - це установа для проведення метеорологічних спостережень, яка складається з метеорологічної площадки (де розташовані основні прилади для метеорологічних спостережень) та опалювального будинку (де встановлюються барометри, барографи, міститься запасний інвентар, ведеться обробка спостережень). Якщо є необхідність проводити спостереження за скороченою програмою, тоді організовують метеорологічний пост.

В залежності від обсягу запланованої роботи метеорологічні станції поділяють на розряди (І, II, ІІІ), а по змісту роботи - на основні і спеціальні. До спеціальних відносять станції І пости, що обслуговують певні галузі народного господарства, наприклад агрометеорологічні станції і пости, що призначені для потреб сільськогосподарського виробництва. З цією ціллю на агрометеорологічних станціях і постах проводять спостереження за основними метеорологічними величинами і додатково за вологістю, температурою, глибиною промерзання і відтаювання ґрунту, випаровуванням та просочуванням води у грунт, висотою і характером залягання снігового покриву та іншими величинами, а також за станом посівів сільськогосподарських культур.

Таким чином, агрометеорологічні спостереження дозволяють оцінити вплив погоди і її окремих факторів на ріст, розвиток і стан об'єктів сільського господарства.

Спостереження за більшістю метеорологічних величин проводяться на метеорологічній площадці. Для порівнянності спостережень дуже важливо вибрати місце для метеорологічної площадки і правильно розподілити прилади на ній.

Метеорологічну площадку розташовують на рівній відкритій горизонтальній ділянці, типовій для району, щоб отримані дані спостережень характеризували навколишню територію.

Метеорологічна площадка повинна мати форму прямокутника, сторони якого повинні бути спрямовані з півночі на південь і з заходу на схід. Розміри площадки залежать від кількості апаратури йобсягу роботи станції (мінімальні розміри - 20 х 16 м, середні - 26 х 26 м, максимум - 26 х 36 м), розміри площадки агрометпосту - 6 х 5 м. Прилади на метеорологічній площадці встановлюють у певному порядку; щоб вони не затінювали один одного і не перешкоджали вільному обміну повітря, відстань між приладами повинна бути 4-6 м.

Для забезпечення порівнянності й однорідності результатів спостережень метеорологічних станцій необхідно строго дотримуватись термінів і порядку спостережень.

Спостереження на всіх метеорологічних станціях проводять вісім разів у добу, через кожні 3 години (о 00, 03, 06, 09 і т.д. за Гринвічським часом).

В усі терміни вимірюють температуру повітря і ґрунту, вологість повітря, швидкість вітру і його напрямок, метеорологічну дальність видимості, атмосферний тиск, визначають характеристики хмарності. Інші величини, що не мають добре вираженого добового ходу, визначають не в усі терміни І навіть між термінами. Так, стан поверхні ґрунту визначають два рази на добу в терміни, найближчі до 07 і 19 годинам середнього часу пояса, у якому розташована станція. Опади вимірюють чотири рази на добу; висоту сніжного покриву, глибину промерзання ґрунту вимірюють один раз у ранковий термін, найближчий до 07 години поясного часу. Стрічки термографа, гігрографа, барографа змінюють у термін, найближчий до 12, а плювіографа - до 19 години певного поясного часу. Так як зробити виміри всіма приладами точно в термін спостережень неможливо, прийнято при термінових спостереженнях температуру і вологість повітря вимірювати за 10 хв, а тиск повітря - за 2 хв до термінової години. Всі інші виміри починають за 30 хв до терміну і закінчують після терміну. Загальна тривалість спостережень складає 30 - 40 хв.

На агрометеорологічних постах спостереження за метеорологічними елементами можна проводити один раз на добу, але термін спостережень обов'язково повинний бути однаковий і повинний збігатися з одним із термінів спостережень на метеорологічних станціях. Агрометеорологічні спостереження - це комплекс спостережень за метеорологічними величинами, гідротермічним режимом ґрунту та станом, ростом, розвитком рослин.

Основним принципом агрометеорологічних спостережень є обов'язкове паралельне у часі та просторі проведення спостережень за метеорологічними величинами (станом погоди), а також за змінами росту, розвитку і стану сільськогосподарських об'єктів, формуванням елементів їх продуктивності і кінцевої продукції. Це дозволяє встановити чисельні значення потреби рослин для їх нормального росту і розвитку до тепла, вологи, світла, а також оцінити вплив погодних умов на стан посівів, насаджень, пасовищ, на ріст та розвиток шкідників та хвороб, проведення сільськогосподарських робіт.

Для виробництва агрометеорологічних спостережень обираються спеціальні ділянки для спостережень, що розташовані у типових умовах, характерних для даної місцевості.

Принципи організації і методика проведення агрометеорологічних спостережень, а також правила запису і первинної обробки результатів цих спостережень викладені в "Наставлениях гидрометеорологическим станциям и постам".

В залежності від характеру і спеціалізації господарства, на території якого ведуться агрометеорологічні спостереження, а також в залежності від віддаленості окремих сільськогосподарських полів від метеорологічної ділянки гідрометеорологічної станції (посту) проводяться наступні види агрометеорологічних спостережень:

При проведенні спостережень необхідно:

- строго дотримуватись методик, наведених в "Наставлениях гидрометеорологическим станциям и постам" [1];

- чітко додержуватись строків і встановленої черги спостережень, не допускати пропусків спостережень;

- для вимірювання необхідно використовувати лише справні прилади та установки;

- записувати лише ті явища, які спостерігач бачив сам; дбайливо користуватись приладами і лабораторним обладнанням, дотримуватись правил їх зберігання і техніки безпеки.