СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ

САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ

ТВОРЕННЯ ЧАСТИН МОВИ

Новііменникинайчастіше виникають від іменників, прикметників, числівників і займенників:

· за допомогою суфіксів: футбол- футболіст, вчити- вчитель, козацький- козаччина;

· за допомогою префіксів: відповідальність- безвідповідальність, матерія- антіматерія;

· за допомогою префіксів і суфіксів: борг- заборгованість, безпека- забезпеченість;

· -складанням окремих основ: за Карпатами- Закарпаття, південь + американець- південноамериканець;

· складанням скорочених слів: спільне підприємство-СП, завідуючий магазином- завмаг;

· безафіксним способом: великий- велич, вивозити- вивіз;

· переходом прикметників у іменники: приймальня, керуючий.

Новіприкметникитворяться від іменників, дієслов та інших прикметників:

· за допомогою суфіксів: кімната-кімнатний, рухатися- рухливий, кінь-кінний;

· за допомогою префіксів: народ- антинародний, за кордоном- закордонний;

· за допомогою префіксів і суфіксів: під землею-підземний, мусити- вимушений;

· складанням окремих слів: багато поверхів- багатоповерховий, вічно зелений-вічнозелений;

· складанням основ без суфікса та основи з суфіксом: українські + німецькі-україно-німецькі, новий + рік-новорічний;

· переходом із інших частин мови: перший номер-перший (кращий) студент.

Числівники творяться:

· за допомогою суфіксів: два ₊ дцять, чотир+на+дцять;

· складанням: три + сто - триста.

Займенникивиникають від інших займенників:

· за допомогою суфіксів: хто- хтось, якийсь-якийсь-небудь;

· за допомогою префіксів: скільки- декілька, хто-ніхто.

Дієсловавиникають:

· за допомогою суфіксів: зелений- зеленіти, вмивати-вмиватися;

· за допомогою префіксів: малювати-намалювати, виконати-перевиконати;

· за допомогою префіксів і суфіксів одночасно: бігти- розбігтися, двоє- подвоїти.

Прислівникитворяться від іменників, прикметників, числівників, дієслів, дієслівних форм та прислівників:

· за допомогою суфіксів: зима-зимою, охайний-охайно;

· за допомогою префіксів: учора-позавчора, довго-надовго;

· за допомогою префіксів і суфіксів: далеко-здалеку, мій-по-моєму, час- тимчасово;

· переходом інших частин мови у прислівники: лежачи на софі- відпочивати лежачи.

Прийменникивиникають:

· злиттям слів: сховався за пічку - сиділи на запічку, в середині року - знаходитися всередині;

· переходом інших частин мови в прийменники: велике коло - сидіти коло хати, чудовий край - край села.

Сполучникитворяться:

· злиттям слів: за + те - зате, що + б - щоб, як + би - якби;

· переходом інших слів в сполучники: Що сталося? Я не певен, що це вірне рішення.

Словотвірний аналіз - це встановлення способу словотворення аналізованого слова, тобто визначення твірної основи та словотворчих афіксів: атомний - атом + н, розпорошений - розпорошити + ен, пізно - пізній + о. Повний словотвірний аналіз передбачає виділення і первісної основи ряду слів: лісівництво, лісівник, лісовий, ліс.

Словотвірний аналіз пропонується виконувати в такій послідовності:

1. До аналізованого слова з споріднених добираємо найближче слово, тобто те, яке матиме найбільшу кіль­кість спільних морфем. Це слово буде твірним для аналі­зованого. Наприклад, до слова учнівство таким є прик­метник учнівський.

2. Спільною частиною похідного слова учнівство і твірного слова учнівський є учнів-. Отже, це твірна осно­ва.

3. Похідне слово учнівств(о) відрізняється від твір­ного учнівськ(ий), крім закінчення, суфіксом -ств. Це і буде словотворчий суфікс для даного слова.

4. Такий результат дає підстави зробити висновок, що іменник учнівство утворився від прикметника учнівсь­кий морфологічним (афіксальним), а саме — суфіксаль­ним — способом: учнів-ськ-ий — учнівство.

5. Словотворчий ланцюжок можна продовжити, аналі­зуючи далі слово учнівський. Для нього твірним є слово учень, а словотворчими суфіксами — морфеми -ів-ськ. Для іменника учень твірним є корінь -уч-, а словот­ворчим суфіксом — частина -ень. Так утворився словот­ворчий ряд: уч(и) -» уч-ень -» уч-н-ів-ськ(ий) -» уч-н-ів-ство(о).

6. Від кореня -уч- паралельно утворився інший словот­ворчий ряд у такій послідовності: уч(и) -> учитель -» учитель-ськ(ий); учитель -» учитель-к(а); уч-и-тель -> учи-тель-ств(о).