Тематика баз даних
| Кількість і частка, % | |||
| Бізнес | 1815 (34) | 1956 (33) | 2624 (33) |
| Споживча інформація загального призначення | 301 (3) | 416 (7) | 700 (9) |
| Медицина і біологія | 433 (8) | 651 (11) | 728 (9) |
| Гуманітарні дисципліни | 84 (2) | 216 (4) | 314 (4) |
| Правова інформація | 441 (8) | 531 (9) | 885 (11) |
| Політематична | 29 (<1) | 368 (6) | 296 (4) |
| Новини | 428 (8) | 233 (4) | 385 (5) |
| Суспільні науки | 460 (9) | 418 (7) | 447 (6) |
| Науково-технічна інформація | 1184 (22) | 1154 (19) | 1492 (19) |
| Разом |
Бази даних ділової та комерційної інформації є абсолютними лідерами на ринку, друге місце посідають бази даних науково-технічної інформації. Незважаючи на прогнози другої половини 80-х років частка баз даних НТІ не зменшилась і залишається практично постійною, так само як і частка баз даних ділової інформації, стосовно якої очікувалося значне збільшення.
У табл. 8.4 наведено дані про розподіл світового ринку баз даних залежно від способу доступу до них і/або носіїв, що використовуються.
Таблиця 8.4
Способи доступу до інформації і носії баз даних
на світовому інформаційному ринку [12, с.12]
| Спосіб доступу | Кількість і частка, % | |
| або носій | ||
| Діалоговий пошук | 3524 (52) | 5486 (65) |
| Пакетний пошук | 999 (16) | 389 (5) |
| Компакт-диск | 433 (7) | 1321 (16) |
| Дискети | 478 (8) | 676 (8) |
| Магнітна стрічка | 787 (13) | 584 (7) |
| Ручні | — | 39 (<1) |
| Разом |
Діалоговий пошук є домінуючим (65 % у 1992 р.) способом використання баз даних і його застосування зростає, так само як і частка баз даних на компакт-дисках, тоді як частка баз даних на дискетах залишається незмінною, а бази даних на магнітних стрічках і їх обробка в пакетному режимі зменшуються.
Ринок електронних угод вміщує системи реалізації різних господарських операцій через мережі передачі даних (резервування білетів і міст у готелях, замовлення, купівля і обмін товарів і послуг, банківські та розрахункові операції, операції з торгівлі
біржовими товарами і цінними паперами, валютні операції). Відмітною рисою даного сектора є те, що користувачі безпосередньо вступають у майнові відносини (при цьому вони мають певні обов’язки і несуть відповідальність) з контрагентами. Цей ринок розглядається як один з найперспективніших секторів, де послуги доступу до бази даних, об’єднані з послугами телекомунікацій, мають перспективи стати по справжньому масовими.
На ринку електронних комунікацій можна виділити різні системи сучасних засобів зв’язку і людського спілкування: мережі передачі даних, системи електронної пошти і системи, які об’єднують власників мікроЕОМ з надання вдосконалених послуг зв’язку (телеконференції, електронні мережні дошки об’яв, бюлетені тощо).
Основними постачальниками інформаційних послуг виступають центри — генератори баз даних (ЦГБД), центри обробки інформації на основі баз даних (ЦОБД), шлюзові інформаційні служби, служби передачі даних і телекомунікації, а також інформаційні брокери та інші структури, зорієнтовані на обслуговування кінцевих користувачів. Слід зазначити, що структура інформаційного ринку постійно і динамічно змінюється, при цьому створюються як нові елементи (наприклад, локальні ЦОБД), так і нові зв’язки й відносини між існуючими учасниками ринку.
ЦГБД готують бази даних передусім щодо їх змісту і відповідальності за добір матеріалу (оскільки бази даних можуть готувати інші спеціалізовані організації, що працюють на контрактній основі з ЦГБД). Більша частина ЦГБД пропонує свої бази даних на ринку іншим спеціалізованим організаціям — центрам обробки баз даних (ЦОБД) та іншим постачальниками інформаційних послуг на умовах оренди або ліцензування.
ЦГБД можуть бути класифіковані передусім за статусом і типом власності, на основі якої вони функціонують: державної, приватної/комерційної, недержавної/комерційної, змішаної (табл. 8.5 [12, с.14]).
Таблиця 8.5