Функції, принципи, завдання, основні вимоги до оперативного управління

Тема 6. Управління поточним функціонуванням операційної системи підприємств індустрії гостинності.

Закріплення вивченого матеріалу

1. Вміти давати відповіді на питання:

2. Чому період другої половини XVII ст. отримав назву «Руїни».

3. Наслідки «Московських статей» для України.

4. Причини укладання та наслідки Андрусівської угоди 1667 р.

5. Чому не здійснилась мета П. Дорошенка.

6. Обмеження козацької автономії у першій половині XVIII ст.

7. Становище Правобережної України у XVIII ст.

8. Визвольна боротьба українців на Правобережжі та Закарпатті.

9. Причини та наслідки поділів Польщі.

10. Соціально – економічний розвиток Лівобережної України у XVIII ст.

 

2. Вміти аналізувати: Вкажіть причини невдачі українців у боротьбі за збереження державної автономії у другій половині XVII – XVIII ст..

Причини переходу І. Мазепи на бік Швеції.

Чому політику російського уряду на українських землях ми називаємо колонізаторською.

Як відбувається ліквідація автономного устрою України. В чому причини.

 

3. Підготувати доповіді:

«Оцінка державотворчої діяльності І. Мазепи».

«П. Калнишевський – останній кошовий Запорізької Січі».

«Доля запорізьких козаків після остаточної ліквідації Січі»

Література

Основна:

Бойко О.Д. Історія України: Посібник. - К., 2002.

Історія України: Навчальний посібник / Під ред. В.А. Смолія. - К., 2000.

Остафійчук В. Ф. Історія України:сучасне бачення.-К.,2008

Світлична В.В. Історія України. – К.; Л., 2003.

Субтельний О. Україна: історія. - К., 1996.

Яковенко Н. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. – К., 1997.

Додаткова:

Гетьмани України. Історичні портрети: Збірник. — К., 1991.

Руїна: друга половина XVII ст. — К., 1996.

Струкевич О. Україна — гетьманщина та Російська імпе­рія протягом 50—80-х рр. — К., 1996.

Шевчук В. Козацька держава: етюди до історії україн­ського державотворення. — К., 1995.

 

 

Поточне функціонування операційної системи передбачає застосування оперативного управління. Метою оперативного управління операційною системою є забезпечення суворого виконання заданого плану реалізації послуг за кількістю та номенклатурою, у встановлені строки на основі раціонального використання виробничих ресурсів.

Найважливіші функції оперативного керування процесом надання послуг:

ü координація та контроль за функціонуванням усієї інфраструктури підприємства, включаючи одержання й оформлення замовлень,

ü упорядкування календарних планів і спостереження за виконанням всіх інших функцій оперативного керування;

ü підготування замовлень на різні види ресурсів (включає підготування і розподіл усієї необхідної документації);

ü календарне планування - встановлення термінів підготовки і виконання кожного завдання;

ü організацію процесу надання послуг - науково обґрунтоване визначення того, якими, де і при яких витратах можуть бути якісно надані спроектовані послуги;

ü контроль витрат реалізації - аналіз скорочення і контроль витрат реалізації, пов'язаних із конструюванням, плануванням і наданням замовлених послуг;

ü організацію інструментального господарства - вибір інструментів, їхнє конструювання, розміщення замовлень на інструменти та обладнання, відправлення, урахування, збереження, видача, ремонт і заміна інструмента;

ü контроль і регулювання запасів - забезпечення необхідними матеріалами в потрібному місці, у необхідній кількості й у відповідний час самого процесу надання послуг;

ü диспетчеризація - регулювання виконання роботи відповідно до прийнятої технології надання послуг, виробничими нормативами і календарним планом.

Основний зміст оперативного управління процесом надання послуг полягає у наступному:

ü визначення місця (підрозділу, робочого місця) та часу (кварталу, місяця, декади, зміни) надання послуг;

ü визначення фактичного стану процесу надання та реалізації послуг в кожний конкретний період часу;

ü визначення відхилень від завчасно встановленого графіка технологічного процесу;

ü регулювання ходу надання послуг для ліквідації наслідків небажаних відхилень.

Слід зазначити що, оперативне управління процесом надання послуг здійснюється на основі плану реалізації послуг, розробленого на рік (квартал).

Система оперативного управління процесом надання послуг - це складна організаційно-планова система, яка охоплює три підсистеми: функціональну, елементну та організаційну.

Функціональна характеризує коло функцій, які повинна виконувати система управління, по елементна - основні елементи, з яких вона складається, та організаційна - побудову системи управління.

Важливим елементом оперативного управління є диспетчеризація, що є заключним етапом оперативного управління процесом надання послуг. Відповідно до головної цілі диспетчерування охоплює наступні види робіт:

 

Диспетчерування здійснюється за допомогою спеціальних технічних засобів зв'язку і сигналізації. В роботі диспетчерських служб широко застосовуються різні прилади і апарати як дротяних, так і безпровідних засобів зв'язку, телевізійні установки, світлові табло, блоки автоматичного рахунку і обліку випуску виробів, апаратура магнітного запису, звукопідсилювальні станції і ін.

 

 

Слід звернути особливу увагу на те, що диспетчерування зводиться до безперервного контролю за ходом виконання плану надання послуг і до поточного розпорядництва, направленого на виконання планових завдань.

У процесі оперативного управління операційної системою готельного чи туристичного підприємства важливим є розуміння функціонування диспетчерської служби.

Важливо зауважити, що в інтегральне поняття "диспетчерська служба" входить облік, контроль, аналіз, регулювання, які реалізується відповідними структурними підрозділами підприємства, і відносяться до комплексної функції диспетчиризації.

Вищою інстанцією диспетчерської служби підприємства є керівник операційної системи - він же головний диспетчер підприємства. Головний диспетчер володіє всією повнотою влади у сфері надання та реалізації готельних (туристичних) послуг. Саме йому, як правило, делегуються права керівника підприємства при рішенні більшості господарських питань.

Важливо запам'ятати, що головний диспетчер підприємства оперативно регулює виробництво у всіх підрозділах і організовує оперативний облік виконання плану (завдання) кожним підрозділом, керує всім диспетчерським апаратом, щодня про водить диспетчерські наради.

Диспетчерські наради - ефективна форма інформації управління процесом надання послуг. Їх регулярно в один і той же час проводить керівник операційної системи - головний диспетчер. Ці наради продовжуються не більше 30 хв. На нараді керівники підрозділів доповідають про хід виконання добового (змінного) завдання кожним підрозділом і виказують претензії до суміжних служб і підрозділів.

На основі доповідей керівників підрозділів, служб готелю, адміністраторів тощо, головний диспетчер дає завдання на поточну зміну відділам і службам, а також готує щоденну доповідь директору готельного підприємства, передає йому питання, які сам вирішити не може.