Для чого потрібні загальні правила формування вибірки?
Місце цілеспрямованого підходу в соціологічному дослідженні
Визначальний вплив на становлення і розвиток сучасної соціологічної науки мають дослідження, які поглиблюють знання людства про сутність явищ соціальної дійсності, допомагають у виробленні засобів наукового управління процесами розвитку суспільства.
Соціологічне дослідження — це складний комплекс програмно упорядкованих науково-теоретичних, методичних та організаційно-технічних засобів, спрямованих на досягнення дослідницьких цілей і завдань.
Соціологічні дослідження суттєво відрізняються між собою залежно від обсягів та складності проблем, строків їх проведення. Однак будь-яке Із соціологічних досліджень проходить кілька взаємопов'язаних етапів: підготовка, реалізація, аналіз та впровадження результатів.
Предмет соціологічного дослідження — конкретизований проблемою цілісний фрагмент соціальної реальності, тобто окрема особа, сім'я, група, колектив чи їх сукупність, інститут або їх система, спільнота, суспільство в цілому чи сукупність суспільств.
Об'єкт соціологічного дослідження — будь-який аспект, рівень чи зріз соціального явища, спроможний науковими методами сприяти пізнанню досліджуваного предмета.
«Об'єктом може бути все те, що явно чи неявно містить соціальне протиріччя і породжує проблемну ситуацію. Об'єкт соц. дослідження – це те, на що спрямований процес пізнання.»
Вибірка – це сукупність способів, прийомів, процедур відбору елементів об’єкта, одиниць спостереження та вивчення примасових соціологічних досліджень.
Основою вибірки є перелік елементів генеральної сукупності, якщо він задовольняє вимоги повноти, точності, зручності роботи з ним.
Генеральна сукупність – безліч елементів, які мають якусь загальновизнану х/ку і вказують належність до даної системи.
Генеральна сукупність – об’єкт дослідження, на який розповсюджуються висновки соціологічного аналізу. Розрізняють кінцеву і без кінцеву, конкретну і гіпотетичну, однорідну та неоднорідну ген. сук-ті.
Вибіркова сук-ть – певна к-ть ел-тів ген. сук-ті, які відібрані за певним правилом.
Одиниця відбору – ел-т ген. сук-ті, що підлягає аналізу.
У прикладі з екологічною проблемою міста це: окремі райони міста, а також конкретні ознаки досліджуваного об'єкта — загазованість, запилення, забруднення, радіація та ін,, що будуть розглядатись як вихідні одиниці аналізу.
Одиниця спостереження — ознаки об'єкта, що підлягають аналізу.
Наприклад, шум, запилення тощо.
Репрезентативність — принцип тотожності сформованої моделі досліджуваного об'єкта параметрам (критеріям} генеральної сукупності.
Одним із важливих гарантів репрезентації є кваліфікаційний рівень фахівців. Так, за результатами опитувань всього 1800 осіб вчені Німеччини напередодні виборів до бундестагу прогнозують наслідки виборів з точністю до 1%. Основою формування репрезентативної вибірки є математико-статис-тичний апарат, принципи якого детально розроблені і представлені в спеціальній літературі.
Сфера використання вибіркових досліджень практично не має обмежень. Передусім це стосується так званих «великих» об'єктів, пов'язаних з вирішенням проблем на глобальному (соцієтальному), інституціональному (сім'я, група, колектив, галузь, сфера діяльності тощо) рівнях. Якщо об'єкти незначні за своїм масштабом — від десятків до сотень одиниць — можливі також різноманітні суцільні опитування,
Залежно від критерію систематизації розрізняють вибірки прості і складні, суцільні та ймовірні, одно- та багатоступеневі, формальні та змістові, універсальні та цільові.
Наприклад, до простих схем формування вибіркової сукупності відносять;
а) простий випадковий відбір;
б) систематичний (механічний) відбір;
в) серійну вибірку;
г)гніздовулвибірку
До складних належать:
а) багатоступеневі;
б) комбіновані;
в) стратифіковані;
г) квотні вибірки.