Що таке соціальний експеримент та які існують вимоги до його проведення?
Що таке вибірка, її сутність?
Вибірка – це сукупність способів, прийомів, процедур відбору елементів об’єкта, одиниць спостереження та вивчення примасових соціологічних досліджень.
Основою вибірки є перелік елементів генеральної сукупності, якщо він задовольняє вимоги повноти, точності, зручності роботи з ним.
Генеральна сукупність – безліч елементів, які мають якусь загальновизнану х/ку і вказують належність до даної системи.
Генеральна сукупність – об’єкт дослідження, на який розповсюджуються висновки соціологічного аналізу. Розрізняють кінцеву і без кінцеву, конкретну і гіпотетичну, однорідну та неоднорідну ген. сук-ті.
Вибіркова сук-ть – певна к-ть ел-тів ген. сук-ті, які відібрані за певним правилом.
Одиниця відбору – ел-т ген. сук-ті, що підлягає аналізу.
У прикладі з екологічною проблемою міста це: окремі райони міста, а також конкретні ознаки досліджуваного об'єкта — загазованість, запилення, забруднення, радіація та ін,, що будуть розглядатись як вихідні одиниці аналізу.
Одиниця спостереження — ознаки об'єкта, що підлягають аналізу.
Наприклад, шум, запилення тощо.
Репрезентативність — принцип тотожності сформованої моделі досліджуваного об'єкта параметрам (критеріям} генеральної сукупності.
Одним із важливих гарантів репрезентації є кваліфікаційний рівень фахівців. Так, за результатами опитувань всього 1800 осіб вчені Німеччини напередодні виборів до бундестагу прогнозують наслідки виборів з точністю до 1%. Основою формування репрезентативної вибірки є математико-статис-тичний апарат, принципи якого детально розроблені і представлені в спеціальній літературі.
Сфера використання вибіркових досліджень практично не має обмежень. Передусім це стосується так званих «великих» об'єктів, пов'язаних з вирішенням проблем на глобальному (соцієтальному), інституціональному (сім'я, група, колектив, галузь, сфера діяльності тощо) рівнях. Якщо об'єкти незначні за своїм масштабом — від десятків до сотень одиниць — можливі також різноманітні суцільні опитування,
Залежно від критерію систематизації розрізняють вибірки прості і складні, суцільні та ймовірні, одно- та багатоступеневі, формальні та змістові, універсальні та цільові.
Наприклад, до простих схем формування вибіркової сукупності відносять;
а) простий випадковий відбір;
б) систематичний (механічний) відбір;
в) серійну вибірку;
г)гніздовулвибірку
До складних належать:
а) багатоступеневі;
б) комбіновані;
в) стратифіковані;
г) квотні вибірки.
Експеримент- це загальнонауковий метод одержання нового знання.
Соціологічний експеримент - це спосіб одержання інформації щодо кількісних і якісних змін показників діяльності та поведінки соціального об'єкта внаслідок впливу на нього деяких керованих і контрольованих чинників.
Етапи соціологічного експерименту.
Ø збирання емпіричних даних;
Ø визначення вихідного стану досліджуваного об'єкта;
Ø виявлення тенденцій його розвитку;
Ø розробка теоретичних концепцій та умов експериментування;
Ø створення експериментальної ситуації;
Ø контроль і спостереження за перебігом експерементальної ситуації;
Ø визначення й аналіз підсумків експерименту;
Ø впровадження висновків експерименту в життя.
Різновиди експерименту. За умовами проведення:
Ø Польові - коли соціальний об'єкт перебуває у природних умовах свого функціонування.
Ø Лабораторні - коли експериментальна ситуація і сам об'єкт формуються штучно.
Ø За специфікою завдання.
Ø Науково-дослідні - в ході яких перевіряється гіпотеза, яка містить нові елементи наукового знання.
Ø Практичні - мають на меті запровадження корисної новизни в масових масштабах.
Ø За специфікою доведення гіпотези.
Ø Паралельні - у яких існують як експериментальна, так і контрольна група, і доведення висунутих гіпотез здійснюється на підставі порівняння стану двох об'єктів (експериментального і контрольного) в один і той же час.
Ø Послідовні - у яких контрольна група як самостійно існуючий, розташований поруч з експериментальною групою об'єкт, відсутня.
Експеримент у соціологічних дослідженнях завжди пов'язаний із значними труднощами і вимагає від експериментатора не тільки належного володіння технікою його проведення, а передусім уміння правильно його спланувати (сконструювати загальну гіпотезу, обрати логічну схему, яка визначає характер процедур і порядок різних етапів експерименту, скласти репрезентативну вибірку дослідження тощо).
На достовірність і надійність отриманих даних впливає й особистість експериментатора, його вміння працювати з об'єктом дослідження а також добровільна згода досліджуваних на участь у експерименті. Умовою успішного проведення експерименту є неухильне дотримання положень і правил щодо його постановки і реалізації.