Спрацювання основних засобів та методи його усунення

Знос - це поступова втрата основними засобами своєї споживчої вартості. Величина амортизації за весь період.

Фізичний знос – це втрата основними фондами своїх техніко-експлуатаційних характеристик/параметрів в результаті продуктивного використання або під впливом дії природних факторів.

Моральний знос – це техніко-експлуатаційне старіння, втрата основними фондами своєї споживчої вартості під впливом дії факторів НТП.

Економічний знос – це втрата ОФ своєї первісної вартості.

Технологічний знос – втрата вартості внаслідок здешевлення відтворення таких самих машин, тобто коли нові машини такої конструкції можуть бути придбані дешевше, ніж ті, що встановлені на підприємстві.

Функціональний знос – втрата вартості діючих фізично придатних машин внаслідок того, що випущено нові, кращі, більш потужні.

Соціальний знос – втрата споживчої вартості основних фондів внаслідок незадоволення умов безпеки праці та ергономічності (зручність робочого місця).

Екологічний знос – втрата споживчої вартості внаслідок невідповідності умовам екологічної безпеки.

Для характеристики фізичного зносу використовують ряд показників.

Коефіцієнт фізичного зносу обчислюють за формулою:

де І - сума зносу, нарахована за весь період експлуатації;

З _перший - первісна (відновна) вартість об'єкта основних засобів.

Для об'єктів, термін служби яких нижче нормативного, коефіцієнт зносу може бути розрахований за формулою:

де Т_ф - фактичний термін служби даного об'єкта;

Т_н - нормативний термін служби даного об'єкта.

Для об'єктів, термін служби яких перевищив нормативний, коефіцієнт зносу знаходять за формулою:

де Т_ф - фактичний термін служби даного об'єкта ;

Т_н - нормативний термін служби даного об'єкта;

Т_в - можливий залишковий термін служби даного об'єкта понад фактично досягнутого.

Коефіцієнт фізичного зносу будівель і споруд може бути визначений за формулою:

де d_i - питома вага i-го конструктивного елемента у вартості об'єкта;

a_i - відсоток зносу i-го конструктивного елемента.

Моральний знос. Існує два види морального зносу:

1. основні засоби знецінюються, тому що аналогічні основні засоби виробляються з меншими витратами і стають дешевшими;

2. в результаті науково-технічного прогресу з'являється більш сучасне і більш продуктивне обладнання.

Відносна величина морального зносу першого виду може бути розрахована за формулою:

де С _перш - первісна вартість засобів праці;

С _Відн - відновна вартість засобів праці.

Моральний знос другого виду можна встановити, визначивши відновну вартість за формулою:

де С_сучас, С_заст - відновлювальна вартість сучасної і застарілої машини; П_сучас, П_заст - продуктивність застарілою і сучасної машини.

Сутність морального зносу полягає в тому, що засоби праці знецінюються, втрачають вартість до закінчення терміну фізичної служби.

Приклад: Протягом останніх 50 років комп'ютери постійно розвивалися, дешевшали і ставали мініатюрніша, електронні лампи в них змінилися транзисторами, потім інтегральними схемами (чіпами). Так, якщо б автомобілі удосконалювалися з такою ж швидкістю, вони коштували б зараз, як коробка сірників.

Моральний знос вигідний суспільству в цілому, так як веде до зниження витрат виробництва, але не вигідний окремим особам, що помістили капітал в основні засоби з метою отримання прибутку від здачі їх в оренду.

Наслідки морального зносу можна усунути:

- модернізацією устаткування;

- реконструкцією (функціональний знос);

- скороченням термінів використання основних фондів;

- підвищенням інтенсивності експлуатації (технологічний знос).

Методи усунення спрацювання:

- Капітальний ремонт

- Модернізація

- Повна заміна

- Технічне переозброєння підприємства – це оновлення активної частини обладнання (заміна технічного обладнання на якому виготовляється продукція).

Необхідною умовою відновлення засобів праці в натуральному вираженні є поступове відшкодування їхньої вартості, яке здійснюється через амортизаційні відрахування (амортизацію).