Рекомендація 5: перегляд положень про захисні приписи

Рекомендація 4: скасування офіційних попереджень про неприпустимість насильства в сім’ї

Рекомендація 3: реформування статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Стаття 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення потребує суттєвих змін. По-перше, необхідно заборонити посилання на фізичне насильство в сім’ї у статті 173-2 та взагалі виключити насильство в сім’ї з тексту цієї статті. Випадки фізичного насильства повинні реєструватися, розглядатися та переслідуватися державою відповідно до Кримінального кодексу.

Стаття 173-2 чітко вказує, що вона стосується насильства в сім’ї, що не може розглядатися як злочин.

По-друге, як пояснено нижче, слід припинити винесення офіційних попереджень.

По-третє, як пояснено нижче, захисні приписи мають бути докорінно реформовані та виключені зі статті 173-2.

По-четверте, слід скасувати практику стягування штрафів за акти насильствав сім’ї, а рівно ж і практику корекційних програм для осіб, які вчинили насильство, адже в Україні вони і досі не розроблені, а їх ефективність ще не було оцінено. Замість цього до порушників слід застосовувати відповідне покарання, як-от обмеження волі та арешт.

Пункт про офіційні попередження необхідно виключити з тексту Закону України «Про попередження насильства в сім’ї» та статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Критики офіційних попереджень про неприпустимість насильства в сім’ї стверджують, що такі попередження не просто є неефективними, а й часто, навпаки, спонукають до ще більшого насильства над жертвою та стримують її від подання повторних скарг про насильство в сім’ї.

Захисні приписи мають бути докорінно реформовані та перейменовані, аби забезпечити їх відмінне функціонування. Завдяки реформі вони повинні отримати назву «заборонних судових наказів», що унеможливить будь-які непорозуміння. У процесі реформування положення про заборонні судові накази слід виключити з тексту статті 173-2, а натомість розробити окрему статтю Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка б включала відповідне покарання за невиконання заборонного судового наказу (наприклад, обмеження волі або арешт). Стягнення штрафу не є належним покаранням за невиконання заборонного судового наказу.

Заборонний судовий наказ має бути звичайним судовим наказом, який видається державним судом з вимогою до однієї особи припинити наносити шкоду іншій особі. Закон про заборонні судові накази має встановити, хто може звертатися за таким наказом, який захист може отримати особа від такого наказу, і спосіб забезпечення виконання цього наказу.

Положення про заборонні судові накази має дозволити суду висувати різні види вимог:

• Вимога «не наближатися» – кривдник повинен не наближатися до жерт-

ви, її/його буднику, місця роботи або школи, а також перестати контакту-

вати з жертвою.

• Вимога «жодного контакту» – кривднику заборонений будь-який контакт з жертвою, незалежно від форми такого контакту – телефонні дзвінки, записки, пошта, факс, електронна пошта або доставка квітів чи подарунків жертві.

• Вимога «припинити знущання» – кривдник не має права чіпати жертву або погрожувати їй.

• Вимога «про допомогу» – зобов’язує кривдника виплачувати тимчасову допомогу або продовжувати здійснювати платежі за спільне помешкання.

• Вимога «одноосібного використання» – надає жертві право на одноосібне використання помешкання або машини, що є спільною власністю.

• Вимога «відшкодування» – наказує кривднику покрити медичні витрати або шкоду, яку він завдав майну.

Суд також повинен мати можливість направити кривдника на лікування від алко- та наркозалежності або спрямувати його на реабілітацію чи проходження лікувальних програм для осіб, які здійснили насильство.

Якщо кривдник порушує заборонний судовий наказ – робить щось, що суд йому/їй заборонив, або не робить те, що суд зобов’язав його/її робити, –це становить порушення наказу. Жертва може звернутися до міліції чи суду, або до обох установ залежно від порушення, з вимогою змусити кривдника

виконувати заборонний судовий наказ.

Функція заборонних судових наказів – захист жертви без безпосереднього покарання порушника. Кривдники і досі караються арештом за вчинення насильства в сім’ї. Слід припинити поширену в Україні практику стягнення штрафів за насильство в сім’ї та порушення заборонних судових наказів і розпочати використовувати більш прийнятне покарання, яке є співмірним злочину та не має негативного впливу на жертву.

Для наочності у Блоці 3 наведено досвід зі складання та надання приписів у Німеччині відповідно до Акта про захист від актів насильства та домагання за цивільним законодавством.

Для порівняння у Блоці 4 показано, як працюють захисні приписи в Республіці Болгарія згідно із Законом про захист від насильства в сім’ї. Як у Німеччині, так і в Болгарії винесення захисного припису є в межах компетенції суду, а за його виконання відповідає поліція.