Селезінка

Лімфатичні утворення нижньої кінцівки

Лімфатичні утворення порожнини малого таза

Лімфатичні утворення черевної порожнини

Лімфатичні утворення верхньої кінцівки

Лімфатичні утворення грудної порожнини

Лімфатичні утворення голови та шиї

Лімфа від тканини голови відтікає у лімфатичні вузли го­лови: потиличні, привушні, соскоподібні, лицеві, піднижньо­щелепні (збирають лімфу від зубів, щелеп, пародонта тощо), підборідні (збирають лімфу від кінчика язика, щелеп, зубів, па­родонта тощо). Лімфа з лімфатичних вузлів голови відтікає в поверхневі лімфатичні вузли шиї, які поділяють на передню, бічну і задню групи. Лімфа з глибоких лімфатичних вузлів шиї відтікає в правий і лівий яремні стовбури.

Лімфа від стінок грудної порожнини відтікає в парієталь­ні лімфатичні вузли грудної порожнини, від внутрішніх орга­нів — у вісцеральні лімфатичні вузли (притрахейні, трахео­бронхіальні, бронхо-легеневі, передні та задні середостінні). Лім­фа з лімфатичних вузлів грудної порожнини відтікає у правий та лівий бронхо-середостінні стовбури. Правий бронхо-середо­стінний стовбур впадає у праву лімфатичну протоку, а лівий бронхо-середостінний стовбур — у грудну протоку.

Лімфатичні судини йдуть разом з артеріями та глибокими венами. На своєму шляху вони впадають у ліктьові та пахвові лімфатичні вузли, від яких лімфа відтікає у правий та лівий підключичний стовбури.

Лімфа від стінок черевної порожнини відтікає в парієталь­ні лімфатичні вузли: нижні діафрагмові і поперекові. Від вну­трішніх органів черевної порожнини лімфа відтікає у вісцера­льні лімфатичні вузли: черевні і верхні та нижні брижові, З парієтальних лімфатичних вузлів лімфа відтікає в правий та лівий поперекові стовбури, які впадають у грудну протоку. Кишковий стовбур збирає лімфу від вісцеральних вузлів і впа­дає у грудну протоку.

Лімфа від стінок і органів порожнини малого таза відтікає у клубові лімфатичні вузли, а далі у поперекові стовбури (правий та лівий).

Лімфатичні судини супроводжують артерії та глибокі вени, впадають у підколінні та пахвинні лімфатичні вузли, від яких лімфа відтікає у правий та лівий поперекові стовбури.

Селезінка (splen, lien) розташована в черевній порожнині в лівому підребер'ї. Це непарний орган, який має бобоподібну форму. У ній виділяють дві поверхні — діафрагмову та вісце­ральну, два краї — верхній та нижній, два кінці — задній та передній. На вісцеральній поверхні знаходяться ворота селе­зінки, через які проходять судини та нерви.

Селезінка вкрита очеревиною і сполучнотканинною капсу­лою, від якої всередину органа відходять перегородки — тра­бекули, які в глибоких ділянках органа анастомозують між со­бою. Між трабекулами розташовується паренхіма — пульпа селезінки. Розрізняють червону та білу пульпу.

Червона пульпа становить близько 80% маси селезінки і складається з ретикулярної сполучної тканини, в якій міс­тяться формені елементи крові й проходять численні кровонос­ні судини синусоїдального типу. Колір зумовлений наявністю в ній скупчень еритроцитів.

У пульпарних тяжах селезінки (це ділянки червоної пуль­пи, які знаходяться між синусами) здійснюються процеси пе­ретворення В-лімфоцитів на плазмоцити, а також моноцитів на макрофаги.

Біла пульпа становить близько 20% маси органа й утворе­на лімфатичними фолікулами (вузликами) селезінки (діамет­ром 0,3—0,5 мм, які складаються з лімфоцитів, плазмоцитів та інших клітин, що залягають у петлях ретикулярної ткани­ни) та лімфатичних періартеріальних піхв (скупчення лімфо­цитів довгастої форми, які у вигляді муфт охоплюють артерії білої пульпи. У центральній частині періартеріальної піхви, ближче до просвіту судини, концентруються В-лімфоцити і плазмоцити, на периферії — Т-лімфоцити).

Функції селезінки:

• здійснюється розмноження лімфоцитів;

• "кладовище" еритроцитів;

• депо крові та заліза;

• синтез біологічно активних речовин (спленін, фактор пригнічення еритропоезу);

• в ембріональний період є універсальним кровотворним органом.