Організація баз і банків даних автоматизованої інформаційної системи. Ресурси баз даних
Для задоволення інформаційних потреб усіх користувачів в ІС існує банк даних (БнД).
До складу БнД входять такі складові: сукупність технічного та програмного забезпечення, база даних, СУБД, словник даних, адміністратор БД. Головні складові банку даних — база даних і програмний продукт, який називається системою управління базою даних (СУБД).
Система управління базами даних (СУБД) — це програмні засоби, за допомогою яких можна створювати бази даних, поповнювати їх та працювати з ними.
Банк даних (БнД) — це автоматизована система, сукупність інформаційних, програмних, технічних засобів і персоналу, що забезпечує зберігання, нагромадження, оновлення, пошук і видачу даних.
База даних (БД) — це спеціальним чином організоване зберігання інформаційних ресурсів у вигляді інтегрованої сукупності файлів, що забезпечує зручну взаємодію між ними та швидкий доступ до даних.
В основу організації БД покладено принцип єдності, тобто БД повинна бути єдиною. На всіх етапах життєвого циклу БД складається з двох компонентів: структури та даних. На різних рівнях опису БД її структура зображується:
на інфологічному рівні (сутність — зв’язок);
на датологічному рівні вона може бути однією з моделей даних — ієрархічною, мережевою, реляційною, об’єктно-орієтованою, об’єктно-реляційною, багатовимірною, змішаною;
на фізичному рівні (структура файлів даних і допоміжних файлів).
Більшість баз даних мають табличну структуру.
Файли даних також складаються зі структури та даних. Структура охоплює такі компоненти: ім’я поля, тип поля, довжина поля. Дані— це компонент БД, над яким виконуються в ІС дії.
Використання принципів бази та банку даних передбачає організацію зберігання інформації у вигляді БД, де всі дані зібрано в єдиному інтегрованому середовищі, і до інформації як важливого ресурсу забезпечено широкий доступ користувачів. Така організація даних усуває цілий ряд проблем:
відпадає потреба в кожній прикладній програмі детально вирішувати питання організації файлів;
усуває багаторазове введення й дублювання одних і тих самих даних;
не виникає проблеми зміни прикладних програм у зв’язку із заміною фізичних пристроїв або зміни структури даних;
підвищує рівень надійності та захищеності інформації;
зменшує надлишок даних.
Технологія баз і банків — провідний напрям організації внутрішньомашинного інформаційного забезпечення. Розвиток технологій баз і банків даних визначається рядом чинників: ростом інформаційних потреб користувачів, вимогами ефективного доступу до інформації, появою видів масової пам’яті, збільшенням її об’ємів, новими засобами та можливостями в галузі комунікації.
База даних — це динамічний об’єкт, який змінює значення зі зміною стану предметної сфери, яка відображається (зовнішніх умов стосовно бази).
Словник метаданих сам по собі є БД і містить інформацію про саму БД, є інструментом адміністратора БД і БнД та відіграє особливу роль. Адміністратор БД (АБД) — особа або група осіб, які відповідають за загальне керування БД. Важливе завдання адміністратора БД — захист даних від злому, несанкціонованого та некомпетентного доступу.
Для виконання функції адміністратора в СУБД передбачено різні службові програми. Адміністрування БД передбачає виконання функцій для забезпечення надійної та ефективної роботи бази даних, задоволення інформаційних потреб користувача, відображення в БД динаміки предметної сфери.
До теми «Створення комп’ютерних технологій»
Нині весь світ переживає бум інформаційних і комп'ютерних технологій, і зараз бухгалтерію будь-якої фірми важко уявити без засобів комп'ютеризації і відповідного програмного забезпечення. Спеціальні комп'ютерні програми можуть суттєво спростити ведення бухгалтерського і податкового обліку, а також складання звітності. Однак переважно ці програми дуже складні, дорогі і потребують періодичного сервісного обслуговування висококваліфікованими програмістами-бухгалтерами.
Поширена думка про те, що без автоматизації бухгалтерського обліку неможливо ефективно керувати сучасним підприємством, не підлягає сумніву. Проте тисячі і тисячі бухгалтерів, навчених багатим практичним досвідом, особливо старшого покоління, відчувають дрож від усвідомлення своєї непідготовленості для роботи з будь-якою комп'ютерною програмою. Що б ви подумали про людину, яка подолала пішки величезну відстань і йде далі, знемагаючи від втоми, ведучи за собою за вуздечку об'їждженого й осідланого коня? Так-так, саме ці думки приходять в голову, коли бачиш бухгалтера, який користується комп'ютером як друкарською машинкою. При цьому виникає величезне бажання допомогти такому бухгалтерові, тим більше, що зробити це досить просто.
Для вирішення оперативних завдань бухгалтерського обліку пропонуємо вам скористатися можливостями програми Excel - додатка з пакета MS Office. Ця програма становить собою електронні таблиці, що дають можливість автоматично здійснювати різноманітні розрахунки, а також забезпечує інтерактивний зв'язок між даними різних документів, створених вами в середовищі Excel (електронних таблиць), наприклад, між "Табелем обліку робочого часу" і розрахунком заробітної плати робітнику-погодиннику, між "Авансовим звітом" і "Журналом-ордером №7" тощо.
Це може істотно полегшити працю бухгалтера; наприклад, вам досить буде проставити в "Табелі обліку робочого часу" відпрацьовані дні або дні хвороби, а все інше машина зробить сама: і нарахує заробітну плату, і зробить утримання, виведе сальдо, складе проведення і зробить ще багато чого іншого - все те, що ви запрограмуєте. Причому таке програмування нескладне і не потребуватиме спеціальних знань, а створивши для себе "програму" один раз, ви зможете нею користуватися стільки часу, скільки вам потрібно, коригуючи її відповідно до змін у законодавстві. Є ще одна перевага - розрахунки, на які ви щодня або щомісяця тратите години, машина зробить за лічені частки секунди.
Наполегливо радимо вам витратити час на вивчення цього матеріалу. Таким чином ви надалі полегшите собі роботу і зекономите набагато більше часу, ніж витратили, а також заощадите гроші, оскільки, створюючи документи в Excel, бухгалтерові не треба звертатися до розробника програми - усі необхідні коригування він може зробити сам, що дуже важливо в умовах мінливого законодавства.
З появою ЕОМ настала ера „комп’ютерної” інформаційної технології, яка у своєму розвитку пройшла кілька етапів.
Основне завдання інформаційної технології етапу машинних ресурсів (50-60-ті роки ХХ століття) полягало в підвищенні ефективності оброблення даних за формалізованими алгоритмами або такими, що легко формалізуються. Концепція інформаційної технології полягала в тому. що все, що можуть робити люди, вони повинні робити, ЕОМ виконувала лише роботи з опрацювання інформації, які люди принципово виконувати не могли, наприклад, масові розрахунки.
Для етапу програмування (середина 60-х – початок 80-х років ХХ століття) визначальним став широкий випуск міні-ЕОМ. Вартість машинних ресурсів істотно знизилась, тому метою інформаційної технології стала економія праці програмістів. Докорінно змінилась концептуальна орієнтація: все, що можна запрограмувати, повинні робити ЕОМ, люди повинні виконувати лише те, що не можна запрограмувати.
Основу концепції третього етапу – нової інформаційної технології (1970 – 1990 рр.) становлять розділена комп’ютерна техніка, „дружнє” програмне забезпечення, розвинуті комунікації, користувачеві надавалась можливість автоматизувати все, що люди можуть описати, програмувати без програмістів.
Основним завданням нової інформаційної технології було створення типової технології автоматизації персональних обчислень, з метою – економія праці користувачів. Елементом нової інформаційної технології стало автоматизоване робоче місце фахівця певного профілю.
В основу концепції високих інформаційних технологій (четвертий етап, кінець ХХ століття – по т.ч.) покладено ідею вдосконалення засобів спілкування між людьми з глобалізацією інформаційного простору до масштабів планети.
Здешевлення вартості ПЕОМ і широке їх охоплення глобальними комп’ютерними мережами, що ґрунтується на платформі „клієнт-сервер”, сприяло виникненню інформаційних технологій (високих інформаційних технологій).
Основними завданнями високих інформаційних технологій є:
ü досягнення універсальності методів комунікацій;
ü підтримка систем мультимедіа і максимальне спрощення інтерфейсу „людина - ЕОМ”;
ü відкритість стандартів, тобто використання протоколів з програмних інтерфейсів, що гарантували б створення єдиного інтерфейсу для всі х взаємодій з ЕОМ (доступу до файлів, повідомлень, сторінок, документів, тобто до локальних дисків і Web – сторінок, графіки та мультимедіа).
Метою етапу високих інформаційних технологій є зниження вартості інформаційного контакту, необмеженість обсягу доступної користувачеві інформації, повноцінність використання як персональних машинних ресурсів, так і мережених.
До теми «Режими роботи ЕОМ»
Вирішення економічних і управлінських завдань завжди пов’язане з виконанням дій зі збирання необхідної інформації, опрацювання Ії за деякими алгоритмами і передавання у зручній формі особі, яка приймає рішення. Таку традиційну технологію розв’язування економічних і управлінських завдань називають предметною технологією. Залежно від технологічних засобів для вирішення різноманітних завдань деякої предметної області можна ввести поняття забезпечуючої інформаційної технології, подальший розвиток якої приводить до поняття функціональної технології.
Функціональна технологія – предметна технологія, яка використовує для вирішення завдань як загальноприйняті, так і спеціальні технічні та програмні засоби – текстові і табличні процесори, системи управління базами даних, експертні системи тощо.
Більшість забезпечуючих і функціональних інформаційних технологій можуть бути використані фахівцем-економістом без додаткової ланки – програмістів. Залежно від участі користувача в процесі вирішення завдання з опрацювання даних функціональні інформаційні технології можуть бути поділені на пакетні і діалогові. Слід зазначити, пакетні технології характерні для централізованого опрацювання інформації, а діалогові – для децентралізованого опрацювання інформації на обчислювальних машинах.