Поняття демографічного прогнозу
Тема 10. Модель населення.
ДЕМОГРАФІЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ
Контрольні запитання
1. Яким є співвідношення понять природний приріст (збиток) населення і відтворення населення?
2. Чи можна вважати, що позитивний природний приріст населення гарантовано означає відсутність депопуляції?
3. У чому різниця між брутто- і нетто-коефіцієнтами відтворення?
4. Що таке коефіцієнт Лотки, що конкретно він означає?
5. Як розраховується “ціна простого відтворення”? Яка методична роль цього показника?
Змістовний модуль 3
1. Поняття демографічного прогнозу.
2. Класифікація демографічних прогнозів.
Демографічний прогноз – це науково обґрунтоване передбачення основних параметрів руху населення й майбутньої демографічній ситуації: чисельності, віково-статевої і сімейної структури, народжуваності, смертності, міграції.
Необхідність демографічного прогнозування пов'язана із завданнями прогнозування й планування соціально-економічних процесів у цілому. Без попереднього демографічного прогнозу неможливо уявити собі перспективи виробництва й споживання товарів і послуг, житлового будівництва, розвитку соціальної інфраструктури, охорони здоров'я, освіти, пенсійної системи, рішення геополітичних проблем і т.д. Саме тому діяльність щодо прогнозування динаміки чисельності й структури населення, чисельності й структури родин, окремих демографічних процесів становить найважливішу частину загальної діяльності міжнародних, державних і неурядових організацій, установ і наукових інститутів. У нашій країні перший прогноз динаміки й структури населення був виконаний ще в 1921 р. під керівництвом Е. Тарасова й
С. Струмиліна. В його основу були покладені підсумки перепису населення 1920 р.
Із чисто наукових позицій особлива роль демографічного прогнозування випливає з найважливішого загальнонаукового принципу, відповідно до якого цінність і плодотворність усякої наукової теорії не тільки й не стільки визначається тим, якою мірою дана теорія зв'язує воєдино накопичені наукові факти, скільки здатністю теорії пророкувати нові, раніше не відомі властивості і явища. Із цього погляду демографічний прогноз може розглядатися і як критерій оцінки покладеної в його основу теорії.
З технічної точки зору, демографічний прогноз виступає звичайно у вигляді так званого перспективного вирахування населення, тобто розрахунку чисельності й віково-статевої структури, побудованої на підставі даних про зміни демографічних характеристик (чисельності населення, демографічних структур, народжуваності, смертності і т.д.) у минулому, а також з урахуванням прийнятих гіпотез щодо їхньої динаміки в майбутньому. Такого роду розрахунки робляться звичайно в декількох варіантах, задаючи межі найбільш імовірних змін населення.
Взагалі багатоваріантність демографічного прогнозу, як і будь-якого іншого, є настійною вимогою. Звичайно прогноз робиться в трьох варіантах, які прийнято називати “нижнім”, “середнім” і “верхнім”, причому “середній” варіант відповідає як би найбільш імовірному ходу подій, а “нижній” й “верхній” задають зовнішні границі динаміки демографічних показників.
Умовою точності прогнозу є правильні, науково обґрунтовані припущення про тенденції зміни репродуктивної, самозберігальної й міграційної поведінки населення, дані про які можна одержати за допомогою спеціально організованих соціолого-демографічних досліджень. Саме висування й верифікація гіпотез про ці тенденції стають дійсно й надзвичайно цікавими науковими завданнями, рішення яких одночасно виступають своєрідним бруском, на якому перевіряються парадигмальні орієнтації дослідників та їхні теоретичні досягнення.
Демографічні прогнози лежать в основі будь-якого соціального прогнозування й планування. Справді, що б не планувалося на перспективу: розвиток виробництва конкретних товарів чи послуг, соціальної структури суспільства, включаючи її структуру за розмірами і складом родин, будь-які соціальні процеси – у всіх випадках нам, насамперед, потрібно буде довідатися прочисло й склад майбутніх учасників цих соціальних процесів за статтю й віком, оскільки ці “параметри” людей впливають на характер й інтенсивність їхньої діяльності й, відповідно, на характер й інтенсивність соціальних процесів.
Цілі демографічного прогнозування пов'язані з потребами економічного планування (необхідністю передбачення динаміки чисельності й структури трудових ресурсів); з необхідністю оцінки майбутньої динаміки споживчого попиту на ті чи інші види товарів і послуг, у тому числі для рішення завдань маркетингу; з потребами планування житлового будівництва; з потребами планування соціальної сфери (освіта, охорона здоров'я, пенсійна система та ін.); з геополітичними завданнями й багатьма іншими. Цілі демографічного прогнозування є однією з найважливіших підстав, за якими будується класифікація прогнозів населення.
Важливою характеристикою демографічних прогнозів є їхня вірогідність, тобто відповідність прогнозних характеристик населення й демографічних прогнозів тому, якими вони будуть у дійсності. Вірогідність демографічного прогнозу визначається точністю вихідної демографічної інформації, обґрунтованістю прийнятих гіпотез, тривалістю прогнозного періоду.