Поняття відтворення населення
Тема 9. Режим відтворення населення.
Контрольні запитання
Імовірність народження дітей різних черговостей
Ще однією важливою характеристикою народжуваності реальних поколінь є ймовірність народження дітей різних черговостей. Ця ймовірність представляє собою відношення числа жінок, які народили дитину (і + 1)-ої черговості, до загальної чисельності жінок, які народили (і) дітей:
аі + 1 = | Жі + 1 | , (2.6.4.1) |
Жі |
де аі + 1 – імовірність народження дитини (і + 1)-ої черговості;
Жі, Жі + 1 – чисельність жінок, які народили (і) та (і + 1) дитину, відповідно.
Легко бачити, що даний показник ідентичний аналогічному показнику для умовного покоління. Відмінність полягає тільки в тому, що у випадку умовного покоління в знаменнику дробу присутні жінки всіх репродуктивних віків (всіх поколінь), а у випадку реального покоління – жінки тільки одного покоління.
Маючи ряд значень а за ряд років можна одержати подання про динаміку інтенсивності народжуваності в різних поколіннях (шлюбних когортах) жінок.
1. Як зв’язані між собою поняття народження, плідність, народжуваність, природна народжуваність?
2. Яке з перерахованих нижче понять є зайвим: агамія, бездітність, інфертильність, стерильність?
3. Що виражає індекс дітності?
4. Які значення загального коефіцієнту народжуваності є низькими? Середніми? Дуже високими?
5. Що таке коефіцієнт сумарної народжуваності, які умови приймаються при його розрахунку?
6. Основні показники народжуваності для реального покоління.
7. Якими є основні методичні підходи до обліку ролі поведінкових та структурних факторів в аналізі народжуваності?
8. В чому полягає їхня принципова відміна?
1. Поняття відтворення населення.
2. Показники відтворення населення.
Вище були розглянуті основні показники динаміки чисельності населення. Було показано, що зміни чисельності населення за той чи інший період часу визначаються співвідношенням між народжуваністю й смертністю, імміграцієюй еміграцією. Ці співвідношення виражаються в рівнянні демографічного балансу, який зв'язує між собою чисельність населення на початку й кінці періоду, числа тих, що народилися, померли, прибули і відбули. Основні поняття, які характеризують цей процес безперервної зміни чисельності населення, – це загальний приріст (збиток), природний приріст (збиток)і сальдо міграції.При цьому всі ці характеристики існують і використовуються у вигляді як абсолютних, так і відносних показників.
Міграція не входить у предмет демографії, тому надалі мова буде йти тільки про природний приріст (збиток)населення. У реальності міграція, зрозуміло, не може зникнути, але для цілей наукового дослідження цілком припустимо вважати, що вона відсутня. Це робиться за допомогою допущення закритостінаселення, тобто припущення, що міграція відсутня. Тільки це допущення дозволяє вивчати процес зміни поколінь, динаміку населення в “чистому” виді, вільному від впливу міграції.
Однак одного цього допущення недостатньо, як недостатньо аналізувати тільки природний приріст (збиток) населення. Останній залежить від вікової структури населення, оскільки і народжуваність і смертність, які його утворюють, і їхнє співвідношення між собою визначаються, крім іншого, віковою структурою населення. Тим часом тільки вивчення динаміки населення в чистому виді, вільної від впливу як міграції, так і вікової структури, відповідає визначенню предмета демографії, як науки про відтворення населення, та розумінню самого відтворення населення.
Головна особливість населення полягає в тому, що, незважаючи на постійні зміни його чисельності й структури, воно зберігається як населення, тобто як сукупність людей, яка самовідтворюється.Можна навіть сказати, що населення самозберігається, залишається самим собою саме й винятково завдяки цим безперервним змінам.
Цей процес самозбереження населення в ході його безперервних змін і називають відтворенням населення, і саме він і утворює предмет демографії як науки.