Показники народжуваності за черговістю народження
Повікові коефіцієнти народжуваності
Серед часткових коефіцієнтів народжуваності найважливіше місце належить повіковим коефіцієнтам народжуваності, які вимірюють чисту інтенсивність народжуваності в конкретній віковій групі. Повікові коефіцієнти можна розраховувати для однорічних або для п'ятирічних (десятирічних) вікових інтервалів. В останньому випадку вони приводяться до одного року (усереднюються). Повікові коефіцієнти народжуваності розраховуються як відношення числа народжень у жінок певного віку (х років) до їхньої середньорічної чисельності:
ПКНр = | nНрх | 10000 ‰, (2.6.3.7) |
nЖх |
де ПКНр - повікові коефіцієнти народжуваності;
nНрх – число народжень у жінок віку (х + n) років;
nЖх – середньорічна чисельність жінок віку (х + n) років.
Розрахунок повікових коефіцієнтів народжуваності вимагає набагато більшого обсягу даних, ніж розрахунок загальних або спеціального її коефіцієнтів. Тут потрібні дані не просто про загальне число народжень за рік, але й про їхній розподіл за віком матері. Інакше кажучи, для вирахування повікових коефіцієнтів у країні повинна існувати надійна й точна система обліку природного руху населення, яка має місце далеко не завжди. Навіть у країнах з добре налагодженою статистикою населення дані про розподіл народжених за віком матері стали збиратися лише в середині нинішнього сторіччя. Для тих випадків, коли такого роду дані відсутні, розроблені спеціальні математичні моделі, які дозволяють за даними про загальне число народжень у країні відновити повікові коефіцієнти народжуваності. Найбільш відомими із цих моделей є моделі Е. Коулаи Дж. Трассела (1974) і Дж. Браса (1981). При розрахунку повікових коефіцієнтів народжуваності, а також її спеціального коефіцієнта (який теж по суті є за визначенням повіковим коефіцієнтом народжуваності для віку 15-49 років) прийнято всі народження в матерів молодше 15 років відносити до віку 15 років (або 15-19 років, якщо коефіцієнти розраховуються для п'ятирічних вікових груп). Народження ж у матерів, чий вік перевищує 49 років, відносять відповідно до віку 49 років. Це не знижує точності визначення повікових коефіцієнтів для цих віків у чинність досить незначного числа народжень у самих молодших (до 14 років) і в самих старших (50 років і більше) віках. Однак якщо метою дослідження є вивчення народжуваності саме в цих вікових групах, то, зрозуміло, повікові коефіцієнти для них розраховуються за загальним правилом (таблиця 2.6.3.2).
Крім віку матері в аналізі народжуваності важливе значення має й кількість дітей, яких народила жінка в минулому, або черговість, чи порядок народження. Порядок народження - кількість дітей, народжених жінкою, включаючи й останню дитину. Хоча найбільше значення порядок народження має в когортному аналізі народжуваності, його роль велика також й у поперечному аналізі, у контексті умовного покоління. У демографії застосовуються такі показники народжуваності почергового народження для умовного покоління:
- спеціальний коефіцієнт народжуваності почергового народження (СКНрЧ);
- повіковий коефіцієнт народжуваності почергового народження (ПКНрЧ);
- імовірність народження дитини певної черговості (ІНДЧ).
Перший з них розраховується як відношення числа народжень дітей і-тої черговості до чисельності жінок репродуктивного віку:
СКНрЧ = | Нрі | 1000 ‰, (2.6.3.8) |
Ж15-43 |
де СКНрЧ - спеціальний коефіцієнт народжуваності почергового народження;
Нрі - число народжень і-ої черговості;
Ж15-43 - чисельність жінок репродуктивного віку.
Таблиця 2.6.3.2 - Розрахунок загального, спеціального й сумарного коефіцієнтів народжуваності
Вік | Т (рік) | Т + 10 (рік) | |||||
Віковий інтервал, років | Середина вікового інтервалу, midpoint х | Число народ-жень, НрХ | Чисель-ність жінок, ЖХ | Повікові коефіцієнти народжуваності, ПКНр | Число народ-жень, НрХ | Чисель-ність жінок, ЖХ | Повікові коефіцієнти народжуваності, ПКНр |
5 = (3) / (4) 1000 ‰ | 8 = (6) / (7) 1000 ‰ | ||||||
15-49 | … | 59,8 | 36,1 | ||||
15-19 | 17,5 | 52,5 | 49,4 | ||||
20-24 | 22,5 | 163,9 | |||||
25-29 | 27,5 | 103,1 | 66,4 | ||||
30-34 | 32,5 | 54,6 | 29,3 | ||||
35-39 | 37,5 | 10,5 | |||||
40-44 | 42,5 | 2,2 | |||||
45-49 | 47,5 | 0,2 | 0,1 | ||||
Частка жінок репродуктивного віку у всьому населенні, % Δ | |||||||
Середньорічне населення | |||||||
Загальний коефіцієнт народжу-ваності (ЗКНр), ‰ | ![]() | ![]() | |||||
Спеціальний коефіцієнт народжу-ваності (СКНр), ‰ | ![]() | ![]() | |||||
Коефіцієнт сумарної народжу-ваності (ΣКНр), народжень на 1 жінку репродуктивного віку | ![]() | ![]() | |||||
Середній вік матері при народ-женні дитини (![]() | ![]() | ![]() |
При розрахунку цього показника народження невідомого порядку прийнято розподіляти між народженнями відомого порядку, або пропорційно їхньої чисельності, або за будь-яким іншим підходящим розподілом. Як видно з визначення цього показника, сума спеціальних коефіцієнтів народжуваності почергового народження дорівнює просто спеціальному коефіцієнту народжуваності:
СКНр = ΣСКНрЧ (2.6.3.9)
Спеціальний коефіцієнт народжуваності почергового народження є досить інформативним показником при аналізі процесу зниження народжуваності, оскільки в населеннях з низькою народжуваністю значення цього коефіцієнта для вищих порядків народження практично дорівнюють нулю. З іншого боку, одним з перших індикаторів початку зниження народжуваності є саме зменшення коефіцієнтів для вищих порядків народження.
Повікові коефіцієнтинароджуваності почергового народження розраховуються як відношення числа народжень дітей і-тої черговості в жінок віку х років до чисельності жінок цього віку:
ПКНрЧ = | НрХі | , (2.6.3.10) |
ЖХ |
де НрХі - число народжень і-тої черговості в жінок віку х.
Сума повікових коефіцієнтів народжуваності почергового народження дорівнює просто повіковому коефіцієнту народжуваності для даного віку.