Демографічне вивчення чисельності та складу населення

Тема 3. Статистичне вивчення чисельності та складу населення.

ВІДТВОРЕННЯ НАСЕЛЕННЯ ЯК ЄДНІСТЬ ДЕМОГРАФІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

Тема 3. Статистичне вивчення чисельності та складу населення.

Змістовний модуль 2

1. Демографічне вивчення чисельності та складу населення.

2 . Структура та склад населення.

Демографічний процес –це безліч однорідних демографічних подій, які відбуваються з населенням у цілому (народження, смертність, шлюбність, розлучність, міграція). Як процес руху населення, він може здобувати одну з трьох форм:

- природний рух – процес, який змінює чисельність населення шляхом його відновлення (смертність і народження) або викликає цю зміну (шлюбність і розлучність);

- міграція, механічний рух, переміщення населення – процес зміни чисельності і складу населення за рахунок його територіального розміщення (урбанізація, еміграція, імміграція);

- соціальний рух – процес зміни соціального складу населення внаслідок його соціально-економічного і культурного розвитку (зникнення одних шарів населення і поява інших).

Основою і суб'єктом процесу суспільного виробництва і всього соціального і політичного життя держави є населення і, у першу чергу, працездатна його частина.

“Коли ми розглядаємо дану країну в політико-економічному відношенні, – вказує К. Маркс, – то ми починаємо з її населення, його поділу на класи, розподілу населення між містом, селом і морським промислом, між різними галузями виробництва, з вивозу і ввозу, річного виробництва і споживання, товарних цін і т.д.”.

Основною задачею демографічної статистики є визначення чисельності і складу населення.

Джерелом даних про чисельність населення є переписи, які проводяться зазвичай кожні 10 років, а в міжпереписний період – розрахунки на основі даних поточного обліку процесів природного і механічного руху населення за балансовою схемою:

Sп_року + N + П – М – У = Sк_року , (2.1.1.1)

де Sп_року і Sк_року – чисельність населення відповідно на початок і кінець року;

N – число народжених за рік;

М – число померлих за рік;

П – число тих, що прибули на дану територію (місто, селище) протягом року;

В – число тих, що вибули з даної території (міста, селища) протягом року.

При розрахунку чисельності населення окремих населених пунктів на певну дату в статистиці можуть враховуватися різні категорії населення: постійне(ПН) і наявне(НН), тимчасово проживаюче(ТП) і тимчасово відсутнє(В), які зв’язані між собою у виді балансів категорій населення. При рішенні таких задач, як планування будівництва, житла, шкіл, дитячих установ, лікарень та ін., необхідно виходити з чисельності постійного населення кожного пункту; при рішенні ж таких задач, як забезпечення безперебійної роботи міського транспорту, торговельних підприємств, спеціальних навчальних закладів і т.п. – з чисельності наявного населення.

Показники наявного і постійного населення - моментні, оскільки реєструються на певну дату (на критичний момент перепису або на початок кожного року в міжпереписний період). У такому виді вони характеризують тільки стан населення. Але для оцінки демографічного процесу необхідні інтервальні показники. З цією метою вживається не моментна чисельність, а середня за період (наприклад, місяць, квартал, рік). У залежності від первинних даних і мети розрахунків використовуються такі види середніх:

- арифметична проста –увипадку, коли є дані про чисельність населення на початок (S_П)і кінець (S_K)періоду (місяця, року):

=	SH + SK	; (2.1.1.2)

- хронологічна –коли дані про чисельність населення на певну дату представляють собою моментний динамічний ряд з рівними відрізками часу між датами (наприклад, на початок місяця, кварталу):

, (2.1.1.3)

де – середня чисельність населення за період (місяць, квартал, рік);

n – число даних про чисельність населення на дату;

- арифметична зважена, коли в моментному динамічному ряді відрізки часу між датами (даними) не рівні:

, (2.1.1.4)

де _i–середня чисельність населення за окремі відрізки часу в динамічному ряді, звичайно обчислюється за середньою арифметичною простою;

t_i–проміжки часу між окремими даними (датами).

Якщо ж середня чисельність населення розраховується за тривалий період часу, протягом якого населення змінюється нерівномірно, використовують величину, скоректовану на середню геометричну:

, (2.1.1.5)

де К – ланцюгові річні коефіцієнти зростання (зниження) населення за окремі проміжки часу;

Д – добуток коефіцієнтів;

n – кількість років у періоді, за який обчислюється середня;

S₀ –вихідна (базисна) чисельність населення за період.