Землевпорядні інженерно-геодезичні вишукування

Інженерно-геодезичні вишукування

Лекція №2

Компоненти оцінки туристичного потенціалу краї

Тема 2. Туристичний потенціал країни та його оцінювання

Для науково коректного оцінювання туристичного потенціалу країни необхідно конкретизувати індикатори, за значеннями котрих це оцінювання відбуватиметься.

Такими індикаторами розвиненості туристичного потенціалу країни (території) найчастіше виступають його компоненти, що інтегровані в різнорідні системи забезпечення туристичної діяльності (див. таблицю 1).

 

Таблиця 1

Компоненти туристичного потенціалу країни (території)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Система обеспечения Компоненти
Ресурсне забезпечення Природні туристичні ресурси
Рукотворні туристичні ресурси
МТБ туризму
Туристична інфраструктура
Інформаційне поле
Кадрове забезпечення Ринок праці
Експерти й консультанти
Підготовка фахівців
Підготовка обслуговуючого персоналу
Фінансове забезпечення Інвестиції
Державні дотації
Кошти споживачів
Маркетингове забезпечення Цінова політика
Маркетинг
Інноваційне забезпечення Запровадження нових технологій розробки, просування та реалізації туристичного продукту
Креативні ідеї

 

Оцінка запропонованої системи компонентів туристичного потенціалу має сприяти вирішенню планувальних завдань та ухваленню управлінських рішень щодо підвищення ефективності туристичної діяльності на певній території.

До таких завдань зокрема відносять:

1. Кількісну та якісну оцінку рівня реалізації туристичного потенціалу території.

2. Виявлення причинно-наслідкових зв’язків між рівнем реалізації туристичного потенціалу й ступенем розвитку туристичної діяльності певної території.

3. Виявлення сприятливих і несприятливих чинників, що впливають на процес розвитку туристичної діяльності.

4. Прогнозування змін у туристичній активності й ухвалення на основі цих передбачень виважених управлінських рішень.

 

Землевпорядний проект може бути складений тільки з урахуванням інженерно-геодезичних вишукувань. Реалізація проекту, тобто перенесення його на місцевість також неможливе без проведення геодезичних вимірювань. Все це свідчить про значення інженерно-геодезичних вишукувань при землеустрої.

 

Інженерно-геодезичні вишукування проводяться з метою визначення просторово-геометричних характеристик умов, що впливають на проектування земельних ділянок. У ході цих вишукувань визначаються топографічні умови проектування земельних ділянок та просторово-геометричні характеристики геологічних, гідрологічних та інших умов на різних етапах проектування.

Інженерно-геодезичні вишукуваннязабезпечують отримання топографо-геодезичних матеріалів, даних про ситуацію і рельєф місцевості, існуючі будівлі і споруди (наземні, підземні і надземні), а також інші елементи планування.

Інженерно-геодезичні вишукування в землеустрої включають наступні види робіт:

- побудова і розвиток геодезичних мереж;

- побудова опорних межових мереж;

- топографо-геодезичні роботи;

- топографічне знімання (геопідоснова) масштабів 1:500, 1:1000, 1:2000, 1:5000, включаючи топознімання підземних і надземних споруд (інженерних комунікацій);

- подеревне топографічне знімання;

- оновлення (коректура) топографічних планів;

- топографічні знімання надкрупних масштабів 1:50, 1:100 для ландшафтного проектування;

- землевпорядні роботи (геодезичні роботи для земельного кадастру);

- проведення кадастрових зйомок, землевідведення (встановлення на місцевості меж об'єкту землеустрою);

- винесення в натуру меж земельних ділянок (відновлення на місцевості меж об'єкту землеустрою);

- формування і затвердження землевпорядних (межових) справ.

До складу інженерно-геодезичних вишукувань при вивченні топографічних умов входить визначення міри топографо-геодезичної вивченості території, тобто оцінка міри забезпеченості топографічними картами і планами. Матеріали і дані, що отимані за результатами інженерно-геодезичних вишукувань, землевпорядники і проектувальники часто називають геопідосновою.

Геопідоснова – це сукупність топографічних планів різних масштабів на територію земельної ділянки, що покладені в основу розробки різноманітної проектної документації (генеральних планів, проектів планування і реконструкції, технічних проектів, робочих креслень тощо).