Статистичний показник як якісна характеристика суспільних явищ.

Тема 2: Статистичні показники

1. Статистичний показник як якісна характеристика суспільних явищ.

2. Абсолютні статистичні величини.

3. Відносні величини.

4. Система статистичних показників.

5. Суть і умови використання середніх величин.

6. Види середніх величин

7. Середня арифметична.

8. Середня гармонійна.

9. Деякі особливості обчислення середніх величин.

10. Порядкові середні.

Статистична інформація створюється, передається і зберігається у вигляді показників.

Показник – узагальнююча характеристика суспільних явищ і процесів, в якій поєднуються кількісна і якісна визначеність їх.

Якісна визначеність зумовлена суттю явищ і відображається назвою показника (врожайність пшениці, продуктивність праці, чисельність студентів і т.ін.). Існує безліч різноманітних за змістом показників, бо соціально-економічні явища дуже різновидні.

Якісно визначений статистичний показник складається:

- з моделі кількісної сторони явища;

- числового значення.

Модель розкриває статистичну структуру показника, встановлює “що, де. коли, яким чином підлягає вимірюванню”. В ній обґрунтовуються одиниці вимірювання, технологія збору даних, обчислювальні операції.

Значення будь-якого показника визначено щодо конкретних умов простору і часу. Приклад: чисельність населення України, за даними перепису на 12.01.02р., становить 48,6 млн. осіб.

Якщо статистичний показник об’єктивно відображає соціально-економічну суть явища чи процесу, що вивчається, то статистична інформація про них буде вірогідною.

У вірогідностівиділяють два аспекти:

- адекватність, тобто спроможність відобразити саме ті властивості явищ, які передбачаються програмою досліджень. Щоб показник відповідав своєму призначенню та виконував свої функції, на стадії його проектування проводиться логічне та статистичне обгрунтування (всебічний теоретичний аналіз і розробка методології та методу кількісного вимірювання);

- точність. Вона залежить від статистичної структури показника, організації спостереження та обробки даних.

Статистична модель показника поєднує:

– якісну і кількісну визначеність економічних категорій;

– адекватність і точність їх вимірювання.

Рис. 1. Статистична модель показника.

Показники щодо статистичної природи надзвичайно різноманітні і поділяються за ознаками:

- за способом обчислення:

а) первинні – визначають зведенням даних статистичного спостереження і подають у формі абсолютних величин (кількісних і ∑ вкладів в Ощадбанк);

б) похідні (вторинні) першого порядку – обчислюються на базі первинних (середній розмір вкладу);

в) похідні (вторинні) другого порядку – обчислюються при порівнянні похідних показників першого порядку (індекс середнього розміру вкладу як ділення середнього розміру вкладу за січень на середній розмір за грудень).

- за ознакою часу:

а) інтервальні – характеризують явище за певний час - день, декаду, місяць, рік (обсяг виробленої продукції, введення в дію житла, споживання свіжої води і т.ін.);

б) моментні – дають кількісну характеристику явищ на певний момент часу (площа виноградних і цитрусових насаджень, протяжність нафтопроводів на кінець року і т.ін.).

Інтервальні і моментні показники можуть бути як первинними, так і похідними. (площа зрошувальних земель – моментний первинний, а частка зрошувальних земель відносно загальної площі – похідний моментний; усього спожито електроенергії в сільському господарстві – первинний інтервальний, а в розрахунку на одиницю робочого часу – похідний інтервальний).

- адаптивність (можливість підсумування):

а) адитивні – можна підсумувати. Ця особливість характерна для первинних показників;

б) неадитивні – не можна підсумувати. Це більшість похідних показників.

Усі показники можуть виступати у трьох формах:

- абсолютних;

- відносних;

- середніх величин.