Викривлення свердловин.

1.15.1. Загальні відомості. Однією з головних вимог до геологорозвідувальної свердловини є проходка її у відповідності з проектним завдання та геологічним розрізом. Викривленням свердловини називається відхилення її вісі (стовбуру) від проектного напрямку. При розвідці родовища без урахування викривлення можуть бути створеними заздалегідь неправильні уявлення щодо геологічної будови родовища або його ділянки. Для того щоб запобігти викривленню свердловини застосовують наступні заходи. Ретельно виставляється станок і спрямовуюча труба, застосовуються стабілізатори, обважнений низ колони, жорстко дотримуються раціонального технологічного режиму буріння. При великому скривленні стовбура свердловини буріння її може бути припиненим. У таких випадках свердловину можна виправити одним з наступних способів: цементуванням викривленої ділянки з подальшим переборюванням пройденого інтервалу, торпедуванням свердловини на початку викривленої ділянки з подальшим обсадженням трубами, штучним викривленням свердловини у потрібному напрямку.

1.15.2. Причини викривлення свердловини. Розрізняють геологічні, технічні і технологічні причини викривлення свердловин.

Геологічні причини пов’язані з неоднорідністю середовища, у якому здійснюється буріння. До них відносяться: зустріч буровим інструментом валунів, твердих включень, тріщин та порожнин, перетинання свердловиною під гострим кутом сланцюватих і тонкошаруватих порід, особливо якщо окремі прошарки мають різну твердість (рис…).

Технічні причини впливають на викривлення свердловин як при забурюванні їх, так і в процесі буріння. До таких причин відноситься неправильна установка станка та спрямовуючої труби; буріння короткою колонковою трубою, особливо у породах з чергування твердих і м’яких порід; буріння трубами малого діаметру у свердловині великого діаметру; буріння викривленими трубами; перехід на менший діаметр у свердловині не закріпленій обсадними трубами.

Причини викривлення технологічного характеру пов’язані із способами і параметрами режиму буріння. Вони можуть викликати нерівномірне розбурювання вибою і стінок свердловини, утворення значних зазорів між стінками і снарядом. До них відносяться надмірний тиск на вибій, використання дуже інтенсивної промивки у м’яких породах тощо.

Замір кривизни свердловини є обв’язковим при бурінні всіх вертикальних і спрямованих розвідувальних, опорних, структурних і експлуатаційних свердловин. Просторове положення будь-якої свердловини може бути визначеним, якщо відомі три її параметри: глибина, зенітний кут та азимутальний кут (рис…). Елементи викривлення свердловини заміряються спеціальною апаратурою, яка зазвичай входить до комплекту каротажних досліджень. Зазвичай для цього використовуються інклінометри різних моделей.

1.15.3. Спрямоване і багатовибійне буріння. Спрямованими називають свердловини, буріння яких у задану точку зв’язане із застосуванням штучного відхилення або з використанням природних напрямків. Багатовибійними називаються свердловини, з одного головного стовбуру яких буриться один або декілька додаткових стовбура, що дозволяю перетнути рудне тіло на різних горизонтах (рис…). Спрямоване буріння використовується також у випадках коли вибій свердловини має пройти під дно якогось водоймища, під інженерно споруду та інші.

Штучне викривлення свердловини здійснюється за наступною схемою. Створюється штучний вибій, якщо відхилення буде вище вибою головного стовбура, спуск відхилювача, орієнтування та розкріплення відхилювача, забурювання нового стовбуру та замір кута викривлення.

Комплект снаряда для спрямованого буріння складається із східчастого колонкового набору, відхиляючого снаряду (з використанням клина-ложка) та снаряду для плавного викривлення свердловини (рис…).

Крім того, для спрямованого викривлення свердловин використовуються також безклинові снаряди безперервної дії, які забезпечують плавне відхилення свердловини.