Стратегії розвитку загального управління

Стратегія розвитку / скорочення підсистеми управління персоналом.

Стратегії розвитку / скорочення фінансової підсистеми і підприємства.

Інструментом реалізації фінансових стратегій є поточні бюд­жети, які відбивають стосунки з фінансовими, кредитними, страховими організаціями, фінансовим ринком узагалі, а також з окремим» структурними підрозділами і особами всередині фірми.

Бюджет — це поточний план діяльності, де визначено майбутні витрати та джерела їхнього покриття.

Стратегії управління персоналом

Трудові ресурси або, як це прийнято визначати тепер, персонал, потребують створення відповідної системи управління ними, тобто визначення системи планування, організації, керівництва, контролю

Наведемо приклади стратегій управління персоналом.

1. Добір і навчання: добір і переміщення персоналу всередині підприємства; добір і заміна; балансування просування співробітни­ків із загальними та функціональними стратегіями; організація про­цесу навчання; організація аналітичних центрів добору та розвитку персоналу тощо.

2. Стратегія винагороди та мотивації: балансування винагороди та прибутків із загальними та забезпечуючими стратегіями; використання системи оцінки «робочого внеску» в результати; система участі у прибутках; впровадження нематеріальних важелів мотивації тощо.

3. Стратегії формування трудових відносин: участь персоналу в управлінні; стосунки із профспілками; адаптація до системи державного регулювання трудових відносин тощо.

4. Стратегія управління персоналом існує у вигляді плану до­бору, найму, навчання, перекваліфікації та стимулювання робітни­ків, які відповідали б потребам, що зумовлені майбутніми та органі­заційними змінами.

Стратегії розвитку загального управління стосуються таких напрямків:

розвиток і перебудова загальної структури управління підприєм­ством, окремими виробництвами, цехами та іншими ланками;

вдосконалення системи роботи з керівними кадрами;

розвиток технології процесів управління тощо.

Стратегії розвитку окремих функціональних підрозділів (згідно з функціональними стратегіями)	Загальні цілі, задачі, критерії ефективності раціоналізації системи загального управління
Дослідження та діагностика діючої системи управління
Визначення вимог до змін з боку зовнішнього середовища	Визначення вимог до змін з боку внутрішнього середовища
Встановлення організаційного діагнозу, виявлення суперечностей у розвитку системи управління
Дослідження, експерименти, моделювання, проведення роз-рахунків щодо різних напрямків підвищення ефективності та дієвості системи управління	Вивчення літературних джерел, узагальнення світового досвіду процвітаючих підприємств	Узагальнення та балансу­вання «організаційного зрізу» інших вітчизняних та іноземних процві­таючих підприємств
Розробка стратегій розвитку системи управління
Розробка планів і програм щодо організаційного розвитку підприємства

Рис. 4. Порядок розробки функціональної стратегії «загальне управління»

Наведемо приклади стратегій загального управління та інформаційного забезпечення процесів управління.

1. Стратегії формування та вдосконалення системи управ­ління: розподіл праці та створення спеціалізованих підрозділів; уні­версалізація діяльності управлінських ланок; централізація системи управління; децентралізація системи управління; підвищення ефек­тивності роботи системи управління; забезпечення гнучкості органі­заційних структур за рахунок впровадження підприємницьких ла­нок.

2. Стратегії технічного забезпечення системи управління: роз­ширення можливостей центрального процесора; придбання нового центрального процесора; розширення існуючих розподільчих мікро­процесорів; придбання нових процесорів і мереж; використання централізованого допоміжного програмного забезпечення; викорис­тання децентралізованого допоміжного програмного забезпечення.

3. Стратегія балансування «стратегічного набору» через ін­формаційну систему: створення та експлуатація системи спостере­ження за ситуацією в зовнішньому та внутрішньому середовищі; ав­томатизація рутинної діяльності підприємства; впровадження системи підтримки управлінських рішень; створення інформаційних систем для поліпшення обслуговування замовників; створення но­вих варіантів інформаційних систем «на продаж» тощо.