Управління підприємством.
За загальними правилами підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо). Функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами.
Управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.
Орган управління підприємством — це організаційно оформлена частина підприємства, яка представлена або одним, або декількома фізичними особами, та створюється в порядку, визначеному в законі і установчих документах, й володіє повноваженнями, що здійснюються в межах закріпленої за ним компетенції.
Органи управління підприємством можна класифікувати за низкою критеріїв:
- за (конструкцією) складом: а) одноособові органи (директор, генеральний директор); колегіальні органи (загальні збори, рада директорів, дирекція, спостережна рада та ін.);
- за способом формування: а) органи, що призначаються (керівник державного унітарного підприємства призначається власником майна державного унітарного підприємства); органи, що обираються (голова кооперативу обирається загальними зборами шляхом прямого таємного голосування); а також органи, що формуються іншим способом (склад учасників загальних зборів акціонерів не призначається, і не обирається, а формується відповідно до даних реєстру акціонерів товариства);
- за характером функції, що виконуються: а) керівні органи, що здійснюють загальне керівництво діяльністю господарської організації (загальні збори, спостережна рада); б) виконавчі органи, що здійснюють керівництво поточної діяльності господарської організації (правління, дирекція, директор, генеральний директор);
- за роллю, яку виконує орган у процесі утворення та наступного волевиявлення волі господарської організації: а) волеутворюючі органи — формують волю підприємства з окремих питань або цілої низки питань та виявляють її (волю) тільки всередині підприємства або стосовно інших учасників корпоративних відносин (як правило, це колегіальні органи); б) волевиявляючі органи, за допомогою яких підприємство реалізує свою господарську правосуб'єктність у відносинах з третіми особами (як правило, одноособові органи).
На всіх підприємствах, які використовують найману працю, між власником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом або уповноваженим ним органом повинен укладатися колективний договір, яким регулюються виробничі, трудові та соціальні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства. Вимоги до змісту і порядок укладення колективних договорів визначаються Законом України «Про колективні договори і угоди» від 1 липня 1993 р. Трудовий колектив підприємства становлять усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди) або інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством. Особливості управління підприємствами окремих видів (організаційних форм підприємств) встановлюються ГК України та законами про такі підприємства.
Відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Підприємство має право реалізовувати самостійно всю продукцію на території України і за її межами, якщо інше не передбачено законом.
Підприємства мають право на добровільних засадах об'єднувати свою господарську діяльність (виробничу, комерційну та інші види діяльності) на умовах і в порядку, встановлених ГК України та іншими законами. Види об'єднань підприємств, їх загальний статус, а також основні вимоги щодо здійснення ними господарської діяльності визначаються главою 12 ГК України, інші питання їх діяльності регулюються законодавством України.