Мал. 1. Гіпофіз.
ГІПОТАЛАМО-ГІПОФІЗАРНА СИСТЕМА. ГІПОФІЗ. ГІПОТАЛАМУС.
Заняття 35.
Актуальність теми: Регуляція функцій в організмі здійснюється не лише діяльністю нервової системи, але й ендокринною системою, впливами гуморальних факторів. Вивчення розвитку, мікро- та ультрамікроскопічної будови і функції гіпоталамуса та гіпофіза має важливе значення для розуміння ролі гіпоталамо-гіпофізарної нейросекреторної системи у контролі діяльності залоз внутрішньої секреції, для розуміння етіології та патогенезу захворювань, які пов’язані з патологією органів ендокринної системи, і часто зустрічаються в клініці.
Мета заняття:
ЗНАТИ: Розвиток, будову і функцію гіпоталамуса та гіпофіза.
ВМІТИ: Визначати в мікропрепаратах передню, проміжну і задню частини гіпофіза.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ
Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-вміння:
1. Анатомія гіпоталамуса та гіпофіза. 2. Мозкові пухирі і закладка гіпоталамуса і нейрогіпофіза. 3. Зябровий апарат і формування даху глотки. 4. Класифікація нейроцитів. 5. Види секреторної діяльності клітин.
Вивчіть тему за підручником і конспектом лекції. Проконтролюйте свої знання з таких питань:
1. Тканинні джерела розвитку гіпоталамуса і гіпофіза. 2. Особливості гістологічної будови гіпоталамуса. 3. Будова нейросекреторних ядер, зв’язок із гіпофізом. 4. Тканинні джерела розвитку гіпофіза. 5. Частини гіпофіза. 6. Клітини передньої частки гіпофіза: хромофобні, хромофільні: ацидофільні і базофільні. 7. Клітини проміжної частки гіпофіза. 8. Гістологічна будова задньої частки гіпофіза. Тільця Херінга. 9. Гормони гіпоталамуса і гіпофіза. 10. Гормони нейросекреторних ядер гіпоталамуса – рилізінг-фактори: ліберини і статини. 11. Гормони гіпофіза та зв’язок з іншими залозами внутрішньої секреції. 12. Особливості кровопостачання гіпофіза. Ворітна система.
ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ:
Вивчіть, намалюйте в альбомі і опишіть мікропрепарати:
Забарвлення: гематоксилін-еозин.
Збільшення: 40х10.
Позначення: А- передня частка гіпофіза: 1- хромофобні ендокриноцити, 2- ацидофільні ендокриноцити, 3- базофільні ендокриноцити, 4- гемокапіляри, Б- проміжна частка гіпофіза: 5- епітеліальні тяжі, 6- псевдофолікули з колоїдом, В- задня частка гіпофіза (нейрогіпофіз): 7- гліальні клітини (пітуїцити), 8- порожнина лійки.
Мал.2. Гіпоталамус. Схема розташування нейросекреторних ядер і зв’язок з гіпофізом.
Позначення: 1- супраоптичне ядро, 2- супрахіазмальне ядро, 3- паравентрикулярне ядро, 4- аксони нейросекреторних клітин, 5- задня частка гіпофіза, 6- передня частка гіпофіза, 7- кровоносне русло гіпоталамо-гіпофізарної ділянки, 8- аксо-вазальні синапси.
Вивчіть електронні мікрофотографії:
Велика нейросекреторна клітина гіпоталамуса (зб.7000) (рис. 16)
Позначення:1-нейросекреторна клітина: а) ядро, б) нейроплазма, в) нейросекреторні гранули, г) відросток, 2-гемокапіляр, 3-нейропіль.
Мала нейросекреторна клітина. Аркуатне ядро гіпоталамуса (зб.7000) (рис. 17)
Позначення:1-нейросекреторна клітина: а) ядро, б) нейроплазма, в) нейросекреторні гранули, 2-нейропіль.
Фрагмент передньої частки аденогіпофіза (зб.5000) (рис. 18)
Позначення:1-соматотропоцит, 2-тиреотропоцит, 3-хромофобний аденоцит, 4-фолікулярно-зірчаста клітина, 5-гемокапіляр: а) ендотеліоцит, б) базальна мембрана, в) еритроцити в просвіті капіляра.
Соматотропоцити. Передня частка аденогіпофіза (зб.10000) (рис. 19)
Позначення:1-соматотропоцит: а) ядро, б) гранулярна ендоплазматична сітка, в) гранули гормону, 2-фолікулярно-зірчаста клітина: а) ядро, б) цитоплазма, в) відросток.
Тиротропоцит. Передня частка аденогіпофіза (зб.12000) (рис. 20)
Позначення:1-тиротропоцит: а) ядро, б) цитоплазма, в) гранули гормону, 2-соматотропоцит, 3-хромофобний аденоцит, 4-гемокапіляр: а) ендотеліоцит, б) базальна мембрана.
Кортикотропоцит. Передня частка аденогіпофіза (зб.12000) (рис. 21)
Позначення:1-ядро, 2-цитоплазма, 3-секреторні гранули.
Нейрогіпофіз (зб.7000) (рис. 22)
Позначення:1-термінальне закінчення аксона нейросекреторної клітини (аксовазальний синапс), 2-гранули нейрогормону в аксоплазмі, 3-гемокапіляр: а) ендотеліоцит, б) базальна мембрана.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник.Київ „Книга-плюс”, 2003. – 592 с.
2. Волков К.С. Ультраструктура основних компонентів органів систем організму (атлас). Тернопіль, 1999.
3. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріолгії. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2000.
4. Чайковський Ю.Б., Сокуренко Л.М. Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Навчальний посібник. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006.
5. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології / Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Мотуляк А.П., Волошинович В.М., Попадинець О.Г., Грищук М.І., Кулинич Г.Б., Лучків Н.Ю., Бойко О.В.,– Івано-Франківськ: ПП Супрун, 2011.
6. Конспект лекцій з гістології та ембріології.