ЗАНЯТТЯ 21-22
ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗАСВОЄННЯ МОДУЛЯ №1 З РОЗДІЛУ"ЦИТОЛОГІЯ. ЕМБРІОЛОГІЯ. ГІСТОЛОГІЯ ЗАГАЛЬНИХ ТА СПЕЦІАЛЬНИХ ТКАНИН."
Мета заняття:
ЗНАТИ: Методи гістологічних досліджень, цитологію, порівняльну ембріологію; будову і функцію епітеліальної тканини, крові і сполучних тканин (пухкої волокнистої неоформленої, щільної волокнистої неоформленої та оформленої, хрящової і кісткової), м'язової (гладкої, поперечнопосмугованої скелетної і серцевої), нервової тканини.
УМІТИ: Визначати в мікропрепаратах і електронних мікрофотографіях клітини, їх органели, статеві клітини, етапи розвитку зародка на стадіях запліднення, бластули, диференціації мезодерми, утворення тулубової та амніотичної складок, плаценту, пуповину, амніон, алантоїс. Визначати в мікропрепаратах різні види епітелію, кров і різні види волокнистої та скелетної (хрящової і кісткової) сполучної тканини, м'язову і нервову тканини.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ
ПЕРЕЛІК ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ.
1. Гістологія. Визначення, зміст та завдання сучасної гістології. Її розділи, значення для біології та медицини.
2. Основні принципи та етапи приготування гістологічних препаратів.
ЦИТОЛОГІЯ.
1. Цитологія. Визначення, завдання, значення для біології та медицини.
2. Клітинна теорія. Історія проблеми. Основні положення.
3. Поверхневий комплекс клітини. Мембрана, надмембранний і підмембранний компоненти. Їх будова та функції. Міжклітинні контакти, їх типи, будова та функції.
4. Клітина як елементарна жива система багатоклітинного організму. Визначення. Поверхневий комплекс клітини. Його будова та функції.
5. Метаболічний апарат клітини. Його структурний склад. Органели загального призначення. Класифікація, будова та загальна характеристика.
6. Ядерний апарат клітини, його значення. Основні компоненти ядра, їх структурно-функціональна характеристика. Ядерно-цитоплазматичні відношення як показник функціонального стану клітини.
7. Клітинні мембрани. Сучасне уявлення про їх будову, властивості та функціональне значення.
8. Клітина як елементарна жива система. Визначення. Мембранні органели. Комплекс Гольджі. Будова та функціональне значення.
9. Еукаріотичні клітини. Загальна будова. Зерниста та незерниста ендоплазматична сітка. Будова та функції.
10. Клітина як елементарна жива система. Визначення. Органели загального призначення. Мітохондрії, будова, функціональне значення.
11. Клітина – елементарна жива система. Визначення. Загальний план будови. Лізосоми. Будова, функціональне значення.
12. Клітина як елементарна жива система. Визначення. Загальний план будови еукаріотичних клітин. Немембранні органели цитоплазми. Будова, функціональне значення.
13. Клітина як елементарна жива система. Немембранні органели. Центросома (клітинний центр). Будова, функціональне значення.
14. Клітина як елементарна жива система. Визначення. Загальний план будови. Включення цитоплазми. Їх класифікація та значення.
15. Клітинний цикл: його етапи, морфофункціональна характеристика, особливості у різних видів клітин.
16. Способи репродукції клітин. Їх морфологічна характеристика. Значення для біології та медицини.
17. Мітоз. Його значення, фази та регуляція. Мітотичні та інтерфазні хромосоми.
18. Мітоз. Його регуляція. Значення мітозу для біологіїта медицини.
19. Мітоз. Загальна характеристика різних фаз. Поняття про ендорепродукцію та поліплоїдію.
20. Мейоз. Його значення. Відмінність від мітозу.
21. Ріст, диференціація, старіння та смерть клітини. Реакція клітин на зовнішні впливи.
ЗАГАЛЬНА ЕМБРІОЛОГІЯ
1. Ембріологія. Зміст. Наукові напрямки. Значення для біології та медицини.
2. Типи яйцеклітин, характер їх дроблення після запліднення.
3. Гаструляція. Визначення поняття. Біологічне значення першого та другого етапів гаструляції. Характеристика різних типів гаструляції.
4. Етапи ембріогенезу. Гаструляція, її значення. Порівняльна характеристика гаструляції у хордових та людини.
5. Зародкові листки. Визначення поняття. Мезодерма та мезенхіма, їх похідні.
6. Зародкові листки. Визначення поняття. Ектодерма та ентодерма, їх похідні.
7. Особливості розвитку вищих хребетних тварин (на прикладі птахів).
8. Осьовий комплекс органів у хребетних та його розвиток.
9. Статеві клітини. Морфологічна та фунціональна характеристика сперматозоїдів і яйцеклітин. Запліднення.
10. Ранні стадії розвитку людини. Особливості дроблення. Морула, бластоциста та її імплантація.
11. Ранній ембріогенез людини. Утворення зародкових листків. Поняття про зародкові зачатки.
12. Ранній ембріогенез людини. Утворення провізорних органів (хоріон, жовтковий та амніотичний пухирці, алантоїс).
13. Жовтковий мішок, амніон та алантоїс. Їх утворення та функції в ембріональному розвитку людини.
14. Зародок людини на 4 тижні розвитку. Формування нервової трубки, сомітів та кишкової трубки.
15. Система мати-плід. Особливості плацентарного кровообігу. Будова пуповини.
16. Імплантація. Плацента. Типи плацент ссавців.
17. Зв'язок зародка людини з материнським організмом. Плацента та пуповина.
18. Плацента та її формування, будова і функції.
19. Поняття про критичні періоди розвитку зародка людини.
20. Основні етапи ембріонального розвитку людини. Ембріональна індукція як один з регулюючих механізмів ембріогенезу.
ТКАНИНИ
1. Тканини. Визначення поняття. Класифікація. Внесок О.О.Заварзіна та М.Г.Хлопіна в розвиток вчення про тканини.
2. Тканина як один із рівнів організація живого. Визначення. Класифікація типів. Уявлення про детермінацію та диференціювання тканин.
3. Поняття про диферони та стовбурові клітини.
4. Тканина як один із рівнів організації живого. Визначення. Клітинні похідні (синцитії та симпласти, міжклітинна речовина).
5. Тканини. Визначення. Фізіологічна та репаративна регенерація різних типів тканин.
ЕПІТЕЛІАЛЬНІ ТКАНИНИ
1. Епітеліальні тканини. Загальна характеристика. Морфофункціональна та генетична класифікація їх типів.
2. Епітеліальні тканини. Морфофункціональна характеристика різних типів покривного епітелію.
3. Залозистий епітелій. Класифікація та будова залоз. Морфологія секреторного циклу. Типи залозистої секреції.
КРОВ
1. Гемограма. Лейкоцитарна формула, її значення для клініки. Еритроцити, будова та функціональне значення.
2. Гемограма.Лейкоцитарна формула. Тромбоцити, їх кількість, будова, функція, тривалість існування.
3. Лейкоцити. Класифікація, морфофункціональна характеристика. Лейкоцитарна формула та її особливості на різних етапах онтогенезу.
4. Лейкоцити крові. Базофільні та еозинофільні гранулоцити.
5. Лейкоцитарна формула. Морфофункціональна характеристика моноцитів. Поняття про систему мононуклеарних фагоцитів.
6. Макрофаги та лімфоцити. Їх будова, гістохімічна характеристика та участь в імунних реакціях.
7. Характеристика імунокомпетентних клітин. Т- та В-лімфоцити. Їх розвиток, проліферація та диференціація.
8. Ембріональний гемоцитопоез. Розвиток крові як тканини. Особливості жовткового та печінкового кровотворення.
9. Постембріональний гемопоез. Сучасна схема кровотворення.
СПОЛУЧНІ ТКАНИНИ
1. Волокниста сполучна тканина. Її будова, різновиди та функціональне значення. Утворення міжклітинної речовини (на прикладі синтезу колагену).
2. Міжклітинна речовина сполучної тканини (волокна, основна речовина), будова, значення.
3. Міжклітинна речовина сполучної тканини. Колагенові та еластичні волокна. Їх будова та функції.
4. Клітини сполучної тканини. Будова, функціональне значення.
5. Пухка волокниста сполучна тканина. Морфофункціональна характеристика. Макрофагоцити: будова та джерела розвитку. Поняття про систему мононуклеарних фагоцитів.
6. Щільна волокниста сполучна тканина. Морфофункціональна характеристика. Будова щільної оформленої волокнистої сполучної тканини (на прикладі сухожилка).
7. Макрофагоцити: морфофункціональна характеристика, їх участь у природному та набутому імунітеті. Поняття про систему мононуклеарних фагоцитів.
8. Клітинні елементи сполучної тканини. Макрофагоцити, плазматичні клітини та їх участь у захисних реакціях організму.
9. Сполучні тканини із спеціальними властивостями (ретикулярна, жирова, пігментна, слизова). Будова та функціональне значення.
СКЕЛЕТНІ ТКАНИНИ.
ХРЯЩОВА ТА КІСТКОВА ТКАНИНИ.
1. Хрящові тканини, їх класифікація, будова та функції. Розвиток хрящів, їх регенерація і вікові зміни.
2. Кісткові тканини. Класифікація типів. Морфофункціональна характеристика.
3. Ретикулофіброзна кісткова тканина. Її гістогенез, будова, регенерація та вікові зміни.
4. Пластинчаста кісткова тканина. Трубчаста кістка. Будова, розвиток, регенерація.
5. Пластинчаста кісткова тканина. Загальна мофофункціональна характеристика. Регенерація трубчастої кістки та фактори, які впливають на структуру кісток.
М'ЯЗОВІ ТКАНИНИ
1. М'язові тканини. Джерела розвитку. Загальна морфофункціональна характеристика. Непосмугована м'язова тканина. Гістогенез, будова, регенерація.
2. М'язові тканини. Джерела розвитку, загальна морфофункціональна характеристика. Посмугована м'язова тканина. Будова, іннервація, структурні основи скорочення. Регенерація.
3. Посмугована скелетна м'язова тканина. Поняття про червоні та білі м'язові волокна. Будова м'яза як органа.
4. Серцева м'язова тканина. Розвиток, мікроскопічна та ультрамікроскопічна будова.
НЕРВОВА ТКАНИНА
1. Нервова тканина. Морфофункціональна характеристика. Джерела розвитку. Нейрони. Морфологічна та функціональна класифікація.
2. Нейроглія. Класифікація, будова та значення різних типів нейроглії.
3. Нервові волокна. Морфофункціональна характеристика мієлінових та безмієлінових нервових волокон.
4. Нервові закінчення. Класифікація типів. Морфофункціональна характеристика рухових нервових закінчень.
5. Нервові закінчення. Морфофункціональна характеристика чутливих нервових закінчень.
6. Нервова тканина. Загальна характеристика. Міжнейронні синапси, їх будова та функції.
7. Нервова тканина. Джерела розвитку. Морфофункціональна характеристика. Поняття про прості та складні рефлекторні дуги.
ПЕРЕЛІК ГІСТОЛОГІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ
1. Рослинні клітини шкірки цибулі
2. Пластинчастий комплекс в нервових клітинах
3. Включення пігменту меланіну в пігментоцитах
4. Жирові включення в клітинах печінки.
5. Мітоз в рослинних клітинах корінця цибулі
6. Амітоз в епітеліальних клітинах сечового міхура (мазок)
7. Яйцеклітина в яєчнику кішки
8. Спермії морської свинки
9. Бластула жаби
10. Поперечний переріз зародка курки на стадії первинного диференціювання мезодерми ( соміти )
11. Поперечний переріз зародка курки на стадії утворення тулубової та амніотичної складок
12. Запліднення
13. Синкаріон
14. Зародкова (плодова) частина плаценти
15. Материнська частина плаценти
16. Амніон людини ( тотальний препарат)
17. Пуповина
18. Алантоїс (тотальний препарат)
19. Одношаровий однорядний плоский епітелій (мезотелій)
20. Одношаровий багаторядний високий призматичний війчастий епітелій кишки беззубки
21. Багатошаровий плоский незроговілий епітелій рогівки ока
22. Багатошаровий плоский зроговілий епітелій шкіри пальця
23. Сальна залоза у препараті „Шкіра з волоссям”
24. Потова залоза шкіри пальця
25. Мазок крові жаби
26. Мазок крові людини
27. Мезенхіма зародка
28. Пухка неоформлена волокниста сполучна тканина (плівка)
29. Щільна неоформлена волокниста сполучна тканина
30. Сухожилля у повздовжньому перерізі
31. Еластична зв’язка бика на повздовжньому перерізі
32. Жирова тканина
33. Ретикулярна тканина лімфатичного вузла
34. Гіалінова хрящова тканина
35. Еластична хрящова тканина
36. Колагенововолокниста хрящова тканина
37. Розвиток кістки з мезенхіми
38. Розвиток кістки на місці хряща
39. Поперечний переріз пластинчастої кістки
40. Непосмугована м’язова тканина. Сечовий міхур
41. Посмугована (скелетна) м’язова тканина. Розріз язика
42. Серцева м’язова тканина – міокард
43. Нервові клітини сітківки ока
44. Нейрофібрили в мультиполярних нейроцитах спинного мозку
45. Хроматофільна субстанція (субстанція Ніcсля)
46. Мієлінові нервові волокна
47. Безмієлінові нервові волокна
48. Аксом’язовий синапс
49. Пластинчасте тільце Фатер-Пачіні
ПЕРЕЛІК ЕЛЕКТРОННИХ МІКРОФОТОГРАФІЙ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ
1. Еукаріотична клітина ( плазмоцит)
2. Щільно розташовані клітини печінки ( гепатоцити )
3. Куляста клітина (лімфоцит)
4. Келихоподібна клітина (екзокриноцит)
5. Клітина з відростками ( нейроцит)
6. Циліндричні клітини (стовпчасті епітеліоцити)
7. Без’ядерні “ клітини” (еритроцити)
8. Без’ядерні структури (тромбоцити)
9. Багатоядерна структура – симпласт (ворсинка хоріона)
10. Міжклітинна речовина (пухка волокниста сполучна тканина)
11. Схема молекулярної будови клітинної оболонки плазмолеми
12. Електронномікроскопічне зображення плазмолеми (тришарова будова)
13. Фагоцитиз
14. Макропіноцитоз мікроворсинками ендотеліоцитів
15. Мікропіноцитоз в ендотеліоцитах кровоносного капіляра
16. Виділення секрету з келихоподібної клітини (гландулоцита)
17. Простий контакт між двома епітеліальними клітинами
18. Система міжклітинних контактів
19. Вставний диск. З’єднання кардіоміоцитів.
20. Спеціалізований контакт між нервовими клітинами – синапс
21. Гранулярна ендоплазматична сітка
22. Агранулярна ендоплазматична сітка
23. Апарат Гольджі
24. Мітохондрія
25. Лізосоми
26. Пероксисома
27. Рибосоми
28. Клітинний центр – центросома
29. Мікрофіламенти в цитоплазмі епітеліальної клітини
30. Мікротрубочки в цитоплазмі епітеліальної клітини
31. Міофібрили в цитоплазмі м’язової клітини (кардіоміоцит)
32. Нейротрубочки в цитоплазмі нервової клітини
33. Війки (апікальна поверхня війчастих клітин епітеліальної пластинки слизової оболонки носової порожнини)
34. Джгутик (хвостовий відділ сперматозоїда)
35. Включення глікогену в гепатоцитах (печінка)
36. Жирові включення в цитоплазмі гепатоцитів
37. Секреторні включення в панкреатоцитах (підшлункова залоза)
38. Пігментні включення в меланоциті
39. Ядро круглої форми
40. Фрагмент ядра
41. Ядра еліпсоподібної і подовгастої форми
42. Структура ядерця
43. Одношаровий плоский епітелій (внутрішній епітелій рогівки ока)
44. Одношаровий циліндричний епітелій
45. Одношаровий багаторядний епітелій
46. Багатошаровий плоский зроговілий епітелій (епідерміс шкіри)
47. Екзокриноцит
48. Ендокриноцит (аденогіпофіз)
49. Еритроцити (червонокрівці)
50. Еритроцити – ехіноцити
51. Тромбоцити
52. Мегакаріоцит
53. Нейтрофільний гранулоцит (сегментоядерний)
54. Нейтрофільний гранулоцит (юний)
55. Еозинофільний гранулоцит – еозинофіл
56. Базофільний гранулоцит – базофіл
57. Лімфоцит (малий світлий)
58. Лімфоцит (малий темний)
59. Середній лімфоцит
60. Плазмоцит
61. Моноцит
62. Пухка сполучна тканина
63. Зрілий фібробласт
64. Макрофаг – гістіоцит
65. Плазмоцит у пухкій волокнистій сполучній тканині
66. Гіалінова хрящова тканина
67. Ізогенна група хрящових клітин (гіаліновий хрящ)
68. Остеоцит
69. Міоцити. М’язова оболонка тонкої кишки
70. Поперечнопосмуговане скелетне м’язове волокно
71. Кардіоміоцити (міокард – м’язова оболонка серця)
72. Фрагмент саркоплазми кардіоміоцита
73. Нейроцит (кора великих півкуль головного мозку)
74. Фрагмент нейроцита
75. Нейросекреторна клітина (супраоптичне ядро гіпоталамуса)
76. Олігодендроцит (спинномозковий вузол)
77. Астроцит (кора великих півкуль головного мозку)
78. Епендимоцити (стінка спинномозкового каналу)
79. Безмієлінове нервове волокно
80. Мієлінове нервове волокно
81. Синапс (міжнейрональний контакт)
82. Рухове нервове закінчення (аксо-м’язовий синапс)
СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ