Загальна характеристика.

Чорне море

Чорне море - це величезна котловина з порiвняно плоским дном i достатньо крутими берегами. На пiвденному заходi воно через протоки Босфор i Дарданелли має вихiд у Мармурове море i далi в Середземне море Атлантичного океану. Керченська протока з'єднує Чорне i Азовське моря. Глибоко врiзане в сушу Чорне море належить до внутрiшнiх морiв.

У сучасних межах воно характеризуєтся такими основними морфометричними показниками: площа 420,3 тис.км², об'єм 547 тис.км³, середня глибина 1315 м, найбiльша глибина – 2210 м (43º17' пн. ш., 33º28' сх.д.).

Щорiчно у море надходять близько 310 км³ прiсної річкової води (стік рр. Дунай, Днiпро, Рiонi, Чорох, Эшiль-Iрмак, Сакаря та ін. малих річок). З них близько 200 км³ рiчкового стоку припадає на р.Дунай, а

44 км³ на р. Днiпро.

Атмосфернi опади дають 230 км³ прiсної води на рiк.

Верхньою течiєю з Азовського моря надходить в Чорне море щорiчно близько 30 км³ опрiснених вод.

Глибинною течiєю через Босфор в Чорне море поступає близько 175 км³ солоної середземноморської води.

Вiддача чорноморської води вiдбувається через випаровування в атмосферу (360 км² на рiк), поверхневий стiк через Босфор у Мармурове море (210 км³) i нижньою течiєю в Азовське море (близько 20 км³).

Добре прогрiвання поверхнi Чорного моря зумовлює високу середню температуру води в ньому (8,9ºС). Влiтку температура поверхневого шару води може досягати 25-26ºС. Спостерігається вертикальний градієнт зменшення температури води до горизонтiв 60-75 м, звiдки вона дуже повiльно пiдвищується з глибиною i бiля дна на глибинах 2000 м досягає 9,2ºС, що пояснюється геотермiчним притоком вiд дна.

Акваторiя Чорного моря, за невеликим винятком, завжди вiльна вiд льоду. Лише в окремi роки в пiвнiчно-захiднiй частинi прибрежнi води покриваються льодом.

У Чорному морi у порiвняно малому верхньому шарi вода мiстить кисень (до 200 м), а вся iнша товща води є практично неживою. Це море є єдиною водоймою на земнiй кулi, в якiй об’єм вод, які мiстять сiрководень, досягає величезних розмiрiв. У окремих частинах морiв i океанiв є дiлянки, в яких води, насиченi сiрководнем, зберiгаються протягом усього року. .

Всебiчне вивчення Чорного моря вiдбувалося, починаючи з 20-х рокiв. У цих роботах брали i беруть участь Севастопольська морська обсерваторiя, Iнститут бiологiї пiвденних морiв НАН України, Головне гiдрофiзичне управлiння, Азово-Чорноморський НДI морського рибного господарства та океанографiї, Батумська морська станцiя, Морський гiдрофiзичний iнститут НАН України, Iнститут океанологiї Росiйської Академiї Наук, Державний океанографiчний iнститут та iншi установи. Однiєю з узагальнюючих є робота Б.О.Скопинцева.