Характеристика дії електричного струму на організм людини залежно від його виду та величини
План
1. Вплив електричного струму на організм людини.
2. Системи захисту від ураження електричним струмом на виробництві і в побуті.
3. Надання першої допомоги потерпілому при ураженні електричним струмом.
1. Рівень електротравматизму у промисловості невеликий і складає —0,5-1,5% від загальної кількості нещасних випадків, але 20-40% з них-смертельні випадки. При цьому 75-80% випадків ураження припадає на мережі низької напруги (до 1000В).
Проходячи крізь тканини людини електричний струм чинить на нього складний вплив:
- термічний – нагрівання тканин живого організму;
- механічний – розшарування, розрив та ін. механічні пошкодження тканин організму (м'язової, стінок кровоносних судин, судин легенів тощо)
- біологічний – подразнення та збудження нервових волокон та інших тканин організму, порушення внутрішніх біологічних процесів
- електролітичний – розкладання органічної рідини ( крові, плазми)
Ці дії електричного струму можуть призвести до двох видів електротравм – місцевих і загальних. Загальні електротравми (електричний удар) спричинюють судомне скорочення м'язів, зупинку дихання та серцебиття, а за несприятливих умов – смерть. До місцевих електротравм відносять: опіки, металізація шкіри, механічні пошкодження та електрофтальмія.
Електричні опіки – найпоширеніший вид травм, спричинений тепловою дією електричного струму. Залежно від важкості виділяють опіки 3 ступенів:
1. почервоніння шкіри
2. утворення пухирів та виразок
3. обвуглення
Металізація шкіри – проникнення у верхні шари шкіри дрібних часток металу, що розтопився під впливом електричної дуги.
Механічні пошкодження – розриви тканин, вивихи, переломи, спричиненні судомним скороченням м'язів організму.
Електрофтальмія – запалення зовнішньої оболонки ока – рогівки і кон'юктиви, внаслідок впливу потужного потоку УФ-випромінювання.
| Сила струму, мА | Змінний струм частотою 50 Гц | Постійний струм |
| 0,6 - 1,5 | Початок відчуття: слабке свербіння, пощипування шкіри | Не відчувається |
| 2-4 | Відчуття поширюється на зап'ястях, злегка зводить м'язи | Те саме |
| 5-7 | Больові почуття посилюються у всій кисті, судороги, слабкий біль у руці до передпліччя | Початок відчуття: слабке нагрівання шкіри |
| 8-10 | Сильний біль, судороги у руці, руки важко відривати від електродів | Нагрівання посилюється |
| 10–15 | Нестерпний біль у всій руці. Руки не можна відірвати від електродів | Нагрівання посилюється ще більше |
| 20-25 | Сильний біль. Руки миттєво паралізуються, відірвати їх від електродів неможливо, ускладнюється дихання | Шкіра сильно нагрівається, відчувається внутрішнє нагрівання, незначне скорочення м'язів рук |
| 50-60 | Параліч дихання. Порушується робота серця | Сильне нагрівання. Руки не можна відірвати від електродів |
| 80-100 | Параліч дихання. При тривалості дії струму 3 сек. | Параліч дихання і більше — фібриляція серця |
| Те саме, за менший строк | Параліч дихання. При тривалості 3 сек. і більше — фібриляція серця |
2. Електробезпека – це система організаційно-технічних заходів і засобів, які забезпечують захист людей від шкідливого і небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.
Електробезпека включає наступні технічні засоби:
- Ізоляція – захист струмоведучих елементів обладнання, що забезпечує їх нормальну роботу і захист від ураження електричним струмом. Розрізняють: основну (робочу), додаткову (при пошкодженні основної), подвійну (основна + додаткова) тощо.
- Захисне заземлення навмисне електричне з'єднання з землею або її еквівалентом металевих струмопровідних частин, що можуть опинитися під напругою. Мета цього заходу полягає в тому, щоб всі неструмоведучі конструкції з металу мали б малий опір по відношенню до землі. Цей опір повинний бути в багато разів менший, ніж опір тіла людини. У випадку пошкодження ізоляції споживача і виникнення напруги на корпусі коло «корпус-людина-земля» буде мати опір значно більший за коло «корпус - заземлюючий пристрій - земля», тоді основна частина струму буде протікати через заземлення, а струм, що проходитиме тілом людини, значно зменшиться. Необхідно виконувати у всіх випадках при напругах 500 В і вище, а також у приміщеннях з підвищеною небезпекою принапругах вище 42 В змінного струму і 110 В постійного струму.
- Занулення – навмисне з'єднання потенційно небезпечних частин із заземленою нейтраллю електрообладнання до 1 кВ з метою автоматичного вимкнення пошкодженої ділянки мережі. Занулення перетворює замикання на корпус у однофазне коротке замикання
- Захисне вимкнення – захист швидкої дії, що здійснює автоматичне вимкнення всіх фаз ділянки мережі для забезпечення безпечних умов для людини. Основні вимоги: висока чутливість, малий час відімкнення, селективність дії, надійність.
- Мала напруга – номінальні напруги не більші 42 В змінного струму і 110 В постійного струму – зменшують небезпеку ураження, однак їх використання обмежене складністю електромереж і потужністю електроспоживачів
- Вирівнювання потенціалів – зниження різниці потенціалів між різними потенційно небезпечними частинами, шляхом їх з'єднання між собою.
- Електричне розділення
- Захисне огородження струмоведучих частин електроустаткування
- Блокування – забезпечує зняття напруги із струмоведучої частини огороджених електроустановок під час проникнення в них без зняття напруги.
- Запобіжна сигналізація – звукова та світлова – несе інформацію, що попереджує про небезпеку.
- Знаки безпеки: запобіжні написи, попереджувальні, заборонні, наказові та показуючи знаки.
- Засоби індивідуального захисту тощо.
При використані електричної енергії в побуті додержуються наступних заходів безпеки:
1. Автоматичні вимикачі та запобіжники повинні бути справними
2. Не використовувати електроприлади з пошкодженою ізоляцією.
3. При використанні потенційно небезпечних приладів (електроплити, пральні машини тощо) використовувати заземлення або занулення.
4. Виключити можливість доступу дітей до електроприладів та відкритих розеток
5. За необхідності (відкритий доступ до струмоведучих частин обладнання) використовувати засоби індивідуального захисту (гумові рукавиці, діелектричні боти, гумові килимки і доріжки, інструмент з ізольованими ручками, спецодяг).
3. Необхідно людину звільнити від провідника (при цьому дотримуватись правил безпеки, щоб самому не бути ураженим електричним струмом), або вимкнути джерело електричного струму (зробити заземлення, коротке замикання)
Якщо одяг потерпілого загорівся, потрібно збити полум'я або загасити вогнегасником (порошковим), забороняється гасити водою.
Негайно викликати швидку допомогу, незалежно від стану потерпілого.
Якщо потерпілий при свідомості (стійке дихання і є пульс), але до цього втрачав свідомість, його слід покласти на підстилку з одягу, розстебнути одяг, котрий утруднює дихання, забезпечити приплив свіжого повітря, розтерти і зігріти тіло та забезпечити повний спокій, дати понюхати нашатирний спирт, сполоснути обличчя холодною водою. Якщо потерпілий, котрий знаходиться без свідомості, прийде до тями, слід дати йому випити 15—20 краплин настоянки валеріани і гарячого чаю.
Не можна дозволяти потерпілому рухатися.
Якщо потерпілий дихає рідко і судорожно, але у нього не намацується пульс, необхідно відразу зробити йому штучне дихання. За відсутності дихання та пульсу у потерпілого внаслідок різкого погіршення кровообігу мозку розширюються зіниці, зростає синюшність шкіри та слизових оболонок. У таких випадках допомога повинна бути спрямована на відновлення життєвих функцій шляхом проведення штучного дихання та зовнішнього (непрямого) масажу серця.