Надзвичайні ситуації, пов’язані із використанням сучасних засобів ураження.

Надзвичайні ситуації соціального характеру.

Групові порушення громадського порядку.

Масові заворушення.

Втеча озброєних злочинців.

Озброєнні напади.

 

Ядерні вибухи.

Вибухи хімічних боєприпасів та аварії з ними.

Аварії, вибухи бактеріологічної зброї.

Вибухи та аварії із сучасними засобами не масового ураження.

 

 

ВСТУП

 

Пропоновані тексти лекцій відповідають матеріалу, що викладається в курсах “Цивільна оборона” та “Безпека життєдіяльності” для студентів всіх спеціальностей університету.

Значна частина матеріалу присвячена аналізу методів організації та дії при проведенні рятувальних і інших невідкладних робіт в осередках ураження. Ця тема є надзвичайно актуальною в наш час, тому розгляд її в курсах цивільної оборони та безпеки життєдіяльності є необхідним і своєчасним.

Достатня увага приділена питанням організації і ведення розвідки, від результатів якої повністю залежить якість наступної роботи. Детально викладаються способи проведення рятувальних і інших невідкладних робіт та освітлюються особливості їх організації та ведення в осередках хімічного, бактеріологічного та комбінованого ураження.

Особисте місце приділено розгляду заходів безпеки при проведенні рятувальних і інших невідкладних робіт, зокрема, в умовах радіоактивного зараження масових пожеж, в зоні руйнувань, в умовах радіоактивного зараження, масових пожеж, в зоні руйнувань, в умовах зараження шкідливими речовинами, при роботах на комунально – енергетичних мережах.

Необхідним також є розділ про способи надання першої медичної допомоги потерпілого в осередках ураження. В залежності від того, наскільки своєчасно і правильно буде надана долікарська допомога, часто залежатиме здоров¢я і життя потерпілого, оскільки нещасний випадок може закінчитись навіть смертельно.

Тому кожен повинен знати основні методи оживлення при термінальних станах, у випадку необхідності вміти грамотно надати допомогу.

Відповідая на поставлені запитання в кінці кожної глави можна повторити практично весь матеріал. Сама форма викладання матеріалу передбачує самостійну роботу навчаємих з даним конспектом лекцій.

 

І. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ РЯТУВАЛЬНИХ

І ІНШИХ НЕВІДКЛАДНИХ РОБІТ (РіІНР)

 

1.1. Призначення робіт та їх механізація. Сили цивільної оборони (ЦО)

 

Рятувальні і інші невідкладні роботи /РіІНР/ проводяться згідно з єдиним планом діяльності органів влади і управління, сил цивільної оборони, яка спрямована на рятування та подання у корот­кий час всебічної допомоги населенню у районах стихійного лиха,

осередках ураження або зонах затоплення, а також запобігання подальшим руйнуванням та збитків, забезпечення життєдіяльності насе­лення, господарчих об'єктів і безпечного проведення подальших робіт.

РіІНР поділяються на рятувальні роботи та інші невідкладні роботи.

Рятувальні роботи - це робота в осередках ураження і зонах затоплення по відшуканню уражених людей, надання їм допомогиі їх евакуація.

До рятувальних робіт відносяться:

розвідка маршрутів руху і ділянок (об'єктів) робіт;

локалізація і гасіння пожеж на маршрутах руху та ділянках робіт;

пошук уражених та звільнення їх з-під завалів, пошкоджених та палаючих будинків, із загазованих та задимлених приміщень;

розкриття зруйнованих, пошкоджених і завалених захисних спо­руд та рятування з них людей;

подача повітря в завалені захисні споруди з пошкодженою фільтро­вентиляційною системою;

надання першої медичної допомоги та першої лікарської допомоги ураженим і їх евакуація;

вивід (вивіз) населення з небезпечних місць в безпечні райони;

санітарна обробка людей і знезараження техніки і місцевості.

Основні рятувальні роботи в осередку ураження повинні бути проведені протягом першої доби. Це потребує від особового складу формувань навченості, високої морально-психологічної стійкості, фізичної витривалості, а від командирів всіх ступенів, крім того, уміння керування підлеглими,

Інші невідкладні роботи призначені для створення умов проведен­ня рятувальних робіт і забезпечення життєдіяльності міст шляхом ліквідації і локалізації наслідків аварій на мережах комунального господарства, енергетики, транспорту і зв’язку.

До складу інших невідкладних робіт відносяться:

прокладання колонних шляхів та будування проїздів в завалах і на заражених територіях;

укріплення або руйнування конструкцій будівель і споруд, які загрожують обвалом і перешкоджають небезпечному руху і проведенню рятувальних робіт;

локалізація аварій на газових, енергетичних, водопровідних і каналізаційних мережах в інтересах ведення рятувальних робіт;

ремонт та відновлення пошкоджених та зруйнованих ліній зв’яз­ку і комунально/енергетичних систем для забезпечення ведення рятувальних робіт;

розчищення злітно-посадочних смуг, кермових доріжок, місць стоянки літаків і під’їздних колій до аеродрому;

ремонт і поновлення пошкоджених захисних споруд для забезпе­чення захисту людей від можливого повторення виникнення надзви­чайних ситуацій.

Інші невідкладні роботи виконуються одночасно з проведенням рятувальних робіт.

Особливістю виконування РіІНР є те, що вони повинні бути ор­ганізовані у стислий термін і проводитись безперервно, в будь-яких умовах до їх повного завершення.

За організацію і проведення РіІНР несуть відповідальність на­чальники цивільної оборони області, міста, району і промислових підприємств /об’єктів господарювання.

Для проведення РіІНР:

створюються і утримуються в готовності до дій сили цивільної оборони;

в разі потреби залучаються інші сили незалежно від їхньої відомчої належності та рятувальні добровільні сили;

здійснюється підготовка органів управління цивільної оборони та опрацювання відповідних планів;

виготовляються необхідні технічні засоби;

забезпечується дотримання вимог з безпеки особовим складом цивільної оборони, який бере участь в РіІНР;

підтримується інженерне, хімічне, медичне, транспортне та матеріальне забезпечення дій сил, що беруть участь у проведенні робіт.

Для проведення РіІНР у разі надзвичайних ситуацій застосовуються сили цивільної оборони: війська цивільної оборони, спеціалізовані та невоєнізовані формування.

Порядок повсякденного функціонування військ цивільної оборони та їх дії у надзвичайних ситуаціях визначаються Законом України “Про війська цивільної оборони України”

Спеціалізовані формування цивільної оборони призначені для виконання специфічних робіт, пов’язаних з радіаційною та хімічною небезпекою, значними руйнуваннями внаслідок землетрусу, аварійними ситуаціями на нафтогазодобувних промислах, проведення профілактичних та відновлювальних робіт, у тому числі й поза межами України.

Невоєнізовані формування цивільної оборони – це складова частина сил ЦО, які створюються в областях, районах, в містах Києві та Севастополі, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Для забезпечення заходів з цивільної оборони, захисту населення і місцевостей від наслідків надзвичайних ситуацій та проведення спеціальних робіт у міністерствах, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування створюються спеціалізовані служби цивільної оборони: інженерні, комунально-технічні, матеріального забезпечення, медичні, оповіщення і зв’язку, протипожежні, транспортного забезпечення та інші.

До невоєнізованих формувань належать загони, команди, групи, ланки, які призначені для проведення РіІНР у разі надзвичайних ситуацій

Порядок використання особового складу невоєнізованих формувань, його матеріального, технічного і фінансового забезпечення, а також матеріального стимулювання у мирний час визначають Уряд Криму, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Строки приведення у готовність встановлюється штабами ЦО, виходячи з місцевих умов, але не повинні перевищувати 12 годин.

Термін виконання величезного обсягу різнорідних і трудоємких робіт в осередку ураження залежать від ступеня механізації і рівня інженерної техніки. В осередку ураження залежать в першу чергу використовують техніку і обладнання, які перебувають на оснащенні формувань ЦО. За необхідністю залучається все те, що може буде вишикуване на місці – на об’єктах, будівельних майданчиках, в сільському господарстві і т.ін. При діянні в осеред­ку ураження найбільше придатна техніка, яка відповідає тяжким умо­вам роботи. Ці умови роботи диктують такі вимоги:

можливість пересування при завалах, умовах пожеж; цьому від­повідають в більшій мірі машини на гусеничному ходу;

можливість захисту працюючих від радіоактивного зараження і слабкої ударної хвилі і мінімальний захист забезпечує герметична кабіна, обладнана найпростішою фільтровентиляцією;

висока продуктивність і можливість виконування кількох робіт, в тому числізі змінним обладнанням;

незалежність від зовнішнього джерела енергозабезпечення, тоб­то робота від власного двигуна внутрішнього згоряння.

Розбирання завалів, розкриття сховищ, влаштування проїздів і деякі інші роботи в осередку ураження ускладнює висока задимленість повітря. Для боротьби з нею у комплексі машин належить мати поливально-мийні або пожежні машини для змочування ділянок робіт. Повітря, яке має багато пилу, знижує потужність двигунів працюючих машин, ускладнює обслуговування, викликає підвищену витрату пально-мастильних матеріалів. При пожежах також знижується працездатність машин, яка починає погіршуватися вже при температурі 40...50 °С.

Умовам роботи при повітрі, в якому багато пилу, і при поже­жах в більшій мірі відповідають машини з дизельними двигунами.

В особо складних умовах, наприклад, при забрудненості тери­торії радіоактивними або отруйними речовинами, при високих темпе­ратурах і т.п., на відповідальних ділянках в осередку ураження ефективними можуть бути установки-роботи, які управляються на дис­танції по радіо. В установках-роботах застосовується гусенична двигунна система і важільна будова маніпулятор, який обертається на горизонтальній платформі. Для виконання особливо небезпечних робіт на Чорнобильській АЕС були пристосовані і працювали з дистанційним управлінням деякі будівельні машини.

Осередок ураження характеризується великим обсягом робіт, для проведення яких потрібні визначені машини. До таких робіт відносяться: прокладання колонних шляхів, розчищення доріг і під’їздів до об’єктів робіт, влаштування проїздів в завалах, розкриття сховищ і укриттів, локалізація і ліквідація аварій на системах водо-, електро-, газо- і теплозабезпечення, наведення переправ і деякі інші.

В залежності від виду, обсягів робіт і етапів ліквідації осередку ураження із наявності парка машин підбирається комплекс найбільше ефективних для даних умов механізмів і обладнання, від­повідних до продуктивності і іншим показникам. В комплексі виді­ляється ведуча машина (бульдозер, екскаватор і т.ін.), яка вико­нує найбільший обсяг основних робіт. Стосовно до можливостей цієї машини або ряду машин підбирається інша техніка відповідної продуктивності, прохідності та інших показників. Наприклад, в завалах від сучасних будівель зі зруйнованими балконами, колонами, регелями і іншими металевими та залізобетонними конструкціями з огольованою арматурою, трубопроводами інженерних комунікацій повин­ні працювати бульдозери для розтягування конструкцій, розчистки шляхів, влаштування проїздів; екскаватори і самохідні крани для діставання, переміщення або навантаження на автомашині елементів завала. Тут обов’язково потрібні гасо- і бензорізи або спеціальні ранцеві різаки. Необхідні ручний пневмо- або електроінструмент, компресорні станції або пересувні електростанції та ін.

Для ліквідації аварій на системах інженерних комунікацій і спорудах міського комунально-енергетичного господарства потрібні землерийна техніка, аварійно-ремонтні і інші машини.

В великих осередках ураження при великих обсягах руйнувань важливо забезпечити комплексну механізацію всіх аварійних робіт, оптимізувати технологічні процеси з видів робіт і в цілому в осе­редку ураження.

До основних машин і засобів малої механізації, котрі викорис­товуються в осередку ураження, відносяться:

машини розгороджування - комплектуються на базі гусеничних машин набиранням робочого обладнання (бульдозерне, кранове, силовий маніпулятор та ін.). Ці. машини пристосовані для роботи в умовах радіоактивного зараження і призначені для влашту­вання проїздів в завалах і по завалам, розтягування завалів, роз­криття захисних споруд і інших особливо трудомістких і складних робіт;

шляхопрокладники - комплектуються на базі серійно випускаючих для народного господарства гусеничних і колісних тягачів різним робочим обладнанням (бульдозерне, кранове і ін.). Вони призначені для виконування тих же робіт, що і машини розгород­жування, але мають меншу потужність, можуть також виконувати робо­ти на місцевості, яка заражена радіоактивними речовинами;

бульдозери - що серійно випускаються для народного гос­подарства машини з тяговим зусиллям від 25 до 300 кН - можуть мати різне робоче обладнання;

екскаватори, оснащені ковшом або зворотною лопатою місткістю від 0,15 до 2,5м3, а також універсальні екскаватори невеликої потужності на базі колісного трактора “Білорусь” зі змін­ним обладнанням найбільше придатні для роботи в осередках ураження.

Застосовуються вони для розбирання завалів, розкриття сховищ, зем­ляних і вантажних робіт.

Крани, техніка і екскаватори випускаються на автомобільному і гусеничному ходу, застосовуються для робіт, які пов’язані з витя­гуванням, переміщуванням і навантаженням великорозмірних елементів зруйнованих будинків, при ліквідації аварій на інженерних системах міського комунального господарства;

грейдери і скрепери використовуються на земляних роботах при прокладенні колонних шляхів, на розчищенні доріг від снігу, при дезактивації території;

трейлери необхідні для перевезення важкої техніки до місця робіт, а також для вивозу великорозмірних конструкцій і улам­ків;

вантажні автомобілі використовують для доставки рятувальних формувань, евакуації потерпілих, підвезення пально-мастильних і інших матеріалів, необхідних для робіт, а також для вивезення елементів завалу;

пересуви і компресорні станції мають подачу повітря від 5 до 9 м3 за хвилину, тиск до 0,7 мПа, що забезпечує одночасну роботу 5-6 пневматичних інструментів;

пересувні електростанції використо­вують для освітлення місця робіт в нічний час і для забезпечення роботи електроінструмента. Пересувні електростанції мають потуж­ність від 15 до 100 кВт.

Засоби малої механізації в виробництві робіт мають важливе значення в підвищенні продуктивності ручної праці, тому що при проведенні РіІНР є велика кількість операцій, які поки недоступні машинам.

Використовування засобів малої механізації необхідно тому що, по-перше, при масових завалах проїздів і вулиць до місць робіт не завжди можлива швидка доставка важких машин і механізмів, в таких випадках для прискорення роботи широко застосовуються легкопереносні засоби малої механізації, які можуть бути на оснащенні формувань;

по-друге, в складних умовах ведення РіІНР не завжди можна забезпе­чити фронт робіт машинам і механізмам, а в деяких випадках їх ви­користовування буде явно недоцільно внаслідок малої продуктивнос­ті. Такі випадки можуть бути при розбиранні завалів будівель із збірних залізобетонних елементів, зруйновані елементи яких утриму­ють велику кількість арматури, при прокладенні проходів і проїздів в завалах з елементами дерев’яних конструкцій, які вимагають не тільки їхнього діставання, але й розчленування, а також в багатьох інших випадках. Крім того, навіть при використовуванні машин і ме­ханізмів для забезпечення фронту робіт потребується ручна праця (дріблення великих елементів, обрізка, арматури і т.ін.), що значно полегшується засобами малої механізації.

До засобів малої механізації відносяться: вантажопідйомні ме­ханізми, електрифікований інструмент обертальної і ударнообертальної дії, пневматичний інструмент, піротехнічний інструмент, інстру­менти для різання металу, електромонтажних робіт. Для розбирання мерзлих і твердих грунтів, ломки бетонних і асфальтобетонних по­криттів, розбирання кам’яних і цегляних елементів будівель признача­ється пневматичний бетанолом, який як і відбійний молоток працює від стисненого повітря з тиском 500 кПа, витрата повітря 1,6 м3 за хвилину. Бетонолом має робочий наконечник двох типів: лом і ло­пату.

Для свердління отворів в залізобетонних конструкціях, товстих цегляних стінах застосовують перфоратори - пневматичні бурильні молотки різних типів. Ефективні ручні термобури, які впливають на середовище механічно в поєднанні з газовим струменем високої температури.

Щоб не обпалити факелом людей, які знаходяться в сховищі, остан­ні сантиметри отвору слід проходити особливо обережно або пробива­ти іншим інструментом.

За допомогою термобура можна виконувати отвори глибиною до 1,5 м при проходці від 10 до 60 м. на годину в залежності від ха­рактеру середовища. Сучасні термобури мають діаметр бура 54 мм, працюють від компресора, витрата повітря від 3 до 6 м3 за хвилину при тиску 0,5-0,6 мПа, витрата пального для утворення газового струменя від 5 до 15 л на годину. Маса термобура в залежності від моделі складає від 5,5 до 15 кг.

В народному господарстві, особливо в будівництві і сільському господарстві, велике поширення отримали пересувні майстерні різного призначення з різноманітним обладнанням, механізмами і інструментом.

В прибережних районах плавучі доки, плавмайстерні і інші суда мають потужне енергетичне, станочне, зварочне і інше обладнання, а також інші палубні механізми, крани, лебідки і т.п.

В цивільній авіації для ведення РіІНР використовується уся техніка, яка є в розпорядженні авіапідприємств, будівельні, аеро­дромно-дорожні машини і механізми (гідропідйомники, пневмопідйомники, мотопомпи, перекачуваючі станції пального і ін.).