Інфекційні захворювання, викликані біологічною зброєю

Біологічні небезпечні речовини

До біологічних небезпечних речовин належать токсини та бактерії, які є продуктами життєдіяльності отруйних тварин, рослин, патогенних мікробів, чи отримані штучним шляхом, а також біологічна зброя.

Бактеріологічна (біологічна) зброя – це спеціальні боєприпаси та бойові прилади із засобами доставки, заряджені біологічними засобами. Призначена для масового враження живої сили супротивника, сільськогосподарських тварин, посівів сільськогосподарських культур, а також пошкодження деяких видів військових матеріалів та обладнання.

Вражаюча дія біологічної зброї грунтується у першу чергу на використанні хвороботворних здатностей патогенних мікробів. Та токсичних продуктів їх життєдіяльності. У наш час інфекційні хвороби все ще можуть помітно впливати на хід бойових дій.

Наприклад, у американців під час війни у В’єтнамі від інфекційних захворювань вийшло із ладу солдат та офіцерів у 3 рази більше, ніж вони втратили вбитими та пораненими. Основу біологічної зброї становлять біологічні засоби (БЗ), до яких належать хвороботворні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, грибки) та вироблені бактеріями отрути (токсини).

Патогенні мікроорганізми розрізняються за розміром та видом впливу на організм: бактерії мають розмір від 0,5 до 8…10 мкм, віруси – від 0,8 до 0, 35 мкм, рикетсії мають розмір між бактеріями та вірусами – від 0,3 до 0,5 мкм, грибки мають розмір від 3,0 до 50 мкм.

Розрізняють наступні види захворювань БЗ:

- клас бактерій: збудники чуми, сапу, туляремії, холери тощо;

Із великої кількості бактерій, знайдених у природі, лише невелика кількість видів викликає захворювання, тобто є патогенними (стафілококи, стрептококи, стовбнякова паличка, холерний вібріон та ін.). Хвороботворність бактерій полягає у їх здатності проникати крізь захисні бар’єри організму та виділяти токсичні речовини, які викликають інфекційні захворювання:

- клас вірусів: збудники жовтої лихоманки, натуральної віспи, різних видів енцефалітів, лихоманки Денге та ін.

- Клас рикетсій: збудники сипного тифу, плямистої лихоманки Скелястих гір, лихоманки Денге та ін.

- Клас грибків: збудники бластомикозу, гистоламозу та ін.

Характеристики деяких інфекційних захворювань наведені в табл.

 

Назви хвороб Шляхи передачі інфекції Середн. тривал. прихо-ваного періоду діб Тривалість втрати праце-здатності діб
1. Чума Повітряно-крапельний від хворих на легені, від укусів вошей, хворих гризунів. 7-14
2. Сибірка Контакт з хворими тваринами, їх вовною, шкірою , споживання зараженого м’яса, вдихання зараженого інфікованого пилу 2-3 7-14
3. Сап -//- 20-30
4. Туляремія Вдихання інфікованого збудниками пилу, контакт з хворими гризунами, споживання інфікованої води 3-6 40-60
5. Холера Споживання зараженої води, їжі 5-30
6. Мелисідос Споживання води, їжі, інфікованої хворими гризунами, крізь пошкоджені шкірні покриви 1-5 5-30
7. Сипний тиф Від укусів вошей, від хворих людей 10-14 60-90
8. Натуральна віспа Повітряно-крапельний контакт, через інфіковані предмети 12-24
9. Жовта лихоманка Від укусів комарів, від хворих тварин, людей 4-6 10-14
10. Плямиста лихо-манка скелястих гір Від укусів кліщів, від хворих гризунів 4-8 90-180
11. Бластомікоз Вдихання інфікованого грибковими спорами пилу, крізь пошкоджені покриви, при контакті інфікованого зі спорами, грунтом, рослинністю Дні, тижні Декади, місяці
12. Кокцидіомікоз -//- 10-20 14-90
13. Бутулізм Споживання їжі, в якій є токсини 0.5-1,5 40-80

 

Для враження сільськогосподарських тварин можуть використовуватися збудники таких захворювань, як чума худоби, свиней, а також захворювань, небезпечних і для людини, наприклад, сибірки, сапу.

Для враження сільськогосподарських рослин можливе використання збудників іржі злаків, картопляної гнилизни, грибкового захворювання рису та інших сільськогосподарських культур, а також комах-шкідників (колорадський жук, сарана, гесенська муха).