Екстремальні умови, пов’язані з впливом шуму

Акустичне середовище є важливим компонентом середовища існування: людина живе у світі звуків. Параметри акустичного середовища можуть суттєво впливати на загальний стан людини та його працездатність і успіхи діяльності (у системах зв’язку робота оператора пов’язана з прийманням сигналів). Екстремальні умови виникають, якщо людина через сторонній звуковий тиск не може розпізнати корисні сигнали і якщо рівень звукового тиску наближається до больової межі.

Величина звукового тиску звичайно оцінюється в децибелах (дБ). Шепіт людини, який сприймається на відстані 1,5…2 метри від того, що говорить, становить 1…18 дБа. Шум у приміщенні, де працюють люди, але нема машин (студентська аудиторія без чутної лекторської мови) –40 дБА. Мова людини середньої гучності, що сприймається людиною, котра стоїть поруч –60 дБА. Шум двигуна легкового автомобіля –75 дБА. Шум електропоїзда метро, який сприймається на віддалі 3 м від нього –95 дБА. Шум реактивного літака –115 дБА.

Вже при рівні звуку 1000дБА виникає загальна втома, знижується працездатність та якість праці. При рівні звуку 100…110 дБА шум та звук викликають гнітючу дію. При рівні звуку (шуму) 110дБА неможливе мовне спілкування.

Больова межа рівня звуку становить 120-130дБ .

При проектуванні робочих місць рівень звуку понад 80дБА вважається недоступним.

Рекомендований рівень звуку в приміщеннях для конструкторських та теоретичних робіт і опрацювання експериментальних жаних-50дБА, в приміщеннях керування, робочих кімнат-60 дБА, на робочих місцях у виробничих приміщеннях- не більше 80дБА.

Якщо рівень звукового тиску перевищує допустимий, використовують індивідуальні та колективні засоби захисту (ізоляція джерела звуку чи робочих приміщень)- вушні заглушки, навушники, шоломи.

Механічні коливання, які виникають при роботі працюючих машин, можуть викликати не лише звуки та шуми, але й вібрації.

Вібрація - це механічні коливання пружних тіл, які характеризуються амплітудою, швидкістю та прискоренням.

За характером дії вібрацію поділяють на загальну та місцеву.

Загальні вібрації діють на все тіло людини. Внутрішні органи людини утворюють коливні системи з власною чистотою коливань (в межах десятків та сотень Гц). Резонансна частота серця, живота та грудної клітки-5Гц, голови-20Гц, очних яблук-60Гц, центральної нервової системи-250Гц. Дія зовнішніх коливань з кратними частотами може викликати резонансні явища та призвести до зміщення та механічних ушкоджень внутрішніх органів. Частота власних коливань людей, що сидять, складає4…8 Гц.

Вібрація сприймається людиною як природне навантаження, що подібне на важку працю. Вібрації частотою понад 200Гц перевантажують нервову систему людини, потребують підвищеної психічної напруги.