Комунікабельність

ЛЕКЦІЯ 3

Комунікабельний – здатний, схильний до контактування (з’єднання), налагодження контактів і зв’язків. Найважливіший аспект людської діяльності – праця, пізнання, спілкування.

Спілкування – багатопланове явище, деяке містить комплекс компонентів, серед яких домінують три основні складові:

комунікабельність – здатність отримувати задоволення від процесу контактування;

соціальна спорідненість – бажання перебувати в суспільстві, серед інших людей;

альтруїстські тенденції – прагнення безкорисливо робити добро людям.

Спілкування в найрізноманітніших його проявах – основний компонент

Риси комунікабельності. Допитливість породжує увагу, спостережливість, пам’ять на все, що стосується оточуючих. Комунікабельна людина не є надзвичайно компанійською, але неперевершена у спілкуванні. Комунікабельна людина дуже спокійна. Її супутні риси: відкритість сприйняття, легкість переключення уваги, невимушеність у поведінці, деякий авантюризм, душевний спокій. Комунікабельна людина сприймає ваш погляд як погляд старого знайомого. У контакті, у саморегуляції – висока чутливість до змін. Реакція швидка і точна. Вловлює найтонші інтонації у бесіді. Бесіда йде гладко і приємно. Супутні риси: тактовність, кмітливість, дотепність, артистизм. Комунікабельна людина – прекрасний оповідач, імітатор, володіє багатством жестів та інтонацій, легко перевтілюється. На фоні добродушності комунікабельна людина не позбавлена агресивності, як необхідного у людських стосунках підтексту сили. Комунікабельній людині притаманні відкритість, відсутність забобонів, несприйняття будь-яких інших думок і поглядів. Без симпатії не може виникнути зацікавлення. Випромінювання доброзичливості повертається відбитим світлом – симпатією. Такий своєрідний комунікабельний ідеал людини.

Причини поганої комунікації. Це недостатнє розуміння важливості спілкування. Деякі керівники вважають, що підлеглі повинні виконувати їх вимоги без зайвих запитань і їм не обов’язково знати про загальний стан справ. Там підлеглі шукають відповідь, де інформація не завжди достовірна, не довіряють таким керівникам. 20…30% інформації від адміністрації надходить до робітників, а до керівників – не більше 10 % запитів робітників.

Неправильна установка свідомості. Установка свідомості – це ставлення людини до оточуючих, яке базується на досвіді життя. Дефекти установки свідомості виражаються в стереотипах мислення, упередженості уявлень, неправильних стосунках, нехтуванні фактами.