Наведемо декілька прикладів конкретних значень ГДКс.з.

Аналогічно встановлюються значення ГДК шкідливих речовин в атмосфері населених пунктів. На відміну від ГДК для виробничих приміщень для довкілля встановлюються середньодобові значення.

Запиленість повітряного середовища виробничих приміщень та довкілля контролюється двома методами: гравіметричним (ваговим) та підрахнуковим, який дозволяє виконати фракційний аналіз запиленості. Детально з методикою контролю можна ознайомитись, виконуючи відповідну лабораторну роботу.

Заходи боротьби із запиленістю повітряного середовища:

Ø заміна технологічних процесів

Ø герметизація устаткування

Ø зволоження матеріалів, повітря

Ø застосування вентиляції з очищенням повітря від пилу

Ø розміщення устаткування, що виділяє пил, в окремих приміщеннях

Ø вологе прибирання приміщень

Ø санітарно-гігієнічні заходи

Не менш важливим фактором ніж запиленість є загазованість повітряного середовища. Загазованість відбувається внаслідок виділення в повітря газів та парів рідин, що використовуються в технологічних процесах, під час дихання людей.

Дія газів на організм людини в загальних рисах аналогічна дії токсичного пилу; також аналогічні й шляхи проникнення їх в організм.

Діють на організм також й малоактивні (“нетоксичні”) гази, наприклад, CO2. В нормальних умовах в атмосфері міститься 0,03% CO2(по об¢єму). При диханні в стані спокою людина видихає близько 0,2л вуглекислого газу за хвилину, за активної м¢язової роботи – до 2л/хвил. При накопиченні вуглекислого газу в атмосфері приміщень він починає діяти як наркотик, при цьому прискорюється пульс, з¢являється задишка, і відчуття жару. При вмісті CO2 в повітрі близько 4% з¢являються подразнення дихальних шляхів, шум у вухах, головний біль, слабкість. При подальшому збільшенні концентрації відбувається втрата свідомості, судоми, зупинка дихання. (Концентрація CO2 в повітрі не повинна перевищувати 2% ).

ГОСТ 12.1.005-88 встановлює ГДК газів та парів різних рідин в повітрі виробничих приміщень. Принципи нормування аналогічні нормуванню вмісту пилу.

Ось деякі із значень ГДК:

Основними методами визначення концентрації газів та парів є:

Ø лабораторні (титрування, масспектроскопія, ЯМР та ін.)

Ø експресметоди (лінійно-коліристичний, інтерференційний)

Ø автоматично-дистанційний

З деякими з них можна ознайомитись під час виконання відповідної лабораторної роботи.

Заходи боротьби із загазованістю атмосфери виробничих приміщень багато в чому аналогічні заходам та засобам боротьби із запиленістю.